04 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1757/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (суддя Науменко В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач просить визнати протиправним і скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на підставі якого його було позбавлено премії та додаткової винагороди за лютий 2023;
Визнати протиправним зняття премії та додаткової винагороди за лютий 2023 р. у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення військовою частиною НОМЕР_1 на старшого солдата ОСОБА_1 ;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати премію та додаткової винагороди за лютий 2023 старшому солдату ОСОБА_1 .
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначено, що суд не врахував, що відповідач не надав доказі направлення повідомлення до Державного бюро розслідувань за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 Кримінального кодексу України, що доводить, що факту невиконання бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 №360/окп/дск від 30.01.2023 не було. Відповідач був зобов'язаний надіслати таке повідомлення до ДБР чого не було зроблено. Притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності з
позбавленням премії без направлення повідомлень до ДБР здійснювалось з метою виправдати середню керівну ланку командування у невдачах, оскільки легше було все це пояснити невиконанням наказів військовослужбовців.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за мобілізацією у складі Військової частини НОМЕР_1 у період з 28.02.2022 по 10.08.2023.
07.11.2022, відповідно до довідки про обставини травми від 31.12.2024 №664/д/2, отримав мінно-вибухову травму акубаротравму під час оборони в районі н.п. Опитне, Донецької області (а.с. 6). Докази про перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням в матеріалах справи відсутні, у позові представником позивача така інформація не вказана.
За лютий 2023 року позивачу не було нараховано премію та додаткову винагороду, у зв'язку з чим 31.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання інформації щодо причин не виплати та надати документи, що стали підставою для позбавлення його додаткових та стимулюючих виплат за лютий 2023 року (а.с. 4). Відправлення вручено відповідачу 06.02.2024 (а.с. 5), станом на день звернення позивача до суду (25.03.2024) відповідь на заяву не була отримана.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 № 327 було призначено службове розслідування за фактом невиконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №360/окп/дск від 30.01.2023 військовослужбовцями відповідно до додатку 1 до наказу, в тому числі щодо ОСОБА_1 , снайпера 3 відділення снайперів взводу снайперів НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 24-28).
Відповідно до матеріалів службового розслідування, 07.02.2023 умисно, порушуючи встановлений порядок підлеглості, ОСОБА_1 , відмовився виконати бойові розпорядження командира взводу №8 від 07.02.2023, що призвело до зриву бойового розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 від 30.01.2023 № 360/окп/дск. Порушення триваюче, на час проведення службового розслідування військовослужбовці продовжували не виконувати накази та розпорядження, чим вчинили непокору - відкриту відмову виконати наказ командира. В діях військовослужбовців, у тому числі позивача, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України (а.с. 30-37).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №501 від 01.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (пункт 1 наказу), позбавлено премії за лютий 2023 року (пункт 4 наказу) та додаткової грошової винагороди за лютий 2023 року (пункт 5 наказу) (а.с. 38-43). Як було вказано в аркуші доведення наказу, з даними наказу №501 від 01.05.2023 позивача було ознайомлено засобами зв'язку у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що не спростовано та не заперечується позивачем.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого наказу було доведено.
Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пункту 1, 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
На підставі статті 1 Закону України від 24.03.1999 №551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно статті 2 Статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пунктом 3 Статуту встановлено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, тощо.
Відповідно до статті 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина 3 статті 5 Статуту).
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі по тексту - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно положень Розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Воно проводиться для встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; тощо.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статут на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Судом вірно було зазначено, що згідно з статті 119 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).
Як було встановлено судом, підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало неналежне виконання своїх службових обов'язків - невиконання бойового розпорядження, наказу командира.
Суд першої інстанції вірно врахував відсутність доказів щодо протиправності спірного наказу.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Пунктом 5 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; тощо.
Розділом XVI Порядку №260 визначено порядок преміювання.
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Також суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що приписами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено можливість реагування керівним складом на військовослужбовця за фактичне невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що у даних правовідносинах командир Військової частини НОМЕР_1 діяв на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 04 червня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш