03 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4697/22 пров. № А/857/17659/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 500/4697/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення,
місце ухвалення судового рішення м.Тернопіль
суддя у І інстанціїМандзій О.П.
дата складання повного тексту рішення10.04.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 500/4697/22 відмовлено у задоволенні заяви від 04 березня 2024 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 28 березня 2023 року у справі 500/4697/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення.
Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.12.2024 №СЕ-19/120-24/8320-БТ, складений в ході кримінального провадження №1201621001000195 внесеного 22.12.2016 є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленою обставиною. У вказаній експертизі експертом зроблено висновок про фактичні розміри об'єкта торговельно-побутового призначення та виявлено порушення, оскільки параметри площі зовнішнього контуру не відповідають вимогам ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції та позивач і відповідачі не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п. 1 ч.1 ст.311 КАС України, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Про розгляд апеляційної скарги відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження вручених рекомендованих поштових відправлень.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції та позивач і відповідач не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п. 1 ч.1 ст.311 КАС України, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.12.2024 №СЕ-19/120-24/8320-БТ, складений в ході кримінального провадження №1201621001000195 внесеного 22.12.2016, не існував під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме на момент прийняття рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2023, а відповідно не може бути нововиявленою обставиною у даній справі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення.
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.12.2024 №СЕ-19/120-24/8320-БТ, складеного в ході кримінального провадження №1201621001000195 внесеного 22.12.2016 вказано: Згідно статті 28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єкт дослідження не відповідає параметру площі тимчасової споруди зовнішньому контуру який не повинен перевищувати 30,00 м2, фактична площа 37,54 м2.
Зважаючи на такий висновок експерта позивач звернулася в березні 2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №500/4697/22 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, а підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20.
Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 вважає істотною обставиною, що не була встановлена судом та не могла бути відома заявнику на час розгляду справи та прийняття судового рішення від 28.03.2023 року є наявність висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.12.2024 №СЕ-19/120-24/8320-БТ, складений в ході кримінального провадження №1201621001000195 внесеного 22.12.2016, який є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленою обставиною
У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 326/1062/16-а Верховний Суд зазначав, що відповідно до положень КАС України процес перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягає у з'ясуванні питання, чи є наведені заявником обставини нововиявленими у розумінні статті 361 КАС України.
Верховний Суд сформулював висновок про те, що правова природа нововиявлених обставин, передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 361 КАС України є відмінною. Під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України дослідженню підлягає те, чи було відомо суду і учасникам справи про ці обставини і чи існували вони на час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що на момент розгляду справи існував доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У справі «Христов проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
А в справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
При цьому колегія суддів звертає увагу позивача, що нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Натомість, як слідує з матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.12.2024 №СЕ-19/120-24/8320-БТ, складений в ході кримінального провадження №1201621001000195 внесеного 22.12.2016, під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення від 28.03.2023 (про перегляд якого подається заява) не існував, а відповідно не може бути нововиявленою обставиною у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 500/4697/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос