04 червня 2025 р.Справа № 554/14765/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 20.03.2025, (головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М.) по справі № 554/14765/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3727237 від 25.12.2024.
В обґрунтування позову зазначав, що спірною постановою його притягнуто до відповідальності за невиконання вимог дорожньої розмітки 1.18 (рух ліворуч) та дорожнього знака 5.16 (рух по смугах), а саме: проїзд прямо з крайньої лівої смуги для руху з якої дозволено лише рух ліворуч.
Разом з тим, звертав увагу, що не рухався в крайній лівій смузі, а здійснив проїзд прямо з крайньої лівої смуги для руху, з якої дозволено лише рух ліворуч з метою об'їзду перешкоди (автомобілю патрульної поліції) для уникнення крайньої небезпеки. При цьому, зауважив, що такий маневр ніяк не вплинув на інших водіїв під час руху.
Як наслідок, вважав спірну постанову протиправною та просив суд її скасувати.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене при не повному з'ясуванні обставин справи та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача щодо вимушеного руху його ТЗ у лівій смузі з огляду на об'їзд перешкоди, а саме автомобілю патрульної поліції, що був припаркований на проїзній частині дороги. Зауважував, що несприятливі погодні умови (дощ) та увімкнені проблискові маячки автомобіля поліції перешкоджали видимості дорожнього знаку 5.16 (рух по смугах).
При цьому, врахований судом першої інстанції відеозапис, наданий Департаментом патрульної поліції достеменно не фіксує розташування автомобіля патрульної поліції за межами проїзної частини дороги, тоді як доказів його перебування на узбіччі дороги відповідачем не надано.
З урахуванням наведеного, вважає, що відповідачем не доведено вчинення ним правопорушення та як наслідок правомірність постанови від 25.12.2024.
Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи з порушенням строків, визначених ст. 286 КАС України.
Департамент патрульної поліції (далі - відповідач ) не подав відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.12.2024 поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області капралом поліції Мішиним М.О. прийнято постанову серії ЕНА №3727237, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн (а.с. 15-16).
Постановою встановлено, що 25.12.2024 о 14:12, у с. Виноградне, дорога М14-Одеса-Мілітополь-Новоазовськ 64 км, водій, керуючи транспортним засобом BMW X6, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки «1.18» (рух ліворуч) та дорожнього знака «5.16» (рух по смугах) здійснив проїзд прямо з крайньої лівої смуги для руху з якої дозволено лише рух ліворуч чим порушив п. 8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Дорожній знак «5.16» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Дорожньою розміткою «1.18» визначено дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв'язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписами з відеореєстраторів та з нагрудної камери.
З відеозаписів відеореєстратору вбачається рух автомобіля BMW X6, д.н.з. НОМЕР_1 прямо у крайній лівій смузі в межах дії дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах», згідно якого у лівій смузі дозволено рух тільки ліворуч.
Доводи апелянта про об'їзд ним перешкоди (автомобіля патрульної поліції) колегія суддів відхиляє, оскільки відеозаписом зафіксовано зупинку автомобіля патрульної поліції на узбіччі дороги та праву смугу, яка не містить перешкод.
Щодо доводів скаржника про те, що у випадку відкриття дверей автомобіля могла з'явитись додаткова перешкода колегія суддів вважає такими, що є його припущеннями та не спростовують в діях позивача наявності порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо поганої видимості дорожнього знаку 5.16 через несприятливі погодні умови (дощ) та увімкнені проблискові маячки автомобіля поліції, колегія суддів оцінює критично, оскільки в умовах поганої видимості водій транспортного засобу мав зменшити швидкість його руху з метою дотримання ПДР та уникнення ДТП.
В свою чергу, як вірно зауважив суд першої інстанції невизнання особою порушником обставин вчинення правопорушення за наявності належних та допустимих доказів його вчинення не може бути підставою для визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 25.12.2024 прийнята правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи поза межами строку, встановленого ст. 286 КАС України колегія суддів зазначає, що такі порушення не є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, передбачені ч. 3 ст. 317 КАС України та не призвели до невірного вирішення спору.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 20.03.2025 по справі № 554/14765/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц