Справа № 620/15833/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
04 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Документ" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ», про:
- визнання протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданьск), щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), який оформлений на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Державне підприємство «Документ» здійснити доставку, оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04,2034, орган, що видав: 2110) разом з копіями заяви, заяви-анкети і а актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданьск);
- зобов'язання Державне підприємство «Документ», в особі відокремленого підрозділу -філії в Польщі (м. Гданськ), видати позивачу оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 19.04.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.04.2024 позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, з метою оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Того ж дня, позивачем сплачено усі необхідні платежі та збори, у тому числі за послугу з організації відправлення до м. Гданськ готового документу, а також пройдено встановлений законодавством процес оформлення закордонного паспорту. Відповідно до інформації, яка наявна в мобільному застосунку «Дія», 22.04. 2024, на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110). Однак, з моменту прийняття відповідного рішення про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, та на час звернення до суду, документ позивачу так і не видано, чим, на його думку, порушені права.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства ''Документ'' та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданьск), щодо видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110).
Зобов'язано Державне підприємство ''Документ'' в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданськ) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення -19.04.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ДП "Документ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 04.06.2025.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.04.2024 позивач звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, з метою оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до інформації, яка наявна в мобільному застосунку «Дія», 22 квітня 2024 року на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 22.04.2024, дійсний до22.04.2034, орган, що видав: 2110). Позивачем сплачено усі необхідні платежі та збори, у тому числі за послугу з організації відправлення до м. Гданськ готового документу, а також пройдено встановлений законодавством процес оформлення закордонного паспорту, шляхом підписання заяви-приєднання № 1952953 до публічного договору про надання послуг від 19.04.2024.
Позивач зазначив про те, що 11.10.2024 позивач звернувся до ДП «Документ», а також його відокремленого підрозділу - філії в Польщі із запитами щодо готовності паспорту, за результатами розгляду яких отримав відповіді, що про готовність паспорту надійде СМС. Відповідно до застосунку "Дія" відображається новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон(серія НОМЕР_1 , дата видачі: 22.04.2024, дійсний до: 22.04.2034, орган, що видав: 2110).
Відповідно до наданих відповідачем, на виконання ухвали суду від 08.01.2025 доказів: накладної (ТТН) на відправку паспортів, Акту приймання-передачі персоналізованих бланків № 163/1 від 05.07.2024 та листа Ужгородського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області від 01.05.2024, суд встановив, що виготовлений закордонний паспорт позивача направлено до відокремленого підрозділу - філії ДП «Документ» в Польщі (м. Гданськ).
Позивач зазначив про те, що на неодноразові звернення до відповідача та його відокремленого підрозділу у телефонному режимі, отримав відповідь, що паспорт можливо отримати тільки реєстрації у застосунку «Резерв+». Відповідно до витягу із застосунку «Резерв+», сформованого 05.01.2025 позивачем проведено реєстрацію у відповідному застосунку, проте є відмітка про порушення правил військового обліку.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:
- ч. 6 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання адміністративних послуг громадянам України у сфері міграції за межами України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року за № 648 набрали чинності 18 травня 2024 року та 04 червня 2024 року, відповідно, тобто, після фактичного звернення позивача до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польщі, яка розташована в м. Варшава, з метою оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що мало місце 19.04.2024;
- ДП «Документ» мало здійснити доставку вказаного паспорту до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, а службові особи останньої повинні видати позивачеві закордонний паспорт, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів. На час розгляду справи, суд встановив, що відповідачем вчинені відповідні дії щодо оформлення та направлення паспорту позивача до відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, тому у даному випадку, суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача. Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити;
- водночас, докази щодо видачі позивачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), відсутні.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки:
- на ім'я позивача було виготовлено (персоналізовано) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, разом з цим, позивачу не було відмовлено в реалізації права на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки таке рішення про відмову не приймалось уповноваженим на це суб'єктом;
- позивач оскаржував відмову ДП «Документ» та його відокремленого підрозділу філії в Польщі в передачі, доставці та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який оформлений на його ім'я. Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, в мотивувальній та резолютивній частині дійшов до безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльність, в особі відокремленого підрозділу -філії в Польщі (м. Гданськ) щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у той час як, позивач оскаржував саме відмову ДП «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі у видачі йому такого паспорта;
- матеріалами справами також не підтверджується обставина відмови позивачу в передачі, доставці та видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон. При цьому, на момент прийняття судом першої інстанції рішення, матеріали справи не містили доказів особистого звернення позивача до відокремленого підрозділу ДП «Документ» із проханням видати йому, виготовлений на його ім'я паспорт громадянина України для виїзду за кордон та надання відмови;
- крім того, ДП «Документ» звертало увагу суду першої інстанції на те, що адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.11.2024 підписаний особисто позивачем та поданий до суду нарочно. У той час як, зі змісту позовної заяви чітко вбачалось, що позивач наразі проживає за межами України в Республіці Польща, місто Гданськ. Водночас, в матеріалах позову були відсутні будь-які докази того, що оригінал позовної заяви від 22.11.2024 з особистим підписом позивача був направлений засобами поштового зв'язку з Польщі до України з метою подання такого позову до суду. Також, були відсутні докази уповноваження на представництво від імені позивача будь-якої особи, у т.ч. й з правом на подання позову до суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, процедура прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру врегульовувалась Порядком реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року за № 678 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 11 вищезазначеного Порядку, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (в редакції від 20.03.2024), Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно п. 2 Положення, ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно пп. 10, 12, 34 п. 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, пересилає, визнає недійсними, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також товарів, робіт і послуг для забезпечення створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру вживає у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, від державного підприємства, що належить до сфери управління Мінекономіки, до територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Згідно з п. 7 Положення, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
На утворені територіальні органи та територіальні підрозділи ДМС може покладатися виконання окремих завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до п. 1.1. Статуту, ДП «Документ» засноване на державній власності і належить до сфери управління ДМС України.
Підприємство функціонально включене до системи органів міграційної служби України та оперативно підпорядковане Голові ДМС.
Згідно з п. 2.2. Статуту, одним із основних завдань ДП «Документ» є забезпечення сучасних умов обслуговування громадян України, іноземців і осіб без громадянства, створення та розгортання мережі центрів обслуговування громадян з міграційно-паспортних питань.
Згідно з п. 31, 4 Порядку № 678, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон, подання документів, дії працівників під час прийняття документів, прийняття рішення про оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін або про відмову в оформленні (у тому числі замість втраченого або викраденого), в обміні паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, персоналізація оформлених паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та організація їх видачі здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року за № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (далі - Порядок № 152) з урахуванням вимог цього Порядку.
Виходячи з положень п. 10 Порядку № 152, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/ територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».
Згідно додатку 1 до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1645 від 27.08.2020, Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» являється підприємством, що належить до сфери управління Мінекономіки.
Відповідно до п. 69 Порядку № 152, персоналізовані Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» бланки паспортів для виїзду за кордон надсилаються територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС або МЗС у порядку, встановленому законодавством.
Згідно п. 6 Порядку № 678, передача персоналізованих бланків паспортів громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, посвідок до відокремленого підрозділу, який здійснював приймання документів для їх оформлення, здійснюється державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, згідно з актами приймання-передачі.
Персоналізовані бланки паспортів громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, посвідок за письмовою заявою за рахунок коштів особи можуть бути надіслані державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим або експрес-відправленням до відокремленого підрозділу, який здійснював приймання документів.
Відповідно до п. 782 Порядку № 152, у разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у розміщеному за межами України відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом- приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/ територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон.
Згідно з п. 11 Порядку № 678, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Під час розгляду даного спору, судом першої інстанції було досліджено, що ДП «Документ» мало здійснити доставку паспорту до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, а службові особи останньої повинні видати позивачеві закордонний паспорт, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів. На час розгляду справи, суд першої інстанції встановив, що відповідачем вчинені відповідні дії щодо оформлення та направлення паспорту позивача до відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, тому у даному випадку суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача. Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Водночас, суд першої інстанції виснував, що докази щодо видачі позивачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), відсутні, за таких обставин наявні підстави для задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданськ), видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі 22.04.2024, дійсний до 22.04.2034, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 19.04.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та такими. Що не відповідають дійсним обставинам справи, позаяк, з матеріалів справи слідує, що на підставі поданих позивачем документів, працівниками філії ДП «Документ» в Польщі сформовано заяву-анкета для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Зазначені заяви-анкети, які було сформовано у відокремленому підрозділі - філії ДП «Документ» в Польщі були передані до Ужгородського відділу № 1 Головного управління ДМС у Закарпатській області для подальшого розгляду.
20 квітня 2024 року за результатами проведених перевірок, ідентифікації особи позивача та перевірки факту належності особи до громадянства України територіальний підрозділ ДМС прийняв рішення про оформлення позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
22 квітня 2024 року на ім'я позивача виготовлено (персоналізовано) паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 22.04.2024, дійсний до: 22.04.2034, орган, що видав: 2110. Після отримання від ГУ ДМС у Закарпатській області виготовлений на ім'я позивача
паспорт було відправлено ДП «Документ» до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, центр в м. Гданськ.
Однак, як наголошує відповідач, після надходження паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивач особисто не звертався до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польщі (центр в м. Гданськ) за отриманням, виготовленого на його ім'я паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи докази, не свідчать про те, що позивач звертався за отриманням виготовленого документа, чи що позивачу було відмовлено в реалізації права на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки таке рішення про відмову не приймалось уповноваженим на це суб'єктом, відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Протилежного, матеріали справи не містять, а позивачем не наведено таких обставин.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У спірних правовідносинах, позивач оскаржував відмову ДП «Документ» та його відокремленого підрозділу філії в Польщі в передачі, доставці та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який оформлений на його ім'я. Проте, ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції, в мотивувальній та резолютивній частині дійшов до безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльність, в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (м. Гданськ) щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у той час як, позивач оскаржував саме відмову ДП «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі у видачі йому такого паспорта.
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції фактично розглянув бездіяльність ДП «Документ» та його відокремленого підрозділу щодо видачі такого документа. Згідно приписів ч. 7 ст. 16 Закону № 5492-VI, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові в оформленні (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміні, видачі документа виключно у визначених випадках.
Проте, матеріали справи не містять доказів відмови позивачу у виготовленні/видачі паспортного документу, на противагу чому, відповідач наголошує на тому, що позивачу не було відмовлено у праві на оформлення чи видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки таке рішення не приймалось уповноваженим на це суб'єктом.
Матеріалами справами також не підтверджується обставина відмови позивачу в передачі, доставці та видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
При цьому, на момент вирішення даного спору, матеріали справи не містили доказів особистого звернення позивача до відокремленого підрозділу ДП «Документ» із проханням видати йому, виготовлений на його ім'я паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Слід зазначити, що обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі, та передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України. Тож, обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому, підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви, зокрема, докази надання відмови у реалізації його права (у вигляді рішення чи усної відмови).
Отже, відсутність дійсного порушення прав особи, унеможливлює вирішення справи по сутінезалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
На підтвердження доводів апелянта, слід врахувати, що 19.02.2025 позивач особисто звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філія в Польщі, м. Гданськ та отримав, виготовлений на його ім'я паспорт, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) № 1952953/0 від 19.02.2025.
Тож, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених та невстановлених обставинах, а також, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, що є підставою для скасування такого рішення з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, через відсутність порушення прав позивача оскаржуваною бездіяльністю відповідача.
Щодо доводів апелянта про обставини подання позовної заяви засобами зв'язку в Україні з одночасним проживанням позивача за кордоном та ненадання доказів уповноваження предсатвника на представництво, колегія суддів вважає, що вказані доводи ґрунтуються на припущеннях, та не змінюють висновків колегії суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги по суті спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Документ"- задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко