04 червня 2025 року
Київ
справа № 520/13218/24
адміністративне провадження № К/990/23023/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 520/13218/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укрпромобладнання» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.05.2025 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації від 27.03.2024; визнання протиправними дії ДПС щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних та зобов'язання ДПС прийняти податкові накладні/ розрахунки коригування для вирішення питання щодо подальшої їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання на наявність винятків, передбачених підпунктами "а", "в" і "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, на переконання ДПС, ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки судами не враховано висновки, вже викладені Верховним Судом. Вважає, що навів новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які має надати нового уніфікованого розуміння та застосування права сторонами спору, а також іншими суб'єктами правозастосування (судами, адвокатами, правниками, суб'єктами господарювання та іншими). Обґрунтовуючи виняток, передбачений підпунктом "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, ДПС зазначає, що нині інститут малозначності справ в адміністративному судочинстві не є досконалим та потребує внесення змін. Дискреційні повноваження суддів щодо встановлення "оціночних критерій" для зарахування тієї чи іншої справи до малозначної в межах КАС необхідно ліквідувати, розширивши перелік "захищених статей" та створити формулу, на підставі якої здійснювати визначення критеріїв малозначності справ із метою однакового застосування норм матеріального права та, відповідно, створення однакової суддівської практики. Підсумовуючи вищезазначене, ДПС просить врахувати значимість та суть справи для контролюючого органу та переосмислення зарахування даної справи до категорії малозначних. Просить відкрити касаційне провадження за скаргою ДПС, метою забезпечення права на справедливий суд.
Питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Однак, приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати наявною правову проблему у застосуванні норм права, яку міг би вирішити суд касаційної інстанції, переглянувши конкретно цю справу.
Виокремлений в касаційній скарзі підпункт "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не має свого подальшого обґрунтування, відповідно не може сприйматись як виключний випадок.
Оцінюючи доводи скаржника про наявність у цій справі винятку, передбаченого підпунктом "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що вони зводяться до незгоди з правовим регулюванням віднесення справ до категорії справ незначної складності, що суперечить правовому змісту зазначеного підпункту. Касаційна скарга не містить обґрунтування допущення судом першої інстанції порушення норми процесуального права під час віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності, а тому колегія суддів вважає, що наявність такого винятку ДПС не довела.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 520/13218/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укрпромобладнання» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко