Провадження № 22-ц/803/4516/25 Справа № 174/1088/24 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
03 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року, -
Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передати малолітніх дітей органу опіки та піклування - виконавчому комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, для вжиття заходів щодо подальшого їх влаштування відповідно до вимог чинного законодавства; стягнути щомісячно аліменти з ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття на користь закладу або особи, до якого/якої буде влаштовано дітей.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року позов виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задоволено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлено батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передано малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування - виконавчому комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області для вжиття заходів щодо подальшого їх влаштування відповідно до вимог чинного законодавства.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитини, щомісячно, на користь закладу або особи, до якого/якої буде влаштовано дітей, починаючи з 05 вересня 2024 року до досягнення дітьми повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 633 грн. 60 коп.
25.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не було доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що єдиною необхідною мірою впливу на відповідача було саме позбавлення батьківських прав, як і не було доведено, що відповідач дійсно умисно нехтує своїми батьківськими обов'язками у відношенні своїх дітей.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні, в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 адвокат Григорьєв Д.В. доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.
Зі слів адвоката Григорьєва Д.В., відповідачка ОСОБА_1 обізнана про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась з невідомих причин.
Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.143), представник якого у судове засідання не з'явився, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З письмових матеріалів справи слідує, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_2 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_3 , її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с. 8).
Факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків підтверджується наступними письмовими доказами.
Так, наказом начальника ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 24-ОД-24 від 23.05.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 9).
Відповідно до копії психолого-педагогічної характеристики, виданої 30.05.2024 року директором ліцею, класним керівником та практичним психологом навчального закладу на ОСОБА_9 та копії довідки від 30.05.2024 № 289 встановлено, що останній навчається в 1-А класі Вільногірського ліцею № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 01.09.2023 року. ОСОБА_10 разом із меншою сестрою ОСОБА_11 , з 01.09.2023 року по 14.12.2023 року проживав у бабусі - ОСОБА_12 . 14.12.2023 року об'явилась мати ОСОБА_13 і ОСОБА_14 і забрала своїх дітей від бабусі. З моменту, коли ОСОБА_13 почав жити з матір'ю, остання неналежно виконує свої батьківські обов'язки стосовно виховання, навчання та утримання своїх дітей (а.с. 10, 11, 19-21зв).
Створення відповідачем ОСОБА_1 незадовільних умов для проживання, виховання і розвитку дітей зафіксовані під час обстеження умов проживання сім'ї та підтверджуються копіями актів обстеження умов проживання від 15.05.2024 року, 20.05.2024 року, 05.08.2024 року, 29.08.2024 року (а.с. 12-15).
ОСОБА_1 попереджалась ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про передбачену законом відповідальність у разі не забезпечення нею необхідних умов життя, виховання, навчання дітей (а.с. 16, 17).
Листом від 22.05.2024 року КП «Вільногірський МЦ ПМСД» повідомлено, що ОСОБА_15 звертався до сімейного лікаря не часто в супроводі бабусі. Мати на прийом не приходила. Декларація у дитини укладена з сімейним лікарем ОСОБА_16 . ОСОБА_17 зверталась на прийом до лікаря-педіатра з мамою, але декларацію не переукладала. Декларація у дитини укладена з сімейним лікарем ОСОБА_18 . Дитина свого сімейного лікаря не відвідувала жодного разу. Мати забрала амбулаторну карту дитини щоб укласти декларацію з іншим лікарем (а.с. 18).
Наказом начальника ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 44-ОД-24 від 29.08.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , узято на облік дітей, які залишилися без батьківського піклування та тимчасово влаштовано їх у сім'ю баби, гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 6 місяців, а саме: з 29.08.2024 року по 28.02.2025 року (а.с. 22).
В період з 15.05.2024 року по 21.05.2024 року працівником Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області здійснено оцінку потреб сім'ї, та встановлено, що у сім'ї ОСОБА_1 у помешканні не дотримані санітарно-гігієнічні норми, меблі, предмети побуту - нові, але в занедбаному стані; ліки зберігаються в місцях доступних для дітей; наявно багато неприбраних речей та непомитого посуду. Діти мають окремі ліжка, облаштовані місця для гри та навчання, але не мають там порядку. Випадок СЖО родини ОСОБА_1 класифіковано як середньої складності (а.с. 23-30).
