Справа № 456/1889/25
03 червня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали, які направлені до суду постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.05.2025 та складені Стрийським РУП ГУНП в Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Інспектором Стрийського РУП ГУНП в Львівській області ст.сержантом Комар Н.Р. стосовно ОСОБА_1 27.03.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №282780 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Згідно із вказаним протоколом 27.03.2025 о 06 год 19 хв. у м.Стрий по вул.Об'їзна водій ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем Mercedes-Benz 1117 д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно за її змінами, не дотримався безпечного бокового інтервалу, перед перестроюванням з крайньої лівої смуги в праву не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим змусив водія службового автомобіля Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 різко гальмувати, подавати звуковий сигнал і змінювати напрямок руху, щоб уникнути ДТП, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність, згідно ч.5 ст.122 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, винуватим себе у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що дійсно здійснював керування транспортним засобом, однак жодним чином не створював аварійної ситуації транспортному засобу марки Renault Duster. Він мав право здійснити виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух з будь-якої смуги, завчасно увімкнув сигнал повороту та подивився у дзеркала. Службовий автомобіль поліції, який рухався по сусідній смузі, задалегідь бачив увімкнений правий сигнал повороту, зрозумів його намір здійснити з'їзд і зумисно здійснив виїзд на його смугу та збільшив свою швидкість, чим і спричинив дану спірну ситуацію. Також, відеозапис, який долучено до матеріалів справи є неповним та не має звуку. Тривалість відеозапису всього 42 сек., не відображено всього маневру. Розгляд справи на місці здійснено неналежно, з порушенням прав ОСОБА_1 , немає відеозапису з бодікамери поліцейського.
Захисник Олійник О.О. просила закрити справу про адміністративне правопорушення, вказуючи, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, оскільки відсутні будь-які докази стосовно порушення ОСОБА_1 ч.5 ст.122 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Диспозиція ч. 1 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Диспозиція ч. 2 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Диспозиція ч. 3 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Диспозиція ч. 4 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Диспозиція ч. 5 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС №1026 від 18.12.2018, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно Розділу ІІІ вказаної Інструкції відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2025 серії ЕПР1 №282780 27.03.2025 о 06 год 19 хв. у м.Стрий по вул.Об'їзна водій ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем Mercedes-Benz 1117 д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно за її змінами, не дотримався безпечного бокового інтервалу, перед перестроюванням з крайньої лівої смуги в праву не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим змусив водія службового автомобіля Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 різко гальмувати, подавати звуковий сигнал і змінювати напрямок руху, щоб уникнути ДТП, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
До матеріалів справи долучено лише фрагмент відеозапису з відеореєстратора поліцейського патрульного автомобіля.
З переглянутих у судовому засіданні матеріалів відеофіксації, доданих до протоколу, встановлено, що відеозапис переривається, записано лише фрагмент події, безпосередній виїзд автомобіля Mercedes-Benz на кільці із лівої смуги та подальшу зупинку його працівниками поліції.
Не містить вказаний відеозапис повного запису заїзду та руху транспортних засобів по кільці та їх зближення, що не дає суду можливості встановити наявність аварійної ситуації у даному випадку. Цілком відсутній запис процедури розгляду працівниками поліції справи про адміністративне правопорушення, складення поліцейськими постанови про питягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП.
Отже, суд приходить до висновку, що працівниками поліції було порушено вищевказану процедуру відносно водія ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
З огляду на вищезазначене, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 122 КУпАП.
Положенням ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст.122, п.1 ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення такої постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.В. Мельник