Справа № 598/2762/23
провадження № 1-кп/598/29/2025
"30" травня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , інших учасників судового провадження: представника потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, мешканки АДРЕСА_1 ,
за ст. 128 КК України,
встановив:
В Збаразькому районному суді Тернопільської області перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявила клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, мотивуючи це тим, що на даний час, після дослідження в судовому засіданні висновку експерта №609 судово-медичної експертизи від 18.09.2023 року, вбачається, що експертом було допущено ряд порушень в частині оформлення даного висновку та проведення експертизи. Так, в порушення вимог Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, в вищевказаному висновку:
- в частині викладу обставин справи немає посилання на зміст використаних медичних документів, а саме медичну картку №3048 амбулаторного хворого КНП «Збаразька центральна лікарня» ЗМР виданої на ім'я ОСОБА_7 , хоча такий документ описано та використано експерткою;
- в дослідній частині висновку міститься посилання на вміст оптичного цифрового комп'ютерного DVD-R диска «ALERUS» із записами рентгенограм, зміст якого не є предметом опису в частині викладу обставин справи;
- висновок не містить жодного посилання на методи та методики, які застосовувалися при вирішенні поставлених експерту питань;
- підсумки експертизи було складено більш ніж через три доби після закінчення всіх експертних досліджень;
- отримання документів експертом (вищевказаного оптичного цифрового комп'ютерного DVD-R диска «ALERUS» із записами рентгенограм) у непроцесуальний спосіб збирання доказів;
- немає опису про те, які саме клінічні прояви характеризують ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.
А тому, з метою усунення вказаних порушень, є необхідність для проведення повторної судово-медичної експертизи. Оскільки для з'ясування даних обставин необхідні спеціальні знання, тому просить призначити в справі судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Який характер тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_7 , яка їхня локалізація та механізм утворення?
2. Чи відповідає давність тілесних ушкоджень заподіяних потерпілій періоду вказаному у постанові?
3. Чим саме і яким саме способом заподіяні ОСОБА_7 тілесні ушкодження?
4. Чи могли вони утворитись при падінні з висоти власного зросту?
5. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_7 .?
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судово-медичної експертизи.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи та вважає його безпідставним та надуманим.
Представник потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи.
Ознайомившись із даним клопотанням та думкою учасників судового провадження, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Питання щодо належності та допустимості доказів наведені в ст. 85-88 КПК України.
Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
У п.17 вказаної Постанови визначено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: - чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - достатність поданих експертові об'єктів дослідження; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи в ході досудового розслідування проведено судово-медичну експертизу №609 від 18.09.2023 року, висновок якої був досліджений в судовому засіданні. Підстав не довіряти висновку експерта, яка була попереджена про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384 та 385 КК України, у суду немає.
В той же час, для з'ясування причин розбіжності у вказаному висновку експерта, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження, остання відповідно ст.356 КПК України, для роз'яснення свого висновку може бути допитана в суді.
В судовому засіданні було допитано експертку ОСОБА_8 , яка надала роз'яснення щодо проведеної нею судово-медичної експертизи, в тому числі відповідала на питання сторони захисту, а також зазначила, що при проведенні експертизи та наданні висновку нею були використані вихідні дані, зазначені слідчим у постанові про призначення експертизи. Крім того, нею також було досліджено медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_7 та оптичний цифровий комп'ютерний DVD-R диск «ALERUS» із записами рентгенограм потерпілої ОСОБА_7 , який було надано слідчому самою потерпілою.
Жодний даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків проведеної експертизи матеріали справи не містять та не наведені захисником в обґрунтування призначення повторної судово-медичної експертизи. Висновки проведеної експертизи є повними, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на результатах дослідження даних об'єктів.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що в даному випадку захисником не доведено необхідність призначення повторної судово-медичної експертизи, а наявні в матеріалах кримінального провадження результати раніше проведеного відповідного експертного дослідження можуть бути використані при прийнятті рішення у кримінальному провадженні поряд з іншими доказами, оцінка яким буде дана судом в нарадчій кімнаті, з урахуванням чого в задоволенні клопотання захисника слід відмовити. Встановлення додаткових відомостей, які не покликані на зміну або підтвердження кваліфікації діяння, а також підтвердження або спростування обставин кримінального провадження, не може бути підставою для доручення проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд вважає, що саме по собі незначні порушення в оформленні висновку експерта, в тому числі і щодо структури самого висновку, не зазначення саме в частині викладу обставин справи вказаного висновку медичної документації, порушення строків складення висновку, на що посилається захисник, як на підставу проведення повторної експертизи, не спростовує висновки, що було зроблено під час проведення експертного дослідження, та не є підставою для проведення повторної експертизи.
При цьому, суд не приймає до уваги і посилання захисника, як на підставу для проведення повторної експертизи, на отримання вищевказаного оптичного цифрового комп'ютерного DVD-R диска «ALERUS» із записами рентгенограми потерпілої ОСОБА_7 у непроцесуальний спосіб збирання доказів, оскільки потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, а й слідчому. Дана позиція суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного суду, що викладена у постанові від 27.01.2020 року у справі №754/14281/17.
Не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на те, що у висновку експертка не описує які саме клінічні прояви характеризують ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої, оскільки у висновку чітко встановлено та описано, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості.
Також, суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення додаткової експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 94, 242, 332, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судово-медичної експертизи.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 04 червня 2025 року.
СУДДЯ ОСОБА_9