Листом від 22.08.2024 року Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області повідомлено, що родина гр. ОСОБА_1 , яка має на утриманні двох малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує соціальну послугу «Соціальний супровід сімей/осіб, які потрапили в складні життєві обставини», останній час на контакт не виходе, на дзвінки не відповідає, наразі телефон постійно вимкнутий, за фактичною адресою: АДРЕСА_2 , не проживає, а також фахівцями соціальної роботи КНП «ЦНСП» ВМР ДО була проведена оцінка потреб сім'ї та зроблено висновок. Згідно чого складено індивідуальний план соціального супроводу сім'ї гр. ОСОБА_1 . Але, гр. ОСОБА_1 до виконання своїх батьківських обов'язків стосовно малолітніх дітей виконувала недобросовісно, а саме: залишала дітей без догляду, на сторонніх людей; невідповідально ставилась до здоров'я дітей. Останнім часом взагалі не відповідала на телефонні дзвінки вимкнула телефон (а.с. 31, 32).
29.08.2024 року комісією складено акти проведення оцінки рівня безпеки дитини, у відповідності до яких, на момент проведення оцінки рівня безпеки дитини малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залишений без батьківського піклування та встановлено, що наявна небезпека для життя та здоров'я м/л ОСОБА_4 , яка потребою догляду. ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_19 перебував в родині ОСОБА_20 за домовленістю з його матірью, мати не надавала коштів на утримання дитини, не цікавилась його життям та здоров'ям, дитина боїться матері (а.с. 33-40).
Також, факт невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей підтверджується копією заяви ОСОБА_12 від 17.07.2024 року та ОСОБА_21 від 28.08.2024 року до ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 41, 42).
Листами від 02.09.2024 року ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та надано копії відповідних протоколів (а.с. 43-45).
Також, факт визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 44 КУпАП, підтверджено наявними в справі матеріалами (а.с. 76-79).
З копії рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 429/0/7-24 від 29.08.2024 року, вбачається, що відповідно до зібраних Службою у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області матеріалів, з'ясовано, що гр. ОСОБА_1 нехтує потребами дітей у батьківському піклуванні, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, подає їм негативний приклад, що шкодить моральному розвитку дітей, завдає страждань. Виконкомом міської ради прийнято рішення про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнано доцільним позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 46, 47).
Судом були допитані свідки за клопотанням позивача.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що надійшла усна скарга, що молодша дитини не відвідує садочок, відповідач не забирала старшого сина зі школи, в разі відсутності не повідомляла причини. По виходу за місцем проживання виявлено, що дитячі ліжка закидані сторонніми речами, сміття не було винесено, залишено на кухні в мішку. Діти говорили, що співмешканець б'є маму, вони стали свідками подій в родині які погано впливали на їх розвиток. Пізніше також відвідували родину, іноді мама поводила себе агресивно, з нею було важко спілкуватись.
У серпні 2024 року надійшло повідомлення, що ОСОБА_13 вже декілька днів перебуває у ОСОБА_23 , яка є подругою відповідача, яка тимчасово залишила дитину, оскільки у неї не було місця проживання, оскільки вона пішла від співмешканця до іншого, молодша дитина перебувала з мамою.
За місцем проживання було брудно, на кухні безлад, залишки їжі, в холодильнику їжі не було, щоб погодувати дітей.
В подальшому дітей вилучили і тимчасово влаштували в родину бабусі. ОСОБА_13 був радий коли зустрівся з нею. ОСОБА_24 не дозволяла дітям спілкуватись з бабусею, прабабусею, прадідусем.
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що була виховатилем ОСОБА_13 коли він відвідував дитячий садочок, зараз вона вихователь ОСОБА_26 . Коли вони жили із бабусею приходили вчасно, були в належному вигляді. Коли вони перейшли жити до мами, ОСОБА_27 змінилася, у неї був високий рівень тривожності. Казала, що вони з ОСОБА_28 знайшли шматок хліба і заховали, а за це стояли у кутку. Мама закривалась ними під час скандалів зі співмешканцем. Також свідок надала пояснення щодо стану здоров'я молодшої дитини та повідомила про неналежне ставлення матері до цього.
Свідок ОСОБА_29 пояснила, що до соціальної служби надішов лист-повідомлення від служби у справах дітей про неналежне виконання відповідачем батьківських обов'язків, було сплановано вихід за фактичним місцем проживання дітей.
За місцем проживання ОСОБА_1 умови проживання дітей були неналежні, було брудно. ОСОБА_30 було запропоновано соціальний супровід, запропоновано план. За три тижні декларація із лікарем була укладена, потім пішли зустрічі які мама на початку супроводу відвідувала вчасно.
