Справа № 453/2138/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/486/25 Доповідач: ОСОБА_2
04 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борівка, Могилів-Подільського району, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання з процесуальними витратами, речовими доказами та заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , 16 вересня 2024 року, приблизно о 12 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки Volkswagen «Touareg», н.з. НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі М-06 сполученням «Київ-Чоп» на ділянці 685 км + 750 м у с. Нагірному Стрийського району Львівської області у напрямку до м. Києва, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.2 («в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»); п. 1.5 («дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»); Розділу 2 п. 2.3 підпункту б) («бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»); підпункту д) («не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»); Розділу 12 п. 12.1 («під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»); Розділу 12 п. 12.4 («у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год») Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, які виразилися в тому, що він був неуважним, під час руху в населеному пункті перевищив дозволену максимальну швидкість на даній ділянці (40 км/год), не врахував дорожню обстановку, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, як наслідок, на заокругленій ділянці автодороги без причин технічного характеру допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автопоїздом в складі спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізованого напівпричіпа марки «Langendorf», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався в напрямку до м. Чоп, Закарпатської області.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху пасажир автомобіля марки «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, а саме: тупу поєднану травму тіла у складі переломів кісток основи та склепіння черепа, грубого руйнування тканини головного мозку, розривів легені і печінки, що призвело до зупинки діяльності центральної нервової системи, дихання та кровообігу, які утворились від дії тупих предметів, котрими могли бути елементи салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Крім цього, пасажир автомобіля марки Volkswagen «Touareg», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом правої ключиці, перелом шиловидного відростка правої та лівої променевих кісток, переломи тригранної і гачкуватої кісток лівої руки, перелом основ 2, 3 п'ясткових кісток, закритий перелом тіла та ручки грудини, закриті переломи ребер 1-2 справа та 3 зліва без зміщення фрагментів, які утворились внаслідок контакту з тупими предметами, могли утворитись під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Крім цього, пасажир автомобіля Volkswagen «Touareg», н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, а саме: ротаційний переломовивих на рівні L1-L2 з вираженим стійким больовим синдромом, переломи поперечних та остистих відростків тіл L2-L3 хребців, закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням фрагментів, лінійний перелом правого 10-го ребра зі зміщенням кісткових уламків, лінійний перелом лівого 5, 8 ребер із задовільним положенням кісткових фрагментів, 6, 7 ребер зі зміщенням по передньо-аксілярній лінії, які утворились внаслідок контакту з тупими предметами, могли утворитись під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, в діях ОСОБА_7 , що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 покликається на невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, у зв'язку із незастосування додаткового покарання.
Вважає, що судом першої інстанції належним чином не враховано допущені обвинуваченим ОСОБА_7 грубі порушення Правил дорожнього руху, що мали наслідком смерть пасажира ОСОБА_12 , та заподіяння їй і ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Просить скасувати вирок Сколівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2025 року у частині незастосування додаткового покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки.
В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_6 та думку прокурора про підтримання апеляційної скарги, пояснення потерпілої ОСОБА_9 , яка поклалась на розсуд суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_10 , які частково підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_7 за обставин, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання справи у суді першої інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз'яснено у встановленому законом порядку.
Дії обвинуваченогоОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, відсутні апеляційні підстави піддавати сумніву правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження та правову кваліфікацію.
Разом з тим, п.4 ч.1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Так, згідно вимог ст.ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п.20, 21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а і характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а також обставини, які пом'якшують обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку при призначенні покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК (2341-14) необхідні обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Наведених вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.
Так, колегія суддів вважає, що завдані неправомірними діями ОСОБА_7 у зв'язку з грубими порушеннями «Правил дорожнього руху» наслідки у виді смерті потерпілого ОСОБА_12 та заподіяння потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, свідчать про необхідність застосування відносно останнього додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
За таких обставин, апеляційна скарга потерпілої є обґрунтованою.
П.3 ч.1 ст. 407 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 420 КПК України повинен ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання, що відповідає положенням ст.ст. 50, 65 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, і відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, ч.15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Сколівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4