04 червня 2025 р. Справа № 520/13665/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №520/13665/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії щодо відмови у нарахуванні та виплаті середнього заробітку у зв'язку з не проведенням з вини військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виплати ОСОБА_1 у день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за весь час затримки з дня, наступного після звільнення, а саме з 14.03.2023 по 14.09.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 196 404,75 грн. у зв'язку з не проведенням з вини Військової частини НОМЕР_1 виплати ОСОБА_1 у день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за весь час затримки з дня, наступного після звільнення, а саме з 14.03.2023 по 14.09.2023;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку з не проведенням з вини Військової частини НОМЕР_1 виплати у день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за весь час затримки з дня, наступного після звільнення, а саме з 14.03.2023 по 14.09.2023 в розмірі 196 404,75 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на користь ОСОБА_1 витрати на правову професійну допомогу в розмірі 6056,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії щодо відмови у нарахуванні та виплаті середнього заробітку у зв'язку з не проведенням з вини військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виплати ОСОБА_1 у день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за весь час затримки з дня, наступного після звільнення, а саме з 14.03.2023 по 14.09.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку з не проведенням з вини військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виплати ОСОБА_1 у день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за весь час затримки з дня, наступного після звільнення, а саме з 14.03.2023 по 14.09.2023, відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі №520/13665/24 - в частині задоволення позову залишено без змін.
Окрім того, 18.09.2024 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 056,00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №520/13665/24.
За наслідками апеляційного оскарження позивач додаткового рішення, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №520/13665/24 - скасовано.
Прийнято постанову, якою заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у справі №520/13665/24 - задоволено.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 056,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 481,20 грн.
В підтвердження понесених витрат надав : ордер про надання правничої допомоги серії ВІ №1272126 від 11.01.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2709 від 09.04.2019; договір про надання професійної правничої/правової допомоги від 10.01.2025; додаткова угода №1 до договору про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 10.01.2025; розрахунок вартості правової допомоги за договором про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 10.01.2025 з детальним описом послуг (виконаних робіт) від 13.01.2025.
Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ч.3 ст.252 КАС України призначено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу.
Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем своєчасно подано заяву з приводу відшкодування понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та надано докази в підтвердження їх понесення.
Приписами ч.ч.3,4 ст.134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст.19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.10.2023 у справі № 1740/2143/18, від 06.12.2023 у справі № 140/763/22.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат застосовує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Міщенко Н.В.
Згідно договору про надання професійної правничої/правової допомоги від 10.01.2025 укладеного між адвокатом Міщенко Н.В. (далі - адвокат) та Чередніченко С.В. (далі - клієнт) адвокат надає клієнту наступну професійну правничу/правову допомогу:, зокрема представництво інтересів в судах загальної/адміністративної/цивільної юрисдикції, в місцевих загальних, окружних адміністративних, апеляційних, з усіма правами, наданими заявникам, позивачу, скаржнику, іншим учасникам судового процесу, адміністративного процесу; здійснення підписання і подання заяв (в тому числі позовних заяв), змін/доповнень до них, звернень, скарг, клопотань, запитів, адвокатських запитів, листів, інших документів; сплата судового збору і підписання необхідних платіжних документів; відкликання скарги, заяви; участь у судових засіданнях, підписання і подання письмових пояснень, заперечень, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань; підписання і подання апеляційної чи касаційної скарги, інших заяв про перегляд рішень судів; отримання відповідей/документів; ознайомлення з матеріалами справ/документами з можливістю самостійного копіювання/фотографування; засвідчення в разі необхідності копій документів; підписання і подання будь-яких інших необхідних процесуальних документів, пов'язаних з судовим розглядом або позасудовим збором доказів; всі інші права, які є в даний час, чи можуть виникнути у заявників, учасників/сторін судового процесу, виконавчого провадження після укладення цього договору (п.1). Оплата витрат у зв'язку із наданням професійної правничої/правової допомоги здійснюється на підставі розрахунків/рахунків (п.3). Розмір ставки гонорару, порядок та строки його оплати за конкретно поставленою клієнтом проблемою/завданням визначаються окремою додатковою угодою відносно кожної конкретної справи, у якій надається професійна правнича допомога. Додаткова угода є невід'ємною частиною цього договору (п.4). Договір набуває чинності з 10 січня 2025 р. і діє до 31 грудня 2025 року. Договір може бути подовжений шляхом укладення сторонами додаткової угоди.
Відповідно до ордеру про надання правничої допомоги серії ВІ №1272126 від 11.01.2025 адвокат Міщенко Н.В. на підставі договору про надання професійної правничої/правової допомоги від 10.01.2025 надавала допомогу ОСОБА_1 у Другому апеляційному адміністративному суді.
Згідно додаткової угоди №1 до договору про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 10.01.2025 укладеної між адвокатом Міщенко Н.В. (далі - адвокат) і Чередніченко С.В. (далі - клієнт), яка визначає порядок юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги у справі №520/13665/24, а останній зобов'язується здійснювати представництво та захисту інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції (Другий апеляційний адміністративний суд). Вартість послуг: складання (включно з вивченням судової практики) відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №520/13665/24; витрачено 2 години (1211,60 грн. х 2 =2423,20 грн.); вартість 2423, 20 грн.; складання (включно з вивченням судової практики) апеляційної скарги на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №520/13665/24; витрачено 3 години (1211, 60 грн. х3 =2423,20 грн.); вартість 3634, 80 грн.; складання клопотання про поновлення судом апеляційної інстанції провадження у справі №520/13665/24); витрачено 2 години (1211,60 грн. х 2 =2423,20 грн.); вартість 2423,20 грн. Всього: 8481,20 грн. Оплата наданої правової допомоги у суді апеляційної інстанції (гонорару, сума якого визначена цим додатком) здійснюється клієнтом (позивачем) протягом 2-х місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті (п.1). Правова допомога вважається наданою після підписання сторонами відповідного розрахунку вартості наданої правової допомоги за договором б/н від 10.01.25р. з детальним описом послуг (виконаних робіт), розміру гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткових витрат, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.2.1).
Відповідно до розрахунку вартості правової допомоги за договором про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 10.01.2025 з детальним описом послуг (виконаних робіт) від 13.01.2025, підставою для складання якого є договір про надання професійної правничої/правової допомоги від 10.01.2025, укладений між адвокатом Міщенко Н.В. та ОСОБА_1 , у справі №20/13665/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії. Перелік, детальний опис та арифметичний розрахунок правової допомоги: складання (включно з вивченням судової практики) відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №520/13665/24; витрачено 2 години (1211,60 грн. х 2 =2423,20 грн.); вартість 2423,20 грн.; складання (включно з вивченням судової практики) апеляційної скарги на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №520/13665/24; витрачено 3 години (1211,60 грн. х3 =2423,20 грн.); вартість 3634,80 грн.; складання клопотання про поновлення судом апеляційної інстанції провадження у справі №520/13665/24); витрачено 2 години (1211,60 грн. х 2 =2423,20 грн.); вартість 2423,20 грн. Всього: 8481,20 грн. Станом на 13.01.2025 включно надана правова допомога (у суді апеляційної інстанції) у справі №520/13665/24 на суму (гонорар) 8 481,20 грн.
Суд враховує, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відтак, наведене вище вказує на те, що відшкодуванню підлягають витрати позивача на професійну правову допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 8 481 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп., є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких .....суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, законодавець визначив, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідач подав заперечення на заяву позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому заперечував щодо обґрунтованості та співмірності витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, вважаючи, що сума заявлена до відшкодування у розмірі 8 481,20 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
При цьому, колегія суддів вважає, що вказане заперечення відповідача є клопотанням відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в розумінні вимог ч. ч. 6, 7 ст.134 КАС України.
Надаючи правову оцінку наданій адвокатом послузі зі складання клопотання про поновлення судом апеляційної інстанції провадження у справі №520/13665/24, суд зазначає, що таке клопотання складається із викладення обставин справи, норм процесуального законодавства, а також посилань на висновки Верховного Суду, зроблені у певних справах. Окрім того, слід зауважити, що фактично метою складання вказаного клопотання є лише факт набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №440/6856/22, що було обставиною для зупинення судом апеляційної інстанції провадження у даній справі, а відтак його складання не потребувала значного часу.
Щодо складання (включно з вивченням судової практики) відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №520/13665/24, колегія суддів зазначає, що його зміст фактично в більшій частині дублює доводи, викладені в адміністративному позові, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини та посилань на судову практику, тобто його підготовка потребувала значного часу.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 року по справі №2040/6747/18 надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.
Наведений вище висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.05.2023 року у справі №640/2756/19.
Також, суд зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій (адвокат Міщенко Н.В. брала участь у даній справі як представник позивача в судах першої та апеляційної інстанцій) свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2020 року у справі №520/7431/19.
Окрім того, дана справа є справою незначної складності, практика судів адміністративною юрисдикції у подібних правовідносинах є численною.
Суд також вважає необхідним зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №640/14930/20.
Отже, заявлена до відшкодування позивачем сума витрат у розмірі 8 481,20 грн. на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності, є завищеною, а відтак підлягає зменшенню.
Суд, вважає, що необхідно обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її в сумі 5 000, 00 грн.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.