Також було запропоновано направити її разом із дітьми в будинок де б вони могли усі перебувати, ОСОБА_1 попросила час подумати, потім її довелося шукати. Вона за місцем фактичного проживання вже не проживала, на телефонні дзвінки не відповідала, до служби не з'являлась. Наприкінці серпня 2024 року було вилучено ОСОБА_13 , а потім і ОСОБА_31 .
Свідок ОСОБА_12 , мати відповідача, пояснила, що у 2017 році у родини виникла підозра, що ОСОБА_1 вживає наркотики, на їх вимогу вона зробила тест, який її батько придбав в аптеці, тоді тест показав канабіс та афетамін. З батьком ОСОБА_13 відповідач розлучилась і почала гулять. Доводилось навіть звертатись до поліції для розшуку.
Після народження ОСОБА_26 вона жила із її батьком разом з ОСОБА_13 . Він попросив забрати її та дітей, оскільки він працює, а вона ходить невідомо де.
29.08.2024 року соцслужби привели до свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_31 , вони були налякані, де мама вони не питали. Паша нічого не казав, а ОСОБА_27 казала, що їм не було чого їсти, мама била Пашу. ОСОБА_1 ніколи не працювала, отримувала аліменти за першу дитину, але гасила кредити. Допомогу бабусі на утримання дітей вона зараз не надає.
Свідок ОСОБА_32 , яка є співробітником поліції, пояснила, що до неї надійшов лист від служби у справах дітей щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 .
При відвідуванні місця її проживання вивлено, що там брудно, розкидані речі, на балконі знайдено бульбулятор. Відповідач лише контролювала процес, а станом здоров'я сестри опікувався її старший брат. У сина відповідача були пропуски навчання без поважних причин. Вона залишала дітей у сторонніх осіб. Павла ОСОБА_1 залишила перед першим вересня у своєї знайомої, кошти на їжу не залишила.
З хлопчиком була проведена бесіда, з'ясувалось, що ОСОБА_1 побила його ременем, у нього залишились синці на спині та в області паху. Він пояснював, що не хоче проживати із ОСОБА_1 , хоче проживати із бабусею.
Свідок ОСОБА_33 пояснила, що вона є заступником з виховної роботи за місцем навчання ОСОБА_13 . Ця дитина знаходиться на внутрішньошкільному обліку, як дитина яка перебуває в складних життєвих обставинах.
Часто зі школи його забирали невчасно, іноді його забирала подруга матері, було таке, що де перебуває мати не було відомо.
Під час відвідування родини відповідача діти були на кухні, там було брудно, діти також були брудні, молодша дитина їла продукти які з її діагнозом їсти не можна.
Хоча коли родину відвідували перший раз, то маму попередили про це і все було ідеально. Приводом відвідування стало те, що дитину довго не забирали зі школи.
Зараз з ОСОБА_13 в школі займається логопед та психолог, проживає він у бабусі, ходить охайний. Коли проживав з мамою, то міг раптово почати плакати, казав як з них знущались, виганяли в під'їзд. Влітку дитина мала відвідувати табір за який заплатив дідусь. Спочатку мама казала, що ОСОБА_13 відмовляється відвідувати, а потім не виходила на зв'язок. Після дзвінка класного керівника дитину привела ОСОБА_34 .
Також узагальнюючи допит свідків, які відвідували родину відповідача, слід відмітити, що вони звертали увагу на те, що піклування про стан здоров'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати переклала на малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як і проведення деяких медичних маніпуляцій.
Також в судовому засіданні були допитані свідкі за клопотанням відповідача та її представника.
Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона є подругою відповідача, знає її рік. ОСОБА_1 хороша мати, піклується про дітей, вона довіряла своїх дітей свідку у якої також є діти.
ОСОБА_35 прийшла до свідка ІНФОРМАЦІЯ_6 , її чоловік їх зустрів коли вийшов в магазин, свідок підійшла потім. Паша у неї перебував з дозволу матері, оскільки їх діти добре ладять і мав перебувати доти поки вона його не забере до того як почнеться школа.
Заперечує, що вона звернулась до служби у справах дітей.
ОСОБА_36 , пояснив, що знає ОСОБА_1 близько року. Вона заходила до них раз або два рази на тиждень. Як мати ОСОБА_1 нормальна, щоб вона била чи не кормила своїх дітей свідок не бачив. ОСОБА_13 на матір не скаржився.
У свідка також є діти, вони спілкувались, дружили з дітьми відповідача. ОСОБА_13 був залишений у них в родині тимчасово, щоб він міг поспілкуватись із його дітьми, сам свідок нікуди не скаржився.
Коли у них залишився ОСОБА_13 , то приходили служби. Свідок в той час вийшов в магазин, діти залишились дома самі, його старшій дитині 10 років.
Свідок ОСОБА_37 , який є співмешканцем ОСОБА_1 , пояснив, що в квартирі де вони проживають з 2023 року спільно наявна електрика, опалення. Дітей він знає, не заперечує, щоб вони проживали із ними, ставиться до них добре. ОСОБА_1 дітей не била, могла кричати на ОСОБА_13 коли той відмовлявся робити уроки, бешкетував, виховувала його. Коли з ними проживали діти за ними завжди доглядала мама, годувала, одягала. Коли вона забрала дітей до них, то бабуся, прадідусь та прабабуся речі дітей не віддали. Коли вона працювала в Одесі, то діти жили у бабусі, яка на думку свідка все це ініціювала, щоб повернути дітей собі. Сварки у нього із ОСОБА_38 були, але він її не бив. Вона займалася хатніми роботами на достатньому рівні, але за потреби свідок міг приготувати їжу. Коли у нього в квартирі не було світла вона проживала у знайомого.
В даному випадку суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок містить відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками.
Посилання представника відповідача на те, що висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав засновано лише на повідомленні ОСОБА_21 спростовується матеріалами справи та змістом вказаного рішення, оскільки родина відповідача певний час була отримувачем соціальної послуги «Соціальний супровід сімей/осіб, які потрапили в складні життєві обставини». ОСОБА_1 попереджалась ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про передбачену законом відповідальність у разі не забезпечення нею необхідних умов життя, виховання, навчання дітей. Від соціального супроводу відповідач відмовилась, хоча наявність складних життєвих обставин доведена належними, достатніми та допустимими доказами.
Судом також враховується психолого-педагогічна характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наведений вище зміст актів обстеження умов проживання дітей, покази свідків допитаних за клопотанням представника позивача, які є логічними, послідовними та підтверджуються матеріалами справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на поставлені їм в судовому засіданні запитання, окрім того з ким вони зараз проживають не відповіли, однак їх поведінка в присутності матері свідчить про те, що атмосфера, яку створила відповідач у сім'ї, виявилася особливо непридатною для їх життя та розвитку.
Можливістю заявити в судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи відповідач та її представник не скористались.
Судом враховано заперечення матері щодо позбавлення її батьківських прав та доводи її представника щодо перерозподілу тягаря доказування, оскільки дійсно на позивача покладається тягар доказування наявності підстав для позбавлення батьківських прав. Водночас в постанові КЦС ВС від 15.05.2019 року у справі № 661/2532/17, у якій зроблено висновок, що самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо для того, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини.
Надана до суду довідка про працевлаштування позивача після надходження позову до суду не може свідчити сама по собі про зміну її поведінки на краще, а покази свідків відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Така поведінка матері, за переконанням суду, свідчить про нехтування нею своїми прямими материнськими обов'язками.
Виходячи з задоволення вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає за можливе передати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування - виконавчому комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області для вжиття заходів щодо подальшого їх влаштування відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про позбавлення батьківських прав.
Щодо вимоги про стягнення аліментів.
Відповідач є особою працездатного віку, має постійне місце роботи, законодавчо на неї покладено обов'язок забезпечення утримання власних дітей, у зв'язку з чим суд врахувавши вимоги ст. 182 СК України, приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитини, щомісячно, на користь закладу або особи, до якого/якої буде влаштовано дітей, починаючи з 05.09.2024 року до досягнення дітьми повноліття.
Таким чином, дослідивши повно та всебічно докази по справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей передати органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо подальшого їх влаштування відповідно до вимог чинного законодавства, що буде відповідати найкращим інтересам останніх. Також позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, а аліменти на утримання дітей - стягненню з відповідача.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №638/6919/16-ц).
За правилами ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи апеляційної скарги спростовуються висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок містить відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає встановленим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Така поведінка матері, за переконанням суду, свідчить про нехтування нею своїми прямими материнськими обов'язками.
Щодо стягнення аліментів, відповідачка є особою працездатного віку, має постійне місце роботи, законодавчо на неї покладено обов'язок забезпечення утримання власних дітей.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.
Враховуючи, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та відстрочено сплату судового збору у розмірі 5450,40 грн. до ухвалення рішення у справі, судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 40 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 03.06.2025 року.
Судді: