04 червня 2025 року
м. Київ
справа №160/2599/23
адміністративне провадження №К/990/23780/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №160/2599/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2017 по 26.01.2023 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2017 по 26.01.2023 включно відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2022 по 26.01.2023 включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2022 по 26.01.2023 у сумі 58828 грн 35 коп. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 в адміністративній справі №160/2599/23 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 25818 грн 00 коп. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою від 03.12.2024 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23.12.2024 на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23.
Ухвалою від 30.12.2024 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
06.02.2025 на адресу Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23.
Ухвалою від 20.02.2024 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
04.03.2025 на адресу Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , надіслана 28.02.2025 засобами поштового зв'язку, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності та копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
18.03.2025 до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку, мотивована тим, що копія оскаржуваної постанови отримана позивачем лише 04.11.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані ОСОБА_1 , касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
15.04.2025 до Суду надійшла заява про поновлення процесуальних строків, мотивована аналогічними підставами, наведеними ОСОБА_1 у його заяві від 18.03.2025, яким була надана оцінка Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані ОСОБА_1 . Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23.
03.06.2025 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23.
Разом з тим, ОСОБА_1 до касаційної скарги долучено заперечення на ухвалу суду, в якому заявлено клопотання про заміну судді Мельник-Томенко Ж.М.
Указане клопотання обґрунтоване тим, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. грубо проігнорувала надіслане рекомендованим листом №5004200037433 від 11.04.2025 та отримане 15.04.2025 заперечення на ухвалу від 08.04.2025 з чітким формулюванням причин пропуску подачі касаційної скарги. Посилаючись на означене, ОСОБА_1 просить замінити суддю Мельник-Томенко Ж.М. у зв'язку з недовірою та грубим ігноруванням Конституції, Законів України та рішень Верховного Суду, які є обов'язковими для виконання всіма судами.
Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положення частин першої, другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Мотиви заявника фактично зводяться до того, що позивач висловлює недовіру судді Мельник-Томенко Ж.М. у зв'язку із постановленням ухвали від 05.05.2025 про відмову у відкритті касаційного провадження.
Поряд з цим, заявлене клопотання позивача не містить жодного нормативного посилання на передбачені Кодексом адміністративного судочинства України випадки, на підставі яких заявлено такий відвід.
Отже, мотиви, наведені у клопотанні про відвід судді, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ'єктивність судді та не можуть слугувати підставою для відводу судді Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду цієї справи.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", заява №33949/02 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, не може бути підставою для відводу судді клопотання, яке містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Таким чином, оскільки доводи клопотання про відвід судді ґрунтуються виключно на незгоді із судовим рішенням, ухваленим суддею Мельник-Томенко Ж.М., клопотання про відвід вказаного судді є необґрунтованим.
Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. - визнати необґрунтованим.
Передати клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №160/2599/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №160/2599/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду