Справа № 944/5803/23
Провадження №2/944/250/25
26.05.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування,-
Представник позивачів звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 16 листопада 2022 року об 17год. 40хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , рухаючись по дорозі Львів-Краківець у напрямку м.Львова у районі 41км +500м, що у с.Терновиця Яворівського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка від отриманих травм загинула на місці події.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди 16 листопада 2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000553 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ТДВ «СК «Гардіан» згідно Полісу №211930953.
29 грудня 2022 року на адресу ТДВ «СК «Гардіан» було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах синів загиблої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із долученням необхідних для прийняття рішення документів.
Згідно вищевказаної заяви сума страхового відшкодування складає 88400грн., з яких: 40200 моральна шкода, 8000 грн. витрати на поховання сину загиблої ОСОБА_1 та 40200грн. моральна шкода сину загиблої ОСОБА_2 .
На підставі вищевказаної заяви про виплату страхового відшкодування відповідачем було відкрито страхову справу.
Листом від 31 січня 2023 за №31/01/23/4 ТДВ «СК «Гардіан» повідомила, що для з'ясування обставин страхової справи та визначення справедливого розміру страхового відшкодування просить надати: належним чином посвідчену копію рішення, прийнятого в кримінальному провадженні та рішення суду/обвинувальний акт; копію свідоцтва про народження загиблої, відомості щодо батьків загиблої; уточнення щодо долученого товарного чеку по витратах на поховання (платник ОСОБА_1 , оскільки такий не містить жодних ознак ФОП).
01 березня 2023 року до заяви про виплату страхового відшкодування було долучено: товарний чек від 17.11.2022 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_5 ; фотографію пам'ятника ОСОБА_6 ; фотографію пам'ятника ОСОБА_7
23 березня 2023року до заяви про виплату страхового відшкодування долучено: витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000553; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого із подружжя; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державку реєстрацію народження, та копію постанови слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області про закриття кримінального провадження №12022140000000553 від 27 лютого 2023 року.
07 квітня 2023року ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 24100 грн., а ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 20 100грн.
Крім цього, 07.04.2023 листом «СК «Гардіан» повідомила , що компанією прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачам в розмірі 50% від суми страхового відшкодування.
Листом від 03 травня 2023року за №03/05/23/11 ТДВ «СК «Гардіан» повідомлило сторону позивача, що відповідно до п.36.3 ст.36 Закону, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Станом на дату ДТП мінімальна заробітня плата становить 6700 грн.* 12 міс. = 80400грн. Враховуючи вищенаведене, страхове відшкодування виплачено у наступному розмірі: 80400грн./ 2 (кількість заявників - родичів першого кола споріднення з потерплілою)/2 (обопільна вина) що становить 20100грн. мораль
Однак, п.36.3 ст.36 Закону слідує що ділення страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди, застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому внаслідок взаємодії кількох об'єктів підвищеної небезпеки.
Так, положення вказаної норми права до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки, у ній йдеться про поділ розміру заподіяної шкоди між особами, цивільно- правова відповідальність яких застрахована, а цивільно-правова відповідальність пішохода не була і не може бути застрахована відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Пішохід, як учасник дорожнього руху (ст. 14 Закону України «Про дорожній рух») не є особою, на яку поширюються норми ст. 1187 ЦК України, і навіть у разі скоєння правопорушення, що потягло за собою заподіяння шкоди власнику транспортного засобу, не може вважатися належним суб'єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом).
Для відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, достатньо лише трьох підстав: наявність шкоди; протиправна дія заподіювана шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювана шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього з реабілітуючих підстав не звільняє його від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Натомість, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено будь-якого зменшення розміру страхового відшкодування у зв'язку з наявності грубої необережності потерпілого.
Втім, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме груба необережність пішохода ОСОБА_4 сприяла виникненню ДТП та завданню їй шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що дії ОСОБА_4 під час ДТП кваліфіковано як грубу необережність.
Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на дату ДТП мінімальна заробітна плата становила у місячному розмірі 6 700 гривень.
На отримання моральної шкоди мають право двоє осіб (два сини загиблого).
Відтак, розмір страхового відшкодування моральної шкоди на одну особу становить: (12 х 6700 грн) = 80 400 грн / 2 = 40200 грн.
Відповідно, сума страхового відшкодування з урахуванням вже виплаченої частини становить: для сина потерпілої - ОСОБА_1 моральна шкода - 20100грн., витрати на поховання - 4000грн., для сина потерпілої - ОСОБА_2 - моральна шкода - 20100 грн.
Щодо штрафних санкцій, 07.04.2023 року відповідачем було виплачено позивачам лише 50% страхового відшкодування у розмірі 44200грн., а у виплаті 50% від заявленої суми страхового відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання відмовлено. Вважає, що є законні підстави стягнення з відповідача, з 07.04.2023 року пені, три проценти річних та інфляційні втрати за користування чужими коштами за весь час прострочення.
Просить заявлені позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, 4000грн. витрат на поховання, пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 946грн. 77коп., три відсотки річних у розмірі 307грн. 03коп., інфляційні втрати у розмірі 216грн. 31коп., та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 4125грн. 73коп., три відсотки річних у розмірі 256грн. 07коп., інфляційні втрати у розмірі 180грн. 41коп.,та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп.
28.11.2023року представник відповідача скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому вважає заявлені позовні вимоги заперечив, вважає, що правовідносини між відповідачем та позивачами, врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).
Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону №1961-IV, - відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування".
Відповідно до п.27.3. ст. 27 Закону №1961-IV, - страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет Україні на 2022 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.10.2022р. становить 6 700 грн., тобто, загальний розмір моральної шкоди становить 80 400 грн. (6 700 грн. * 12). Зазначена сума підлягає розподілу рівними частинами між позивачем-1 (40 200 грн.) та позивачем-2 (40 200 грн.).
Відповідно до п.27.4. ст. 27 Закону №1961-IV, - страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно товарного чеку від 17.11.2022р. позивач-1 здійснив витрати на поховання у розмірі 8 000 грн., тобто, саме позивачеві-1 підлягала виплата страхового відшкодування у зв'язку з понесеними ним витратами.
Поряд з тим, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування, відповідачем будо досліджено постанову про закриття кримінального провадження від 27.02.2023р. Відтак, із зазначеного документа вбачається, що причиною ДТП від 16.11.2022р. була груба необережність ОСОБА_4 , яка у швидкому темпі переходила проїзжу частину у невстановленому місці та в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Тим самим пішохід ОСОБА_4 створила умови, за яких водій автомобіля марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 був позбавлений можливості уникнути зіткнення. Водночас, у діях водія автомобіля марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 жодних порушень Правил дорожнього руху України не встановлено, що і слугувало підставою для закриття кримінального провадження стосовно зазначеної особи.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються як спеціальним Законом №1961 -IV, так і Цивільним кодексом України (п.2.1. ст. 2 Закону №1961-ІУ).
Відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК України, - якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала школи. - також залежно від ступеня її вини) розмір відшколування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.36.3 ст. 36 Закону №1961-IV, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Враховуючи що ДТП від 16.11.2022 року було наслідком грубої необережності пішохода ОСОБА_4 , що полягала у нехтуванні правилами безпеки руху, а також те що шкода була завдана внаслідок дії автомобіля, тобто джерела підвищеної небезпеки, що зумовлює безвинну відповідальність водія ОСОБА_3 , відповідач, керуючись ч.2 ст. 1193 ЦК України та п.36.3 ст. 36 Закону №1961-IV, здійснив розрахунок розміру страхового відшкодування наступним чином:20 100 грн. (40 200 грн. / 2) відшкодування моральної шкоди позивачеві-1;20 100 грн. (40 200 грн. / 2) відшкодування моральної шкоди позивачеві-2;
Зауважимо, що необхідність врахування грубої необережності потерпілого при визначені розміру відшкодування відповідає встановленим правовим висновкам, які містяться у постановах Верховного Суду: постанова по справі № 607/15258/19 від 27.01.2021р., постанова по справі № 373/2298/17 від 18.03.2021р., постанова по справі № 166/1292/20-ц від 21.07.2021р.
Враховуючи ту обставину, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 16.11.2022 року була наслідком саме грубої необережності пішохода ОСОБА_4 , а не простої необачності, при цьому у діях водія ОСОБА_3 були відсутні ознаки будь-яких правопорушень, відповідачем було прийнято рішення здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивачів з урахуванням приписів ч.2 ст. 1193 ЦК України, п.36.3 ст. 36 Закону №1961- IV, а також сталої та узгодженої правової позиції Верховного Суду щодо необхідності врахування грубої необережності при визначенні розміру такого відшкодування. Вважає, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачами у повному обсязі та у поряду, встановленому чинним законодавством України, а тому вимоги, заявлені до відповідача, є необгрунтованими, невмотивованими та такими, що задоволенню не підлягають. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
07.12.2023року представник позивачів скерував на адресу суду відповідь на відзив, з якого слідує, що часткове здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування у відповідності до вимог Закону не ґрунтується на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Сторона позивача не погоджується із посиланням відповідача на положення ч. 2 ст. 1193 ЦК України, оскільки, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено будь-якого зменшення розміру страхового відшкодування у зв'язку з наявності грубої необережності потерпілого.
Питання проте, що чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Звичайна необережність або вина, допущена потерпілим у ДТП, не можуть впливати на розмір відшкодування.
Втім, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме груба необережність пішохода ОСОБА_4 сприяла виникненню ДТП та завданню йому шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що дії ОСОБА_4 під час ДТП кваліфіковано як грубу необережність.
Слідчим у постанові про закриття кримінального провадження не зазначено, що смерть пішохода ОСОБА_4 настала внаслідок умисних дій останньої чи непереборної сили, тому частково проведена виплата страхового відшкодування відповідача з власних мотивів та трактувань, зводиться до уникання від обов'язку, як страховика виплатити відшкодування за страховим полісом у повному обсязі, відповідно до визначеного ст. 27 Закону розміру відшкодування.
Звертає увагу суду, що позивачами були заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Самостійне зменшення суми страхового відшкодування суперечить меті Закону, та приводить до порушення законних прав та інтересів громадян, адже відтак шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки потерпілі реально не отримують.Просить позовні вимоги задовольнити.
12.01.2024року представник позивачів скерував на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказує, що 21.11.2023року відповідачем було частково сплачено суму страхового відшкодування, а саме, ОСОБА_1 грошові кошти на поховання в розмірі 4 000грн. Просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 9 442грн. 89коп., три відсотки річних у розмірі 717грн. 40коп., інфляційні втрати у розмірі 309грн. 97коп., та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 6 818грн. 37коп., три відсотки річних у розмірі 492грн. 18коп., інфляційні втрати у розмірі 258грн. 53коп., та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп.
10.12.2024року представник позивачів скерував на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 12 836 грн. 28коп., три відсотки річних у розмірі 1 109 грн. 50коп., інфляційні втрати у розмірі 2 145грн. 83коп.,та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 20 100грн. 00коп. моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 11 711грн. 02 коп., три відсотки річних у розмірі 1 034грн. 22коп., інфляційні втрати у розмірі 2 118грн. 00коп., та понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн. 00коп. Розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.
Представник позивачів в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про слухання справи у його відсутності.Просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні11.04.2024 позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у відзиві. В подальшому в судове засідання, не з'явився хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення такого відповідачу, скерував на адресу суду клопотання про слухання справи у його відсутності. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, слід прийти до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.5 ЦПК України, суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 16 листопада 2022 року об 17год. 40хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , рухаючись по дорозі Львів-Краківець у напрямку м.Львова у районі 41км+500м, у с.Терновиця Яворівського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка від отриманих травм загинула на місці ДТП.
Факт смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2022року.
За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 16 листопада 2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000553 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи копії Полісу №211930953 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ТДВ «СК «Гардіан».
Як вбачається із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 09.02.1980, та свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 08.10.1986 , їх батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , тобто, позивачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_4 яка загинула внаслідок ДТП.
29 грудня 2022 року на адресу ТДВ «СК «Гардіан» представник ТВО «ЮК «Центр автовиплат поліс» як представник за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, скерував заяву про виплату страхового відшкодування синам потерпілої в ДТП ОСОБА_4 , із долученням необхідних для прийняття рішення документів, а саме, товарногог чеку від 17.11.2022року.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування відповідачем було відкрито страхову справу.
Листом від 31 січня 2023 за №31/01/23/4 ТДВ «СК «Гардіан», повідомила, що для з'ясування обставин страхової справи та визначення справедливого розміру страхового відшкодування позивачам слід долучити належним чином посвідчену копію рішення, прийнятого в кримінальному провадженні, рішення суду/обвинувальний акт; копію свідоцтва про народження загиблої, відомості щодо батьків загиблої; уточнення щодо долученого товарного чеку по витрат на поховання (платник ОСОБА_1 , оскільки такий не містить жодних ознак ФОП).
01 березня 2023 року в ТДВ «СК «Гардіан» було скеровано товарний чек від 17.11.2022 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_5 ; фотографію пам'ятника ОСОБА_6 ; фотографію пам'ятника ОСОБА_7
23 березня 2023року до заяви про виплату страхового відшкодування було скеровано: витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022140000000553; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого із подружжя; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державку реєстрацію народження .
Постановою слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області Ю.Степаненка від 27.02.2023року кримінальне провадження, відомості щодо якого 16.11.2022року внесені до ЄРДР №12022140000000553, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до висновку інженерної транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/114-22/20755-ІТ від 13.12.2022 року: місце наїзду знаходиться на ділянці, що передує розташуванню зафіксованого правого мешта. Встановити експертним шляхом смугу руху, на якій відбувся наїзд не вдається можливим.
Відповідно до висновку інженерної судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/114-22/20752-ІТ від 09.12.2022, по дослідженню технічного стану транспортних засобів: на момент огляду експертного дослідження гальмівна система, рульове керування автомобіля знаходяться у працездатному стані та можуть виконувати свої функції передбачені конструкцією.
Відповідно до висновку інженерної судово-автотехнічної експертизи, по дослідженню обставин ДТП №СЕ-19/114-22/220751-ІТ від 11.01.2023 року: Швидкість руху автомобіля «Аudi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 в 70 км/год. відповідає допустимій за умови видимості елементів дороги. При швидкості руху автомобіля марки «Аudi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 в 70 км/год., його водій не мала технічної можливості зупинитись до місця наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди став факт виходу пішохода на смугу руху автомобіля марки «Аudi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 на такій відстані, на якій водій ОСОБА_3 вже була позбавлена можливості уникнути наїзду шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Відповідач, керуючись ч.2 ст. 1193 ЦК України та п.36.3 ст. 36 Закону №1961-IV, здійснив розрахунок розміру страхового відшкодування наступним чином:20 100 грн. (40 200 грн. / 2) відшкодування моральної шкоди позивачеві-1; 20 100 грн. (40 200 грн. / 2) відшкодування моральної шкоди позивачеві-2 та 8000грн. на поховання загиблої.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами виник спір щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері позивачів в порядку страхового відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдвла якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела фізичної небезпечності.
Відповідно до положень ч.7 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1193 ЦК України передбачено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню школи, то залежно від ступеню вини потерпілого ( а вразі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеню її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
В абзаці 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (абзац 1 пункту 36.3.статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Із статті 8 Закону України "Про страхування" вбачається, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
З матеріалів справи не вбачається за яких обставин ОСОБА_4 опинилася на автодорозі, як і не встановлено і факту свідомого порушення ОСОБА_4 ПДР України.
Так, із постанови про закриття вищевказаного кримінального провадження слідує, що відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи у крові трупа ОСОБА_4 було виявлено етиловий спирт в кількості,1,86проміле, однак, із даної постанови не вбачається, які саме вимоги правил дорожнього руху свідомо порушила ОСОБА_4 , тому суд відхиляє покликання відповідача на те, що ОСОБА_4 проявила грубу необережність. У постанові про закриття криммінального провадження значиться що причиною настання ДТП став факт виходу пішохода ОСОБА_4 на смугу руху автомобіля, те що ОСОБА_4 порушила правила дорожнього руху, не зазначено як в постанові так і в інших документах.
Відтак часткове здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування у відповідності до вимог Закону не ґрунтується на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Питання проте, що чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Звичайна необережність або вина, допущена потерпілим у ДТП, не можуть впливати на розмір відшкодування.
07 квітня 2023 року листом за №07/04/23/9 ТДВ «СК «Гардіан» повідомила сторону позивачів, що рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було прийнято в розмірі 50% від суми страхового відшкодування кожному, тобто відповідач визнав, що позивачам внаслідок загибелі матері ОСОБА_4 була спричинена моральна шкода, однак з врахуванням того що ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння допустила грубу необережність, яка стала наслідком смерті, відшкодував таку у розмірі 50%, однак даний факт не підтверджується жодними доказами проте, що ОСОБА_9 допустила грубу необережність, відтак покликання відповідача, суд розцінює як такі що направлені з метою уникнення відшкодування пов'язаного із спричиненням моральної шкоди позивачам, внаслідок загибелі їх матері.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме груба необережність пішохода ОСОБА_4 сприяла виникненню ДТП та завданню йому шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що дії ОСОБА_4 під час ДТП кваліфіковано як грубу необережність, тому вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача є підставними, та підлягають стягненню у розмірі 50% невиплаченої суми страхового відшкодування що становить по 20100грн на кожного позивача.
Щодо штрафних санкцій, то слід прийти до наступного 07.04.2023 року відповідачем було прийнято рішення про виплату позивачам страхового відшкодування у розмірі 50%. Виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 24100грн проведено 21.11.2023. Виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 4000грн на поховання 21.11.2023 року та 23.12.2024 моральну шкоду в розмірі 20100 грн.
Згідно ст. 36.5 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Судом встановлено право позивачів на отримання виплати страхового відшкодування і невиконання такого відповідачем у визначений законом строк, суд вважає, що у даному випадку має місце невчасне виконання грошового зобов'язання зі сторони страховика (прострочення виплати), а тому позивачі мають право на стягнення пені, передбаченої ст. 36 вищевказаного закону.
За правилами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновоку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження №12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц зробила висновок про те, що до правовідносин щодо невиплати страхового відшкодування потерпілій особі застосовуються вимоги частини другої статті 625 ЦК України.
Окрім цього, у постанові від 27.01.2021 у справі №337/5617/19 Верховний Суд зазначив, що за змістом аналізованої норми закону (ст. 625 ЦК України) нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань суд дійшов висновку, що на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, суд вважає, що прострочення виплати страхового відшкодування виникло з вини відповідачів, а тому останній має обов'язок сплати штрафних санкцій на користь позивачів згідно ст. 625 ЦК України.
Суд погоджується з проведеними представником позивачів розрахунками пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відовідача на користь позивача ОСОБА_1 за період з 07.04.2023 року по 21.11.2023 підлягає стягненню пеня, три проценти річних та інфляційні втрати за користування чужими коштами за весь час прострочення, та на користь позивача ОСОБА_2 за період з 07.04.2023 року по 23.12.2024 з відповідача підлягає стягненню пеня, три проценти річних та інфляційні втрати за користування чужими коштами за весь час прострочення.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з обставин справи, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є підставними, відтак такі слід задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 20 100 моральної шкоди.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 12 836 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 28коп., три відсотки річних у розмірі 1 109 (одну тисячу сто дев'ять) гривень 50 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 83 копійок, а всього разом - 16 091 (шістнадцять тисяч дев'яносто одну) гривень 62 копійки.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» страхове відшкодування у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень 00 копійок моральної шкоди. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан'пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 11 711 (одинадцять тисяч сімсот одинадцять) гривень 02 копійки, три відсотки річних у розмірі 1 034 (одну тисячу тридцять чотири) гривні 22 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 00 копійок, а всього разом - 14 863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривень 24 копійки.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Представник позивачів ОСОБА_10 просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень за надання правничої допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надавши детальний опис наданих ним послуг, та квитанції до прибуткового касового ордера на суму 5 000грн.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи із встановленої участі адвоката у розгляді даної справи, суд вважає що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача на користь кожного з позивачів. Відтак, слід стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 5000грн. на кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_5 ) страхове відшкодування у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_5 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 12 836 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 28коп., три відсотки річних у розмірі 1 109 (одну тисячу сто дев'ять) гривень 50 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 83 копійок, а всього разом - 16 091 (шістнадцять тисяч дев'яносто одну) гривень 62 копійки.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_6 ) страхове відшкодування у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_6 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 11 711 (одинадцять тисяч сімсот одинадцять) гривень 02 копійки, три відсотки річних у розмірі 1 034 (одну тисячу тридцять чотири) гривні 22 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 00 копійок, а всього разом - 14 863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривень 24 копійки.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРІІОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_6 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 04.06.2025року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1
проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю
«Страхова компаній «Гардіан»
юридична адреса: 01032, м.Київ вул.Саксаганського, 96.
СУДДЯ: Швед Н.П.