Справа № 620/11487/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
03 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування акту,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просили визнати протиправним та скасувати Акт № 08-24 Форма Нвс-5 затверджений головою Державної прикордонної служби України 07.02.2024, в частині прийнятого рішення про не складання Акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок з солдатом ОСОБА_3 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Адміністрація Державної прикордонної служби України, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
03 лютого 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 15.01.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ріпкинського районного управління юстиції у Чернігівській області.
Від вказаного шлюбу ОСОБА_1 має малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.02.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, який має статус дитини з інвалідністю (підгрупа А), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 29.08.2023.
ОСОБА_3 був військовослужбовцем (солдатом) та перебував з 15.12.2022 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії -кулеметник третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 в/ч НОМЕР_1 ).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого Виконкомом Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області 18.12.2023.
З витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень від 07.03.2024 №122 слідує, що причина смерті ОСОБА_3 "вогнепальні поранення тіла. Ушкодження з вогнепальної зброї", поранення, яке призвело до смерті, одержане в результаті нещасного випадку, так, пов'язане з проходженням військової служби.
04.12.2023 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №1010-АГ "Про проведення розслідування групового нещасного випадку" призначено розслідування нещасного випадку, що стався зокрема із військовослужбовцем ОСОБА_3
04.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №10- АГ "Про продовження розслідування групового нещасного випадку" у зв'язку з відсутністю висновків лабораторних досліджень, експертизи, а також органів досудового розслідування, необхідних для встановлення обставин і причин групового нещасного випадку та на підставі п.11 розділу II Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року за №199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за №574/28704, розслідування продовжено.
10.01.2024 листом Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 09.01.2024 року за № 01-48/27 на запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомлено, що при судово-токсикологічній експертизі крові, жовчі від трупа громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виявлений етанол в концентрації 0,9 г/л.(легкий ступінь сп'яніння).
Відповідно до матеріалів розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 07:45 у ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено:
З 20:00 ІНФОРМАЦІЯ_6 по 07:45 ІНФОРМАЦІЯ_6 сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_5 та військовослужбовець в/ч НОМЕР_6 ЗСУ виконували бойовий наказ в прикордонному наряді "Пост спостереження" на СП " ІНФОРМАЦІЯ_8 "; 07:45 встановити зв'язок з прикордонним нарядом "Марс-02" по радіостанції чи іншим каналам зв'язку не вдалося. Група аеророзвідки намагалася декілька разів здійснити огляд прилеглої місцевості "СП Марс02" за допомогою засобів аеророзвідки, але у зв'язку з стійкою роботою РЕБ противника здійснити аеророзвідку не вдалося. 08:00 ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку з відсутністю зв'язку з п/н "ПС" на СП "Марс 02" подано команду резерву "Готовність №1". ІНФОРМАЦІЯ_6 09.35 протидиверсійний резерв спільно з нарядом, який вибув для планової заміни особового складу на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) на "СП-4/2 виявив тіла 3-х військовослужбовців без ознак життя (попередньо внаслідок ураження стрілецькою зброєю), місцезнаходження 4 військовослужбовця не відомо. Загинули: сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_6 ЗСУ.
В результаті аналізу виявлення слідів на "СП Марс 02" встановлено:
Озброєння в/с ДПСУ та ЗСУ в наявності, має сліди використання та часткові пошкодження (кульові та осколкові). Сержант ОСОБА_4 під час бою використав НОМЕР_7 набоїв 5,45 1РГД (другу гранату кинути не встиг, залишилась в стиснутих пальцях руки), отримав поранення несумісні з життям.
Військовослужбовець ЗСУ вів вогонь з бійниці, використав 27 набоїв, отримав поранення несумісні з життям.
Солдат ОСОБА_3 бій вів з кухні, використав 20 набоїв 5.45, отримав поранення несумісні з життям.
Солдат ОСОБА_5 використав 30 набоїв 5.45, ймовірно був контужений вибухом гранати, потрапив у полон.
Працювали 2 групи (штурмова і вогневої підтримки) чисельністю близько 8 осіб, напад здійснили з тилового боку "СП Марс-02", під час бою мали втрати.
В ході проведення комплексу відповідних заходів було встановлено, що бойова позиція зазнала бойового вторгнення ворожого ДРГ, в результаті якого загинуло два військовослужбовця ДПСУ: сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 та один військовослужбовець ЗСУ, один військовослужбовець ДПСУ солдата ОСОБА_5 на місці події не виявлено.
07.02.2024 Головою Державної прикордонної служби України затверджений акт розслідування групового нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 07:45 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , за формою Нвс-5.
Зі змісту акту слідує, що причиною нещасного випадку є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України, шляхом застосування стрілецької зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Зі змісту висновку комісії, викладеного в Акті слідує, що груповий нещасний випадок загибелі уважати таким, що стався з сержантом ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 під час виконання ними обов'язків військової служби відповідно до вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Рішенням комісії вирішено скласти акт за формою Нвс-1 про нещасний випадок, що стався із сержантом ОСОБА_4 ; відповідно до пункту 17 розділу II Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 за №199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за №574/28704 вирішено акт за формою Нвс-1 про нещасний випадок з солдатом ОСОБА_3 не складати, оскільки відповідно до судово-токсикологічної експертизи в крові, жовчі від трупа громадянина ОСОБА_3 виявлений етанол в концентрації 0,9 г/л.
Вважаючи висновок комісії, викладений в Акті щодо не складання акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок з солдатом ОСОБА_3 протиправним, оскільки перешкоджає звернутися в її інтересах та в інтересах її малолітнього сина за реалізацією права на отримання ними одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивач звернулася до суду за захистом прав та інтересів.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (пункт 1 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII).
Згідно частини 3 статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (частина 1 статті 16-1 Закону №2011-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частин 1, 3 та 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України визначає Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 №199 (далі- Інструкція №199).
Відповідно до пункту 1 та 3 розділу 1 Інструкції №199 ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.
Пунктами 5, 6, 8 та 15-17 розділу 2 Інструкції №199 встановлено, що у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.
У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.
Комісія зобов'язана: оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; з'ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства; визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби; установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.
За результатами розслідування комісія зобов'язана скласти: акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5); акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.
Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.
Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:
вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Про наявність підстав для нескладення акта форми Нвс-1 (або акта форми НПвс) обов'язково зазначається в акті форми Нвс-5 із посиланням на відповідні документи, які додаються до першого примірника акта форми Нвс-5.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що на підставі матеріалів розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 07:45 у ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено: з 20:00 ІНФОРМАЦІЯ_9 по 07:45 ІНФОРМАЦІЯ_6 сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_5 та військовослужбовець в/ч НОМЕР_6 ЗСУ виконували бойовий наказ в прикордонному наряді "Пост спостереження" на СП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". ІНФОРМАЦІЯ_6 09.35 протидиверсійний резерв спільно з нарядом, який вибув для планової заміни особового складу на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) на "СП-4/2 виявив тіла 3-х військовослужбовців без ознак життя (попередньо внаслідок ураження стрілецькою зброєю), місцезнаходження 4 військовослужбовця не відомо. Загинули: сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_6 ЗСУ. В результаті аналізу виявлення слідів на "СП Марс 02" встановлено: озброєння в/с ДПСУ та ЗСУ в наявності, має сліди використання та часткові пошкодження (кульові та осколкові). Сержант ОСОБА_4 під час бою використав НОМЕР_7 набоїв 5,45 1РГД (другу гранату кинути не встиг, залишилась в стиснутих пальцях руки), отримав поранення несумісні з життям. Військовослужбовець ЗСУ вів вогонь з бійниці, використав 27 набоїв, отримав поранення несумісні з життям. Солдат ОСОБА_3 бій вів з кухні, використав 20 набоїв 5.45, отримав поранення несумісні з життям. Солдат ОСОБА_5 використав 30 набоїв 5.45, ймовірно був контужений вибухом гранати, потрапив у полон. Працювали 2 групи (штурмова і вогневої підтримки) чисельністю близько 8 осіб, напад здійснили з тилового боку "СП Марс-02", під час бою мали втрати. В ході проведення комплексу відповідних заходів було встановлено, що бойова позиція зазнала бойового вторгнення ворожого ДРГ, в результаті якого загинуло два військовослужбовця ДПСУ: сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 та один військовослужбовець ЗСУ, один військовослужбовець ДПСУ солдата ОСОБА_5 на місці події не виявлено.
07.02.2024 Головою Державної прикордонної служби України затверджений акт розслідування групового нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 07:45 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , за формою Нвс-5.
Зі змісту акту слідує, що причиною нещасного випадку є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України, шляхом застосування стрілецької зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Також з Акту слідує, що груповий нещасний випадок загибелі уважати таким, що стався з сержантом ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби відповідно до вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень від 07.03.2024 №122 вбачається, що причина смерті ОСОБА_3 "вогнепальні поранення тіла. Ушкодження з вогнепальної зброї", поранення, яке призвело до смерті, одержане в результаті нещасного випадку, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Отже матеріалами службового розслідування підтверджено, що причиною загибелі ОСОБА_3 є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України, шляхом застосування стрілецької зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України, в тому числі і щодо ОСОБА_3 , про що вказано в Акті.
Той факт, що при судово-токсикологічній експертизі крові, жовчі від трупа громадянина ОСОБА_3 виявлений етанол в концентрації 0,9 г/л не спростовує факту загибелі ОСОБА_3 від протиправних дій військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України, шляхом застосування стрілецької зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Також колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення військовослужбовцем ОСОБА_3 певних дій в стані алкогольного сп'яніння, наслідком яких стала його смерть.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновок комісії в частині прийнятого рішення про не складання Акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок з солдатом ОСОБА_3 є помилковим та зробленим на невірному застосуванню норм Інструкції №199 і, яке призвело до бездіяльності відповідача щодо не складення акту форми Нвс-1 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_3 під час виконання ним своїх службових обов'язків.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом прав позивача є визнання протиправним та скасування Акту № 08-24 Форма Нвс-5, затвердженого головою Державної прикордонної служби України 07.02.2024, в частині прийнятого рішення про не складання Акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок з солдатом ОСОБА_3 .
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.