04 червня 2025 року справа №200/1167/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/1167/24 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Кузнєцова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії та стягнення коштів,-
Кузнєцов Олександр Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі -відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними (неправомірними) дії щодо ненарахування та невиплати надбавки до посадового окладу у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, за період наявності у нього допуску до державної таємниці, тобто з вересня 2016 року по березень 2021 року включно;
- стягнути грошові кошти у якості надбавки до посадового окладу у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, за період наявності у нього допуску до державної таємниці за період часу з вересня 2016 року по березень 2021 року включно у сумі 9255 гривень;
- визнати протиправними (неправомірними) дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток, а саме: за 2017 рік у кількості 1 доба, за 2018 рік у кількості 1 доба, за 2020 рік у кількості 28 діб;
- стягнути грошову компенсацію за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток, а саме: за 2017 рік у кількості 1 доба, за 2018 рік у кількості 1 доба, за 2020 рік у кількості 28 діб у загальній сумі 13629 гривень 70 копійок;
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористання додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2021 роки у кількості 56 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 3 березня 2021 року;
- стягнути грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2021 роки у кількості 56 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 3 березня 2021 року в сумі 25442 гривні 11 копійок;
- визнати протиправними (неправомірними) дії щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток, а саме: за 2017 рік у кількості 1 доба, за 2018 рік у кількості 1 доба, за 2020 рік у кількості 28 діб;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2021 роки у кількості 56 діб;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт вважає, що нормами абзацу 7 частини 8 Порядку №260 передбачено нарахування та виплата компенсації виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються зі служби. Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати компенсації за невикористані відпустки за минулі роки що передують року звільнення відсутні.
Компенсація за невикористану відпустку як учаснику бойових дій поліцейським, до яких відносився і позивач спеціальним законодавством не передбачена.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.08.2002 ОСОБА_1 15.08.2002 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, з 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції, звільнений 03.03.2021.
Відповідно до наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області позивач з 16.08.2016 по 03.03.2021 проходив службу у таких структурних підрозділах на посадах:
з 16.08.2016 по 30.12.2016 оперуповноважений Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції (№ 271 о/с від 22.08.2016);
з 30.12.2016 по 19.05.2017 оперуповноважений сектору кримінальної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції (№ 450 о/с від 30.12.2016);
з 19.05.2017 по 04.01.2018 старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції (№ 234 о/с від 19.05.2017);
з 04.01.2018 по 11.12.2018 начальник сектору кримінальної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції (№ 8 о/с від 04.01.2018);
з 11.12.2018 по 22.01.2021 старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції (№ 532 о/с від 11.12.2018);
з 22.01.2021 по 03.03.2021 старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Покровського районного управління поліції (№ 61 о/с від 22.01.2021);
Наказом ГУНП в Донецькій області від 26.02.2021 №137 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 03.03.2021, із визначенням невикористаної відпустки за 2021 рік у кількості 7 діб.
За довідкою начальника ВПС УКЗ ГУНП в Донецькій області від 13.02.2024 № 91/12/03-2024 кількість діб невикористаних позивачем відпусток за час проходження служби в ГУНП в Донецькій області склала 30 діб, з яких:
за 2017 рік додаткова оплачувана відпустка у кількості 1 доба;
за 2018 рік додаткова оплачувана відпустка у кількості 1 доба;
за 2020 рік частина щорічної оплачуваної відпустки у кількості 15 діб та додаткова оплачувана відпустка у кількості 13 діб (а.с. 46).
За довідкою начальника ВПС УКЗ ГУНП в Донецькій області від 13.02.2024 № 92/12/03-2024 додаткова відпустка, як учаснику бойових дій не належить до щорічних відпусток, у зв'язку з чим відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про відпустки» додаткова відпустка, як учаснику бойових дій не переноситься на наступний календарний рік, не ділиться на частини та не замінюється грошовою компенсацією. Позивачем не було використано додаткові відпустки строком 14 календарних днів на рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016, 2017, 2018, 2019, 2021 (а.с. 45 зв.б.).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
За статтею 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Частиною 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
За ч. 2 статті 92 Закону № 580 поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Відповідно до статті 93 Закону № 580 поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
За абз. 8 пункту 8 Розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
У частині десятій статті 93 Закону № 580 та абзаці 8 пункту 8 розділу III Порядку №260 йдеться про «невикористану в році звільнення відпустку» без вказівки на її вид (основна чи додаткова).
Відповідно до частини 1, 2 статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Статтею 162 Закону № 580 встановлено, що учасникам бойових дій, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Закон України «Про відпустки» (далі - Закону № 504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно з ч. 1 статті 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
За статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а у випадку звільнення поліцейських - учасників бойових дій їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
З огляду на відсутність врегулювання положеннями Закону № 580 та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом МВС України від 6 квітня 2016 року № 260, питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню загальні положення Кодексу законів про працю України (КЗпП України), Закону України «Про відпустки», Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Судом враховано правовий висновок в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 826/8185/18.
Відповідно до частини 1 статті КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
За ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» до щорічних відпусток належать додаткові відпустки, передбачені законодавством, зокрема додаткова відпустка учасникам бойових дій із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. В разі невикористання такої відпустки особою, яка має право на таку відпустку, їй повинна виплачуватися грошова компенсація.
Оскільки під час проходження служби позивач додаткову відпустку учасника бойових дій не використав, грошову компенсацію не отримав, тому на час прийняття наказу про звільнення позивача, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10 лютого 2021 року у справі 200/12427/19-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8185/18, від 04 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а та Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток, а саме: за 2017 рік у кількості 1 доба, за 2018 рік у кількості 1 доба, за 2020 рік у кількості 28 діб;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2021 роки у кількості 56 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/1167/24 за позовом Кузнєцова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії та стягнення коштів - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 4 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв