справа № 631/1819/24
провадження № 2/631/342/25
03 червня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/1819/24 (провадження № 2/631/342/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування»,
28 листопада 2024 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування», що розглядається за правилами загального позовного провадження (а. с. 2 - 4).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 8390/24-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1819/24 (провадження № 2/631/723/24) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 2, 14).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторона позивача просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме: на право на земельну частку (пай) в розмірі 8,35 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату (серія ХР № 0038279) на право на земельну частку (пай), виданий на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 18 червня 1996 року № 301 та зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Іскра» Нововодолазького району Харківської області за номером № 79 (а. с. 4).
Відтак, у межах строку, обумовленого абзацом 2 частини 1 статті 187 цивільного процесуального кодифікованого закону України, Нововодолазький районний суд Харківської області 03.12.2024 року постановив відповідну ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі й розпочав підготовче провадження (а. с. 16 - 20).
Положеннями частини 1 статті 196 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Під час підготовчого провадження сторонами були вчинені такі дії.
21.01.2025 року за вхідним № 342/25-вх представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мезіним В. В., який діє за ордером (серії АХ № 1207469), виданим 03.09.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги № 0309/24 від 03.09.2024 року, що укладений між ним та ОСОБА_1 , а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серії ДН №5686), виданого 24.12.2019 року Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення № 17 від 27.11.2019 року, подано клопотання про витребування спадкової справи, заведеної державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т. М. в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Нововодолазької нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 33).
Ухвалою, постановленою Нововодолазьким районним судом Харківської області 21.01.2025 року, зазначене клопотання про витребування спадкової справи сторони позивача задоволено та витребувано від державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т. М. належним чином завірену копію спадкової справи (а. с. 35 - 40).
28.05.2025 року за вхідним № 2977/25-вх виконувач обов'язків Нововодолаької державної контори Харківської області Козелько Т. М надіслала копію спадкової справи № 10/2019, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а. с. 66, 67 - 84).
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, однак скористалась правом, наданим їй частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через свого представника за ордером - адвоката Мезіна В. В. (а. с. 63, 12, 13).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мезіним В. В. у підготовче судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, проте надав суду клопотання, зареєстроване за вхідним № ЕП-690/25-вх від 03.06.2025 року, про закриття підготовчого провадження за їх із позивачем відсутності (а. с. 63, 64, 85).
Представник відповідача - НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ у підготовче судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, натомість селищний голова Єсін О., що діє в порядку самопредставництва як керівник органу, надав заяву, зареєстровану за вхідним № 8755/24-вх від 16.12.2024 року, з проханням розгляд справи провести за їх відсутності (а. с. 63, 65, 22).
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторони позивачата відповідача свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у підготовчому провадженні в суді, покладаючись на заяви представника позивача та відповідача щодо проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, ураховуючи той факт, що підстав для визнання необхідним безпосередньої їх участі у підготовчому провадженні не має, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання та закрити підготовче провадження без них.
Доходячи такого, суд зауважує, що імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, що судом визнано поважними.
Зважаючи на це, та відповідно до змісту частини 5 і пункту1 і 2 частини 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є день вручення її під розписку й день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з'явились, суд приходить до переконання, що дійсно їх відсутність не перешкоджає закриттю підготовчого провадження у справі.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання, пов'язаного із закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, - суд доходить наступного.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, обставини справи, які підлягають встановленню, та порядок розгляду справи, зібрані відповідні докази, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до приписів статті 197 цивільного процесуального кодифікованого закону України, сторони не виявили бажання передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.
Окрім того, спір між сторонами в добровільному порядку не врегульований, консенсусу щодо вирішення спору шляхом примирення вони не знайшли.
Відповідачі не скористались своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.
Підчас підготовчого провадження у цій справі, питання про залучення до участі у справі інших осіб, заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог й призначення експертизи не вирішувались.
Також судом не встановлено підстав для розв'язування у даній справі й інших питань, визначених пунктами 8 - 14 частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 15 частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому судовому засідання суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декілька судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Крім цього, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Оскільки усі клопотання сторін по суті позову розв'язані судом, інших клопотань не надійшло, справа перебуває на стадії підготовчого провадження тривалий час, на протязі якого сторони мали об'єктивну змогу надати усі наявні у них докази, суд доходить висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, встановивши задля з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, наступний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються: вислухати вступні слова учасників справи та дослідити наявні письмові докази.
Постановляючи ухвалу суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, керуючись Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої Високими Договірними Сторонами 04.11.1950 року в Римі; статтями 9 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); Рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», статтями 1 - 5, 7, 12, 13, 18, 42, 43, 58, 62, 64, 76 - 80, 89, 128 - 131, 189, 196 - 198, 200, 211, 214, 223, 255, частиною 2 статті 256, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Закрити підготовче провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1819/24 (провадження № 2/631/342/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування».
Призначити справу до судового розгляду по суті на 10 липня 2025 року о 14 годині 00 хвилин та провести усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресом: вулиця Захисників України, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківської області, 63202.
Про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також про дату, час і місце судового засідання повідомити всіх учасників справи, які не були присутніми у цьому судовому засідання, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, в тому числі шляхом надсилання судової повістки про виклик тим учасникам справи, які не скористались приписами частини 3 статті 211 зазначеного кодексу.
Роз'яснити учасникам справи, що їх неявка у судове засідання за умови належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній даних чи доказів, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Також роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, інакше вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 1 та 2 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), місцезнаходження, а також про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації під час провадження справи. У разі відсутності такої заяви судова повістка надсилається їм на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Вказане положення закону застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Повідомити учасників справи, що інформацію щодо її розгляду, вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки:«http://nv.hr.court.gov.ua».
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко