Справа № 609/419/25
2/609/269/2025
04 червня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідачка) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 .
2. Позов обґрунтовано тим, що батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений Соснівською сільською радою 22 квітня 2008 року, в якому все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все, що належить йому на день смерті і на що він за законом має право, заповів позивачці. На момент смерті ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним постійно проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_1 , онук ОСОБА_4 , онук ОСОБА_5 . Коли позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, то отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій і рекомендацію звернутись за захистом своїх прав до суду. Позивачка просить врахувати, що спадщину вона прийняла в установленому законом порядку, від спадщини не відмовилась, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок в нотаріальній конторі не може, а відтак просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 01 травня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 20 травня 2025 року.
4. Ухвалою суду від 20 травня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 04 червня 2025 року.
5. Сторони в підготовче судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
7. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.
8. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого та посвідченого 04 липня 2003 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Килимар О.Д., яке зареєстровано в реєстрі за №1313, вбачається, що ОСОБА_3 є спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається із: жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
9. Із повідомлення про результати огляду об'єкта нерухомого майна №667/25 від 18 березня 2025 року, виданого ФОП ОСОБА_7 , вбачається, що станом на 18 березня 2025 року змін в плануванні та складі об'єкта нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 - не виявлено.
10. Відповідно до довідки №8 від 27 січня 2025 року, виданої т.в.о. старости Соснівського старостинського округу Шумської міської ради Тернопільської області слідує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , онук ОСОБА_4 , онук ОСОБА_5 .
11. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчений 22 квітня 2008 року секретарем виконавчого комітету Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за №214.
12. Своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №48/02-31 від 17.03.2025 приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , по тій причині, що нею не підтверджено родинних відносин з померлим, а саме: у свідоцтві про смерть померлого вказано « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про народження позивачки вказано « ОСОБА_3 ».
13. На підтвердження родинних відносин із померлим позивачкою долучено до позовної заяви, а судом досліджено наступні документи:
- згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Соснівка Шумського району Тернопільської області. Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (викладено російською мовою) підтверджується, що 24 березня 1993 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в Палаці одруження м. Кострома. Прізвища нареченої після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ».
- згідно із повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що 20 жовтня 2005 року Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , прізвище нареченої після державної реєстрації шлюбу незмінено.
14. 10 лютого 2025 року комісія Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області в складі: тимчасово виконуючого обов'язки старости Соснівського старостинського округу Анни Дмитрук, сусідів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 склала Акт обстеження умов проживання за №6. При обстеженні було виявлено наступне: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав в селі Соснівка, Кременецького району, Тернопільської області до дня смерті. За свідченням сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 - то одна і та сама особа, про що комісія підтвердила своїми підписами.
ІV. Оцінка Суду.
15. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
16. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
17. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
18. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
19. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
20. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
21. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
22. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
23. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
24. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
25. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
26. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
27. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
28. Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
29. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як слідує із досліджених матеріалів справи, померлий ОСОБА_3 , зробивши відповідне розпорядження, заповів позивачці ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, склавши заповіт за реєстровим номером 214, що посвідчений 22 квітня 2008 року секретарем виконавчого комітету Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
30. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як слідує із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 постійно проживала та була зареєстрована з померлим ОСОБА_3 в одному господарстві до дня його смерті, а відтак у відповідності до ст.ст. 1261, 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину за заповітом.
Відповідачка ОСОБА_2 , яка також у відповідності до вимог ст.ст. 1261, 1268 ЦК України є спадкоємцем першої черги на майно померлого, оскільки постійно проживала та була зареєстрована з ним в одному господарстві, позовні вимоги визнала повністю та не заперечувала проти їх задоволення.
31. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок, як спадкове майно за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3 .
Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивача пов'язується з правом спадкування.
32. Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
33. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
34. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
35. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
36. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
У зв'язку із чим, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок в нотаріальній конторі не може, відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог, тому право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
38. Позивачка у разі задоволення позову просила не стягувати з відповідачки сплачений нею при подачі позову судовий збір.
Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1233, 1235, 1268, 1270, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу, суд
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і складається з права особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 64.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 04 червня 2025 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК