Справа № 308/4708/25
Провадження № 22-ц/4806/581/25
про залишення апеляційної скарги без руху
04 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя-доповідач Закарпатського апеляційного суду Кожух О.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2025 року у справі №308/4708/25 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , Дубриницько-Малоберезна громада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
30.04.2025 (згідно зі штампом на поштовому конверті) ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2025, якою у відкритті цивільного провадження відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, зазначивши, що повний текст рішення суду не отримувала, а про прийняте судом рішення дізналась лише 26.04.2025.
12.05.2025 суддя Закарпатського апеляційного суду своєю ухвалою витребувала матеріали справи з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, які надійшли до суду апеляційної інстанції 26.05.2025.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що клопотання скаржниці про поновлення процесуального строку для оскарження ухвали суду підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду прийнята судом за відсутності сторін. Копію ухвали від 04.04.2025 було надіслано ОСОБА_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 , згідно з супровідного листа (а.с.9), однак неможливо встановити дату відправлення зазначеного листа. В матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання копії ухвали заявником ОСОБА_2 ..
Відповідно до супровідного листа від 29.04.2025 копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2025 було направлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Соскиді С.Ю., за заявою останнього, - 29.04.2025 (а.с.10, 13).
Отже, апеляційну скаргу подано 30.04.2025 в межах п'ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали суду, тому скаржник, у відповідності до ч.2 ст. 354 ЦПК України, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2025 слід поновити.
Разом із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку з тим, що вона є малозабезпеченою особою.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа N 613/76/16-ц провадження N 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Вказані приклади доказів на підтвердження скрутного майнового стану наведено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Скаржниця не надала письмових доказів з приводу її доходів за попередній 2024 календарний рік, не надала належних і допустимих доказів її скрутного майнового стану, важкого фінансового становища, не довела наявність умов передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а відтак не довела обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі розмір судового збору становить 605,6 грн. (3028 грн х 0,2 = 605,6 грн.), який повинен бути внесений або перерахований скаржником за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA708999980313161206080007493
Призначення платежу Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва платника).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржницю та надати їй строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2025.
У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк він не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом подання або надіслання квитанції про сплату судового збору безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Суддя-доповідач Олена КОЖУХ