"02" червня 2025 р. Справа № 596/723/25
Провадження № 2-а/596/50/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючої судді Лисюк І.О.
за участю секретаря Туткалюк В.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4742044 від 16 травня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та негрунтованною.
Те, що він, начебто при виїзді з перехрестя, де організовано круговий рух, не подав світловий покажчик правого повороту не відповідає дійсності. Так, рухаючись по вул. Тернопільській він здійснював прямолінійний рух, а не поворот праворуч, ілюстрація напрямку руху додається.
Поліцейським не було враховано особливість реальної конфігурації даного перехрестя, де організовано круговий рух, а саме двох дотичних до кола прямих доріг. Твердження про те, що виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух завжди є правим поворотом - не відповідає дійсності, оскільки такої вказівки у чинних ПДР немає.
Згідно п.10.5. ПДР України Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Окрім цього, під час розгляду адміністративної справи щодо нього, працівник поліції Дяк А.І. порушив мої конституційні права на правову допомогу, не дав можливості скористатися послугами адвоката під час оформлення справи, про що неодноразово позивач заявляв, також не пред'явив йому доказів, на яких нібито було зафіксовано не включення ним покажчика повороту.
Ухвалою суду від 23.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом сторін) та призначено перше судове засідання.
Представником відповідача Головного Управління національної поліції в Тернопільській області 30.05.2025 подано відзив на позов, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що поліцейським СРПП ВП №3 (м.Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4742044 від 16 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді 510 гривень штрафу. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Після встановлення особи позивача, розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, повідомлено яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Стосовно посилання позивача на порушення його конституційних прав в частині надання правової допомоги, варто зазначити, що працівники поліції при розгляді справ у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху не наділені важілями забезпечення чи виклику адвоката для особи, яка порушила ПДР України, а ОСОБА_1 вільний сам обирати собі особу, яка може надати правову допомогу. Посилання позивача на те, що він не скористався правом на виклик адвоката, вважають такими, які спрямовані на введення в оману, адже позивач мав телефон, а отже і міг зв'язатись із будь яким правозахисником на свій вибір.
Пунктом 9.2 ПДР передбачено виключний перелік підстав, коли водій повинен подавати попереджувальні сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, а саме це: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Інших підстав для увімкнення покажчика повороту у Правилах дорожнього руху не прописано. За таких умов Правила передбачають встановлення перед перехрестям з круговим рухом дорожнього знаку 4. 10 «Круговий рух».
Відповідно до ПДР «Дорожній знак 4.10 «Круговий рух» вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом. Наголосимо, даний знак вимагає не перестроювання, не повороту і не розвороту. Він вимагає об'їзду клумби (центрального острівця).
Тому, Правила дорожнього руху при в'їзді на перехрестя з круговим рухом не вимагають подавати сигнали світловими покажчиками повороту.
Окрім того, згідно з п.п. 10.4. ПДР «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїздній частині призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзді на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою».
Таким чином, напрямок руху при заїзді на перехрестя з круговим рухом визначається дорожню розміткою і можливий лише в одному напрямку.
Дана обставина ще раз підтверджує, що при в'їзді на «кільце» не потрібно подавати попереджувальні сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, адже не здійснюється ані перестроювання, ані поворот, ані розворот. Це пов'язано з тим, що у водія можливий виключно єдиний варіант руху - згідно з дорожньою розміткою.
Таким чином, при в'їзді на перехрестя з круговим рухом правила дорожнього руху не вимагають вмикати будь-яких покажчиків поворотів, ні лівого, ні правого. А от при виїзді з «кільця» водій повертає праворуч, а отже відповідно до п. 9.2 ПДР водій повинен увімкнути покажчик повороту напрямку праворуч.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, оскільки доказів його вини в порушенні ПДР України матеріали не містять. Поліцейський Дяк А.І. не надав йому матеріалів для ознайомлення, відмовив в клопотанні скористатися допомогою адвоката, повідомив йому, що він ніби то відмовляється отримати копію постанови і поспішно покинув місце зупинки його транспортного засобу та розгляду справи. Дані порушення поліцейського зафіксовані на відеозапис нагрудної камери поліцейського, так і ним на власний телефон.
Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області, в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини відзиву на позовну заяву просив справу розглядати у відсутності представника відповідача.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, заслухавши вступне слово сторони позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.1 ст.55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що 16.05.2025 року службовою особою поліцейським СРПП відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області Дяком Андрієм Ігоровичем винесено оспорювану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4742044, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 16.02.2025 року о 10 год. по вул. Тернопільській в смт. Гусятин, керував транспортним засобом «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_1 не подав світловий показчик повороту напрямку праворуч при зїзді з перехрестя, чим увів в оману інших учасників дорожнього руху та порушив порушив п. 9.2.б. Правил дорожнього скоїв адміністративне правопрушення, передбачене 2 ст. 122 КУпАП .
Частиною 2 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року №1306 (далі - ПДР), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1. 1.9 Правил).
Згідно приписів п.9.2.б ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Дорожній знак 4.10 Круговий рух. Вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.
Відповідно до ПДР, «Дорожній знак 4.10 "Круговий рух" Вимагає об їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом». Цей знак вимагає не перестроювання, не повороту і не розвороту. Він вимагає об'їзду клумби (центрального острівця).
Тому Правила дорожнього руху при в'їзді на перехрестя з круговим рухом не вимагають подавати сигнали світловими покажчиками повороту.
До того ж згідно п.п. 10.4. ПДР «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою».
Таким чином, напрямок руху при заїзді на перехрестя з круговим рухом визначається дорожньою розміткою і можливий лише в одному напрямку.
Дана обставина ще раз підтверджує, що при в'їзді на «кільце» не потрібно подавати попереджувальні сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, адже не здійснюється ані перестроювання, ані поворот, ані розворот. Це пов'язано з тим, що у водія можливий виключно єдиний варіант руху - згідно з дорожньою розміткою.
Таким чином, при в'їзді на перехрестя з круговим рухом Правила дорожнього руху не вимагають вмикати будь-яких покажчиків поворотів, ні лівого, ні правого. А от при виїзді з "кільця" водій повертає праворуч, а отже відповідно до п. 9.2 ПДР водій повинен увімкнути покажчик повороту напрямку праворуч.
Згідно приписів статті ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
При перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що він є небезперервним (двічі переривається), що є порушенням п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 № 100, згідно якого після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Судом також перевірено твердження сторони позивача щодо порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності в частині забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на правовий захист, а також на ознайомлення з матеріалами справи.
Так, згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на професійну правничу допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно зі ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»
Отже законодавством визначено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондуються з обов'язком посадової особи, яка розглядає справу, забезпечити реалізацію таких прав.
Такий обов'язком посадової особи, зокрема, передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015.
Так, відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, таке питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач, у спірному випадку, стверджує, що відповідачем не було надано можливості особі, що притягується до відповідальності реалізувати свої права, в тому числі право на юридичну допомогу, ознайомлення з матеріалами справи (відеозаписом), хоча таке клопотання заявлялося.
Відповідно до частини першої статті 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Оглядом наданого відповідачем відеозапису з нагрудної камери встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач заявив інспектору патрульної поліції про бажання скористатись правовою допомогою, а також клопотав про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Водночас, відповідачем не вжито дій щодо надання реальної можливості позивачу реалізувати право на отримання правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи та одразу винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливило реалізацію даного права позивачем.
Приведені обставини вказують на порушення інспектором патрульної поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року в справі № 524/9827/16-а та від 26 травня 2020 року в справі № 640/16220/16-а.
З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з твердженням позивача ОСОБА_1 про те, що відповідачем не в повній мірі дотримано вимоги статті 245 КУпАП щодо об'єктивного з'ясування обставин справи, оскільки перед винесенням постанови позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою та ознайомитись з матеріалами справи, однак, відповідачем не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати ці права.
Порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. (постанова Верховного Суду від 18 лютого 2020 року в справі № 524/9827/16-а).
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4742044 від 16 травня 2025 року та закриття провадження по справі.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління національної поліції в Тернопільській області слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4742044 від 16 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (подвійний розмір штрафу - 1020 грн.).
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Тернопільській області судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: с.Чабарівка, Чортківського району, Тернопільської області, поштовий індекс 48258.
Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області адреса місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, поштовий індекс 46001, код ЄДРПОУ 40108720, ел.пошта:gunpter@ukr.net).
Повний текст рішення складено 05.06.2025.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК