04 червня 2025 року
м. Київ
справа №120/12714/24
провадження № К/990/21337/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
17 травня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 19 травня 2025 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01 березня 2018 року по 26 липня 2019 року включно.
- стягнути індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01 березня 2018 року по 26 липня 2019 року включно з розрахунку 3894,20 грн на місяць в сумі 65573,30 грн;
- визнати протиправними дії щодо виплати одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення у відповідності до вимог пункту 1-1 та вимог абзаців 4, 5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (одноразових додаткових видів грошового забезпечення та індексації) за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по дату фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01 березня 2018 року по 26 липня 2019 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за період з 01 березня 2018 року по 26 липня 2019 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, без урахування при її обчисленні індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, а саме грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за весь час затримки виплати грошового забезпечення, а саме за період з 01 січня 2016 року по дату фактичної виплати грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Твердження автора скарги про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги автора скарги у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Такі покликання автора скарги мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 120/12714/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська