Справа № 466/8995/24
Провадження № 2/466/647/25
23 травня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Пукшина А.В.,
справа № 466/7193/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Васечка Ю.А.,
представника відповідача адвоката Лазор У.М.,
встановив:
03 вересня 2024 року адвокат Васечко Юрій Андрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 74 445, 49 грн. матеріальної шкоди та 10 000, 00 грн. моральної шкоди та вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 травня 2024 року, близько 15:40 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись у м.Львові вул.Левандівська у напрямку до вул. Широкої, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який інерційно зіткнувся із автомобілем марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
30 травня 2024 року постановою Шевченківського районного суду м. Львова по справі №466/5577/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219164460 у ПрАТ «СК «УСГ». 18 липня 2024 року ПрАТ «СК «УСГ» було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 85 452, 92 грн.
Відповідно до звіту №ФД-0364 від 27 травня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , без ПДВ, з урахуванням зносу складає 85 452, 92 грн.
Згідно з звітом №ФД-0364 від 27 травня 2024 року та ремонтної калькуляції №264 від 27 травня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , складає 185 491, 59 грн. з урахуванням ПДВ на матеріали фарбування та на запасні частини, що підлягають заміні, з яких:
- 18 212 грн. - вартість відновлювально-ремонтних робіт,
- 290 грн. - додаткові витрати,
- 36 505, 32 грн. - вартість необхідних для ремонту матеріалів з урахуванням ПДВ на вартість матеріалів для фарбування , 32 233,1 грн. - без урахування ПДВ,
- 130 484,27 грн. - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту з ПДВ, 109 163, 31 грн. - без урахування ПДВ.
За складання даного звіту позивач ОСОБА_1 поніс витрати у розмірі 3 200 грн.
Відтак, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 без врахування ПДВ на матеріали фарбування та на запасні частини складає 159 898,41 грн., а різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, що належить позивачу та страховою виплатою складає - 74 445,49 грн.
У зв'язку із наведеним, на підставі вимог статті 1194 ЦК України, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача суму різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Крім цього, в результаті протиправних дій відповідача було спричинено пошкодження його майна позивача, що вплинуло на якість його повсякденного життя, в тому числі за рахунок того, що він не міг користуватися автомобілем, а відтак, йому була нанесена моральна шкода. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
04 вересня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
24 вересня 2024 року представник відповідача адвокат Лазор У.М. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. моральної шкоди, в решті вимог відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
04 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Васечко Ю.А. надав відповідь на відзив, 09 жовтня 2024 року представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив.
В судовому засіданні сторони та учасники підтримали свої доводи.
11 листопада 2024 року та 21.01.2025 року від представників надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Судом встановлено, що 15 травня 2024 року, близько 15:40 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись у м. Львові вул.Левандівською у напрямку до вул.Широкої, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який інерційно зіткнувся із автомобілем марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
30 травня 2024 року постановою Шевченківського районного суду м. Львова в справі №466/5577/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу /арк.спр. 10/.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219164460 у ПрАТ «СК «УСГ».
18 липня 2024 року ПрАТ «СК «УСГ» було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 85 452, 92 грн. /арк.спр. 11/.
Відповідно до звіту №ФД-0364 від 27 травня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , без ПДВ, з урахуванням зносу складає 85 452, 92 грн /арк.спр. 12-31/.
Згідно з звітом №ФД-0364 від 27 травня 2024 року та ремонтної калькуляції №264 від 27 травня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 , складає 185 491, 59 грн. з урахуванням ПДВ на матеріали фарбування та на запасні частини, що підлягають заміні, з яких:
- 18 212 грн. - вартість відновлювально-ремонтних робіт,
- 290 грн. - додаткові витрати,
- 36 505, 32 грн. - вартість необхідних для ремонту матеріалів з урахуванням ПДВ на вартість матеріалів для фарбування , 32 233,1 грн. - без урахування ПДВ,
- 130 484,27 грн. - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту з ПДВ, 109 163, 31 грн. - без урахування ПДВ.
За складання даного звіту позивач ОСОБА_1 поніс витрати у розмірі 3 200 грн. /арк.спр. 32/.
Відтак, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_4 без врахування ПДВ на матеріали фарбування та на запасні частини складає 159 898,41 грн., а різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, що належить позивачу та страховою виплатою складає - 74 445,49 грн.
За ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормою п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Відповідно до ст. 6 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень ч.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Враховуючи, що виплати страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, тому з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 різниця між завданим розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України. Порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, є основною підставою для їх відшкодування.
Збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Отже, страхова компанія відшкодує вартість збитків, оцінену експертним шляхом за мінусом фізичного зносу, втрати товарної вартості та франшизи. Тому у страхової компанії не виникає обов'язку відшкодування цих коштів.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною першою статті 1194 ЦК України передбачено що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Суд вважає, що різниця між завданою позивачу шкодою із відрахуванням страхової виплати підлягає стягненню з відповідача.
Статтями 23 та 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яке полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням майна.
Позивач вказує, що в результаті протиправних дій відповідача було спричинено пошкодження майна позивача, що, безумовно, вплинуло на якість його повсякденного життя, в тому числі за рахунок того, що позивач не міг користуватися автомобілем, був вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя і членів родини, звертатися за допомогою до юристів, пережив стрес, що вплинуло на його здоров'я.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995року №4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., завданої останньому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню перенесених ним страждань внаслідок пошкодження його транспортного засобу, при визначенні якої враховувались вимоги розумності та справедливості.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
У матеріалах справи міститься копії договору № 60/2024 від 16 травня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Васечком Ю.А., Додаток №1 до даного договору від 16.05.2024 року та платіжна інструкція №0.0.3651100667.1 від 17.05.2024 року /арк.спр. 33-35/.
Крім цього, суд вважає, що відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : матеріальну шкоду в сумі - 74 445,49 грн; моральну шкоду в сумі - 5 000 грн.; витрати за складання звіту №ФД-0364 від 27.05.2024 року в сумі - 3 200 грн.; витрати за сплату судового збору в сумі - 1 211,20 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі - 8 000 грн., а всього 91856,69 (девяносто одну тисячу вісімсот п'ятдесят шість гривень 69 коп.).
У решті вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя П. С. Невойт