про відкриття касаційного провадження
03 червня 2025 року
м. Київ
справа №440/11184/24
адміністративне провадження №К/990/22183/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року
у справі №440/11184/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила:
- визнати протиправними протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2021, 2022, 2023, 2024 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки), на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року, 1,14 з 01 березня 2022 року, 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 19 березня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 19 березня 2024 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 19 березня 2024 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2021 року до 18 березня 2024 року залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Коваленко Сергій Іванович, 22 травня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частити другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 (далі - Порядок №124), постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127 (далі - постанова КМУ №127), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2023 року №118 (далі - постанова КМУ №118), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 квітня 2025 року у справі №460/4401/24, від 17 квітня 2025 року у справі №420/12605/24, від 17 квітня 2025 року у справі №260/3887/24, від 17 квітня 2025 року по справі №560/10041/24, від 14 травня 2025 року у справі №620/10586/24, від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24, що призвело до неправильного визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії позивача за період, визнаний судом правомірним для захисту (з 19 березня 2024 року).
Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, хоч і визнав право позивача на індексацію, однак у резолютивній частині помилково вказав на застосування лише одного коефіцієнта збільшення (1,0796 з 01 березня 2024 року), ігноруючи необхідність послідовного застосування всіх належних коефіцієнтів (1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року; 1,197 з 01 березня 2023 року) до показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії.
Суд не врахував, що індексація має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не показника станом на 01 жовтня 2017 року, як це може випливати з Порядку №124, що, на думку позивача, суперечить Закону №1058-IV. Суд мав застосовувати Порядок №124 лише в частині, що не суперечить Закону №1058-IV, віддаючи пріоритет нормам закону над підзаконним актом. Зокрема, положення пункту 5 Порядку №124 щодо індексації показника середньої зарплати станом на 01 жовтня 2017 року не повинні були застосовуватися, якщо це суперечить статті 42 Закону №1058-IV.
Скаржник стверджує, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року в частині не розгляду позовних вимог про індексацію із застосуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 була прийнята без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведених у постановах від 17 квітня 2025 року у справі №460/4401/24, від 17 квітня 2025 року у справі №420/12605/24, від 17 квітня 2025 року у справі №260/3887/24, від 17 квітня 2025 року у справі №560/10041/24, від 14 травня 2025 року у справі №620/10586/24.
У касаційній скарзі також згадується узгодженість правової позиції щодо строку звернення до суду з висновками Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24.
На підставі вищенаведених доводів позивач просить Верховний Суд скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року в частині залишених без розгляду позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124, постанови КМУ №127, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185, перевірки необхідності врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 квітня 2025 року у справі №460/4401/24, від 17 квітня 2025 року у справі №420/12605/24, від 17 квітня 2025 року у справі №260/3887/24, від 17 квітня 2025 року по справі №560/10041/24, від 14 травня 2025 року у справі №620/10586/24, від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , колегія суддів дійшла висновку, що позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №440/11184/24 на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, враховуючи наявність особистого кабінету у відповідача, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі №440/11184/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/11184/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа