28 травня 2025 року м.Дніпросправа № 160/2553/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 160/2553/25 (суддя Рищенко А.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач), пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223757100:01:001:0470, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Держгекадастру у Дніпропетровській області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації земельної ділянки площею 36,9318 га з кадастровим номером 1223757100:01:001:0470 у Державному земельному.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки судом встановлено, що спір між сторонами не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу від 04 лютого 2025 року скасувати та навити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спір про речове право на земельну ділянку даній справі відсутній. За договором про поділ спадкового майна від 01 березня 2019 року у спадщину до позивача ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 5,4600 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 23.01.2025 №409244165 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223757100:01:001:0470 не зареєстровано, відомості про власника відсутні. Також, у даному спорі відсутні питання пов'язані з визнанням права власності чи права користування земельною ділянкою та оспорюванням такого права іншими особами, а рішення суду про задоволення такого позову жодним чином не породжує появу речового права на земельну ділянку.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції вказував на наявність у даній справі спору про право.
Колегія суддів, вивчивши позовну заяву та доводи апеляційної скарги позивача, вважає вірними висновки суду першої інстанції, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду слугувала відмова ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223757100:01:001:0470 через те, що в межах земельної ділянки 1,0699 га, яку передбачається зареєструвати, розташована інша земельна ділянка, з кадастровим номером 1223757100:01:001:0470.
При цьому, згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 1223757100:01:001:0470 вбачається, що остання перебуває у приватній власності, а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості щодо права власності відносно земельної ділянки 1223757100:01:001:0470 відсутні.
Зазначене не заперечується представником позивача.
Тобто правовідносини, що склалися між сторонами, у будь-якому випадку виникли у зв'язку із порушенням права позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою, а тому жодним чином не можуть бути віднесені до публічно-правових та не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, виходячи з характеру спірних правовідносин, вірно вказав на наявність спору про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги заявлено ОСОБА_1 на захист порушеного, на його думку, права користування та розпорядження землею, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 160/2553/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак