Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4838/25
Номер провадження 1-кс/711/1302/25
30 травня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000421 від 07.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, сприяла незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання останньому порад, вказівок, засобів за наступних обставин.
26.05.2025 о 08.00 годині, ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з
ОСОБА_6 , перебуваючи в автомобілі ОСОБА_6 марки RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись по вул. Гайдара в м. Золотоноша Черкаської області, порадила ОСОБА_6 механізм виїзду за кордон шляхом отримання медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років з діагнозом хвороба Крона, з подальшим зверненням до Центру соціального захисту населення, для отримання пенсійного посвідчення на дитину інваліда та з подальшим зверненням до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення та отримання відстрочки від призову під час мобілізації, що в подальшому надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснила ОСОБА_6 процедуру отримання такого медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років та повідомила ОСОБА_6 про необхідність надання їй відповідного переліку документів, а саме копії свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копії свідоцтва про шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_6 та картки платника податків фізичної особи на ім'я ОСОБА_6 , копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_8 та картки платника податків фізичної особи на ім'я ОСОБА_8 , а також неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США за виготовлення та видачу медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У подальшому, 28.05.2025 в період часу з 08.00 години по 10.00 годину, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_6 , марки RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гайдара в м. Золотоноша Черкаської області, під час чергової зустрічі з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 отримала від останнього документи, а саме: копії свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копію свідоцтва про шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , копію паспорта громадянина України та картки платника податків фізичної особи на ім'я ОСОБА_6 , копію паспорта громадянина України та картки платника податків фізичної особи на ім'я ОСОБА_8 , а також частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 2500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 28.05.2025 становить 104 189 грн. 50 коп., за виготовлення та видачу медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після чого, 29.05.2025 о 09 годині 25 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в автомобілі марки RENAULT КANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , біля готелю «Велес», що поблизу авто дороги Бориспіль - Запоріжжя на 121 км в Золотоніському районі Черкаської області, передала ОСОБА_6 медичний висновок на дитину - інваліда до 18 років № 2081/1 від 28.05.2025 та корінець до медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2081/1 від 28.05.2025, після чого одержала від ОСОБА_6 другу половину обумовленої раніше суми неправомірної вигоди, а саме 2 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29.05.2025 становить 103 975 грн. 75 коп., за виготовлення та видачу медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у подальшому може стати підставою для отримання відстрочки від мобілізації до ЗСУ України ОСОБА_6 та надає можливості безперешкодно перетнути через державний кордон України. Після чого ОСОБА_4 затримана у порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, її протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 2500 доларів США вилучені.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
29.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів вчинене з корисливих мотивів.
Вина ОСОБА_4 підтверджується доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 ; показаннями свідка ОСОБА_6 ; показаннями свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 29.05.2025; протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів з додатками від 29.05.2025; протоколом обшуку від 29.05.2025, іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , її особу та інші обставини, існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризики незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні.
Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше або аналогічне кримінальне провадження.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК
України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої зв'язки для:
-знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування, не вилучено всіх документів, які підтверджують законність видачі відповідних документів видачу медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років і корінець до медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
* незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на: свідка (заявника) ОСОБА_6 , на яких за участі підозрюваної підготовлювались та оформлювались документи для можливості видачі медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років і корінець до медичного висновку на дитину - інваліда до 18 років на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження;
* свідків - понятих, які були присутні під час проведення обшуку та затримання останньої, які були присутніми під час його проведення, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз.
* вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час у Золотоніському суді Черкаської області розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.114 КК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, у разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги розмір отриманої ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США, а також майновий стан визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування, при тому, що він не є максимальним, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної ОСОБА_4 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків. Разом з тим, у разі внесення застави, прошу покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та пояснив, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250000000421 від 07.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Встановлена причетність до вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 29.05.2025 їй було оголошено підозру за ч.3 ст.332 КК України. Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, незаконного впливу на свідків, інших осіб, вчинити інше кримінальне правопорушення. Просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання та думку прокурора. Додала, що в ході проведення обшуків було вилучено бланки та печатки, які самостійно виготовляла. Прокурор навів всі ризики, додала, що Золотоніський районний суд розглядає кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 .
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вважає, що достатнім запобіжним заходом буде домашній арешт. Тримання під вартою є виключним запобіжним заходом, необхідність застосування якого потрібно довести стороні захисту. В матеріалах кримінального провадження, що вже розглядає суд їй не було застосовано запобіжний захід пов'язаний із позбавленням волі. Додав, що підозрювана на даний час вагітна, лікар зазначив необхідність лікування в перінатальному центрі. Заставу внести не зможе.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого адвоката, розкаюється у вчиненому.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів вчинене з корисливих мотивів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
При цьому, слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На підставі розумної оцінки сукупності наданих доказів, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_4 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_4 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваної ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, одружена, зі слів має на утриманні дитину, на даний час вагітна), слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики не є винятковими та не виправдовують застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. Також варто врахувати при обрані запобіжного заходу і поведінку підозрюваної, визнання вини, погодження на співпрацю із слідством, часткове погодження із доводами клопотання та необхідності застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим чи прокурором обґрунтування клопотання.
На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до положень ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення та характеризуючих даних про особу підозрюваної, існуючі ризики у даному кримінальному провадженні можливо убезпечити, шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням відповідних забезпечувальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які на переконання слідчого судді зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 про те, що у разі невиконання покладених на неї слідчим суддею обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000421 від 07.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, без дозволу прокурора та/чи слідчого до 27.07.2025, включно.
Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали до 27 липня 2025 року, включно.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебуванні останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити працівникам СУ ГУНП в Черкаській області.
Копію даної ухвали вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору та начальнику ГУНП в Черкаській області, - для відому та виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 03.06.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1