03 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/2096/24 пров. № А/857/20764/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 500/2096/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ярославна» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
суддя у І інстанції: Мандзій О. П.;
час ухвалення рішення: не зазначено;
місце ухвалення рішенням: м. Тернопіль;
дата складення повного тексту рішення: 11.07.2024,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №000100720405 від 08.12.2023 в частині застосування до приватного підприємства «Ярославна» штрафу у розмірі 340018 гривень 93 копійки. Відмовлено в задоволенні інших вимог. Стягнуто на користь приватного підприємства «Ярославна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5100 гривень 28 копійок.
19.06.2024 на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу у в розмірі 22 350 грн.
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до суду першої інстанції заперечення на вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу, вважають їх необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом приватного підприємства «Ярославна» до Головного управління ДПС у Тернопільській області - задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь приватного підприємства «Ярославна» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивач належним чином необгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалені у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін з таких підстав.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Встановлено, що 17.12.2023 між позивачем - приватним підприємством «Ярославна» та адвокатом Бердниченко І.А. укладено договір №17/12-23/1 про надання правничої допомоги.
Додатковою угодою №29.02.24 від 29.02.2024 внесено зміни до договору про правничу допомогу та продовжено термін дії договору до 31.12.2024.
Додатком №2 від 18.03.2024 та додатком №3 від 25.03.2024 до договору сторони погодили розмір гонорару адвоката.
Сторони за договором №17/12-23/1 про надання правничої допомоги від 17.12.2023 склали акти виконаних робіт №23 від 25.03.2024, №26 від 18.04.2024, №34 від 09.05.2024, №36 від 17.06.2024.
Оплата гонорару здійснена платіжною інструкцією №1188 від 26.03.2024 на підставі рахунку №25 від 25.03.2024, платіжною інструкцією №1267 від 18.04.2024 на підставі рахунку №28 від 08.04.2024, платіжною інструкцією №1323 від 09.05.2024 на підставі рахунку №31 від 08.05.2024, платіжною інструкцією №1419 від 17.06.2024 на підставі рахунку №33 від 17.06.2024.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі.
Судом першої інстанції було стягнуто з податкового органу на користь позивача 3 000 грн. із запрошених 22 350 грн. Підстави для подальшого зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу відсутні.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 500/2096/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук