Справа № 703/1878/25 Суддя (судді) першої інстанції: Овсієнко І.В.
04 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
07.04.2025 ОСОБА_1 через представника, адвоката Сухомудренка Б.В., звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив поновити пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4077291 від 15.02.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, винесену інспектором ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Вертипорохом А.М., закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 10.04.2025 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України.
На виконання ухвали суду, представником позивача 15.04.2025 подано з використанням системи «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, що містить підтвердження сплати судового збору в передбачених чинним законодавством порядку та розмірі. До заяви додане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 04.06.2025.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві було достименно відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак він не вживав до 27.03.2025 будь-яких заходів щодо з'ясування стану відомого йому провадження або ж оскарження відповідної постанови, відтак доводи позову, а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, що обґрунтовані необізнаністю позивача про накладення на нього адміністративного стягнення, неотриманням постанови в справі, суперечать матеріалам, наданим з позовною заявою, не вказують на існування поважних причин, що могли бути непереборними та об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду в строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Натомість, апелянт наголошує на тому, що 15.02.2025 постанова не вручалася, доказів її скерування позивачеві не надано, що свідчить про порушення такої процедури і порушення прав ОСОБА_1 щодо ознайомлення зі змістом постанови та її оскарження. У зв'язку із наведеним, останній не був обізнаний про факт порушення його прав аж до 27.03.2025, - до дня, коли старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко Оксаною Вікторівною, розглянуто заява про примусове виконання постанови № ЕНА № 4077291, що виданий 15.02.2025, відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 та стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40800 грн
Той факт, що з ОСОБА_1 стягнуто подвійний розмір накладеного на нього штрафу також є підтвердженням необізнаності про винесену відносно нього постанову та її зміст, адже маючи таку інформацію останній явно вжив би заходів до сплати штрафу в двічі меншому розмірі, або ж оскаржив постанову до суду, тому апелянт вважає, що строк на звернення до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження дій та рішень при винесення постанови серії ЕНА № 4077291 пропущений з поважних причин. Позовна заява подається в строк 10 днів з часу, коли про неї стало відомо позивачу (у зв'язку із накладенням арешту на рахунок) та отримання її копії в державній виконавчій службі 27.03.2025.
Однак працівник поліції, який висловив таке повідомлення до розгляду справи не переходив та дій, які б призвели до набрання нею законної сили не вжив, адже постанову не оголошував, не підписував і її зміст до відому ОСОБА_1 не довів і копію не вручив. За таких обставин, ОСОБА_1 не був обізнаний з мотивами постанови та доказами , які могли б слугувати для її винесення. На підтвердження таких доводів до суду надано відеодоказ - файл із записом процесу складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, на якому відображено зазначені обставини. Однак, суд в оскаржуваній ухвалі відмітив про факт оголошення ОСОБА_1 постанови, що не відповідає дійсності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України, передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Колегія суддів вважає, що при визначенні початку цього строку підлягає з'ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до змісту статті 121 КАС, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З матеріалів, доданих до позову, вбачається, що позивачеві було оголошено про складення постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, що мало місце 15.02.2025 з 00-40:12 год до 00-40:38.
У свою чергу, також вбачається, що позивач надав відповідь, що йому відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами за рішенням суду. Йому пояснено про складення постанови про адміністративне правопорушення, розмір накладеного стягнення, порядок та строки його сплати, порядок оскарження постанови, після чого він відмовився від отримання копії постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги про те, що з останній не був обізнаний що ОСОБА_1 стягнуто подвійний розмір накладеного на нього штрафу, що також є підтвердженням необізнаності про винесену відносно нього постанову та її зміст, а також, що останній не був обізнаний про факт порушення його прав аж до 27.03.2025, - до дня, коли старшим державним виконавцем розглянуто заява про примусове виконання постанова, позаяк, з наявного в електронній справі (ЄСІТС) та переглянутого колегією суддів відеозапису 2025_0215_003428_0000000_000000_0042.mp4 чітко слідує, що позивач був обізнаний про складення щодо нього постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП, проте останній відмовився від її підписання та отримання. При цьому, посилання апелянта на порушення процедури розгляду справи та неповноту дій поліцейського, який складав оскаржувану постанову, на переконання колегії суддів, не змінює момент, коли позивач дізнався чи мав дізнатись про порушення своїх прав, а має бути покладено в обґрунтування доводів позовної заяви та розгляду справи по суті спору.
Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачу було достеменно відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак він не вживав до 27.03.2025 будь-яких заходів щодо з'ясування стану відомого йому провадження або ж оскарження відповідної постанови.
Відтак доводи позивача про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, що обґрунтовані необізнаністю позивача про накладення на нього адміністративного стягнення, неотриманням постанови в справі, суперечать матеріалам, наданим з позовною заявою, не вказують на існування поважних причин, що могли бути непереборними та об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду в строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, що і було застосовано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко