03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16599/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024, (суддя суду першої інстанції Царікова О.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/16599/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2024 ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахуванні періоду роботи з 07.02.2005р. по 23.06.2023р. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) відповідно до постанови КМУ № 202 від 31.03.1994 р;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді фельдшера підземного в період роботи з 07.02.2005 року по 23.06.2023 рік до списку № 1 ( підземні) та обчислити розмір пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зробити перерахунок пенсії з 12.07.2023 року та виплатити недоотриману пенсію.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач вважає, що при призначенні пенсії відповідачем безпідставно не застосовано норми абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки вона має пільговий стаж роботи згідно Списку № 1 - 17 років 01 місяць, що підтверджується записами у трудовій книжці. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.08.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахуванні періоду роботи з 07.02.2005р. по 23.06.2023р. до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні) відповідно до постанови КМУ № 202 від 31.03.1994р. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді фельдшера підземного в період роботи з 07.02.2005 року по 23.06.2023 рік до списку № 1 (підземні) та обчислити розмір пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зробити перерахунок пенсії з 12.07.2023 року та виплатити недоотриману пенсію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 160/18961/23 зобов'язано призначити пенсію позивачеві саме Головне управління ПФУ в Донецькій області. Відтак Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у цій справі. Також, відповідач зазначає, що позивач не зверталась особисто із заявою про перерахунок її пенсії, тому відсутні підстав для перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.10.2023 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/18961/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046350013484 від 19.07.2023, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначені пенсії за віком за Списком №1 згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 12.07.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.07.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
З матеріалів справи встановлено, що 25.02.2024 на виконання рішення суду у справі №160/18961/23 Павлоградським ОПФУ здійснено перерахунок (призначено) пенсію позивачу за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 12.07.2023 по довічно. (а.с. 27)
Не погоджуючись із не застосуванням вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на врахування пільгового стажу за списком №1 у повному обсязі, а також має право на застосування вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, що також кореспондується з нормою, викладеною у ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати період роботи на посаді фельдшера підземного в період роботи з 07.02.2005 по 23.06.2023 до списку № 1, суд зазначає таке.
Статтею 62 Закон України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (637-93-п) (далі - Порядок №637).
Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З пенсійної справи позивача вбачається, що при призначенні пенсії пенсійним органом період роботи з 07.02.2005 по 18.12.2005 та з 15.03.2013 по 06.05.2013 не зараховані ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1.
При цьому періоди роботи позивача з 19.12.2005 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 31.03.2023 пенсійним органом зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Таким чином, пенсійним органом зараховано пільговий стаж позивача за Списком №1 у кількості 16 років 10 місяців 11 днів. Спірним є період роботи позивача з 07.02.2005 по 18.12.2005 та з 15.03.2013 по 06.05.2013, а саме: 01 рік 00 місяців 4 дні.
Згідно з довідкою №555 від 23.06.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній, ОСОБА_1 в період з 07.02.2005 по 31.08.2008 працювала фельдшером підземної дільниці оздоровчий пункт з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком №1.
Згідно з довідкою №327 від 20.06.2023 ОСОБА_1 з 15.03.2013 по теперішній час виконує обов'язки фельдшера підземного вищої категорії повний робочий день під землею, що передбачено Списком № 1.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані вище періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового підземного стажу, за списком №1.
Отже, в ході розгляду справи підтверджено наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Також суд першої інстанції правильно зазначив, що в межах цієї справи не вирішується питання щодо призначення пенсії позивачу.
У зв'язку з тим, що пенсія позивачу вже призначена, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд правильно вказав, що з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді фельдшера підземного в період роботи з 07.02.2005 року по 23.06.2023 рік до Списку № 1 ( підземні) та обчислити розмір пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зробити перерахунок пенсії з 12.07.2023 року та виплатити недоотриману пенсію.
Відтак та обставина, що рішенням суду від 12.07.2023 покладено обов'язок призначити пенсію саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не на Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не може позбавляти позивача права на проведення перерахунку вже призначеної пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 в адміністративній справі № 160/16599/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник