Справа №463/10459/24
Провадження №1-кп/463/240/25
про відмову у задоволенні клопотання
04 червня 2025 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000109 від 22.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -
в проваджені Личаківського районного суду м. Львова перебуває зазначений вище обвинувальний акт.
Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 02.05.2024 року у справі № 461/3601/24 у кримінальному провадженні № 42024142410000109 від 22.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в частині користування, а саме з автомобіля марки «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_1 із одним ключем запалювання та свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 .
Клопотання мотивує тим, що вищезазначений автомобіль є спільною сумісною власністю обвинуваченого ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 , оскільки набутий за час перебування у шлюбі. У подружжя росте неповнолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на постійному диспансерному огляді в сімейного лікаря та лікаря-травматолога і потребує постійного профілактичоно огляду та медичної реабілтації у зв'язку з наявністю плоскостопості та сколіозу, а також потребує медичної комплексної реабілітації: проведення масажу ЛФК та відвідування басейну. Подружжя два рази на тиждень змушене відвозити дитину на спеціальні процедури по реабілітації до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коростенської міської ради та басейну, яке розташоване за 66 км від місця проживанн. Поїздка в один бік займає приблизно одну годину. Єдиним засобом пересування подружжя є автомобіль марки «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_1 , що належить подружжю на праві спільної сумісної власності. А тому, накладений арешт на вищезазначене майно порушує права ОСОБА_6 .
Обвинувачений, його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. У свою чергу, санкція вказаного правопорушення передбачає покарання, включно з конфіскацією майна, а тому питання про скасування арешту на майно має вирішуватися судом під час постановлення вироку.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.
Стаття 59 КК України, передбачає, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Судом встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України в кримінальному породженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000109 від 22.04.2024.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Так, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження з метою виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02.05.2024 накладено арешт на майно, яке вилучене 01.05.2024 в ході проведення наступних слідчих (розшукових) дій, у тому числі на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», моделі «TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «VOLKSWAGEN», моделі «TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Таким чином у цьому кримінальному проваджені зазначене майно може бути конфісковано в порядку ст. 59 КК України.
А тому, доводи захисника з приводу того, що зазначене авто набуто (як про те слідує зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ) в шлюбі ОСОБА_6 із підозрюваним ОСОБА_4 (котрий зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 483, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 26.11.2005 року), а відтак, належить до спільного майна подружжя й необхідне ОСОБА_6 для доставлення дитини для медичної комплексної реабілітації суд відхиляє, оскільки без накладення арешту на вилучений транспортний засіб, досягнути виконання завдань кримінального провадження буде неможливо, оскільки останній може бути спотворений або знищений.
Враховуючи, що вказане майно може бути конфісковано в порядку ст. 59 КК України, а відтак з метою збереження зазначеного вище майна, унеможливлення його пошкодження чи знищення, що призведе до суттєвого зниження його ринкової вартості та з метою забезпечення можливої його конфіскації, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого клопотання. При цьому суд роз'яснює, що вирішення питання про скасування арешту майна буде повторно вирішуватися при постановленні вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.174 КПК України, -
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02.05.2024 у кримінальному провадженні № 42024142410000109 від 22.04.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1