03 червня 2025 року ЛьвівСправа № 460/27475/23 пров. № А/857/12508/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р.,
Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» адвоката Деденчука Анатолія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, у справі № 460/27475/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000132/2 від 01.09.2023, № UA204000/2023/000133/2 від 01.09.2023;
визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000179, № UA204000/2023/000180.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Рівненська митниця Державної митної служби України оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №460/27475/23 - без змін.
На адресу апеляційного суду надійшла заява представника «Партнерагро» адвоката Деденчука Анатолія Івановича про ухвалення додаткової постанови, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Рівненська митниця подала клопотання про заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Яке мотивоване тим, що позивач не дотримався процесуальних норм закону, заява про розподіл судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає залишенню без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 КАС України.
Беручи до уваги ту обставину, що справу судом апеляційної інстанції було розглянуто в порядку п.1 ч.1 ст.311 КАС України та враховуючи положення ч.3 ст.252 КАС України, заяву розглянуто без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів зазначає, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним нормам КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача Дяденчук А.І. надав суду договір про надання правничої допомоги б/н від 09.09.2024, акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 04.04.2025, рахунок №4 від 04.04.2025 згідно договору від 09.09.2024 (сума платежу 5000,00 грн).
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Дяденчук А.І. надав позивачу послуги відповідно до вищевказаного договору про надання правової допомоги вартістю 5000,00 грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу від 13.09.2024 позивач заявив про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат стосовно професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Докази понесення таких витрат позивач надав суду протягом 5 робочих днів після ухвалення судом рішення у даній справі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.02.2020 по справі №280/1765/19.
Отже, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для осіб, які є іншими сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є необґрунтованими та неспівмірними із складністю цієї справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд апеляційної інстанції виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 гривень.
Керуючись ст. 139, ст. 229, ст. 243, ст. 252, ст. 322, ст. 325 ст. 329 КАС України, суд, -
заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» Дяденчука Анатолія Івановича задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (код ЄДРПОУ - 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» (код ЄДРПОУ - 38892443) понесені в суді апеляційної інстанції витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула