04 червня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 370/2107/24
Суддя в суді першої інстанції: Косенко А.В.
Провадження № 33/824/2806/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Марченка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ) за ст.124 КУпАП, -
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.(а.с. 46).
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 (інший учасник ДТП) звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішенням, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 49-56).
В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року зазначала, що не була повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, копію оскаржуваної постанови не отримувала, а про оскаржувану постанову стало відомо лише 09.04.2025 року.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для її правильного вирішення. У судовому рішенні наведено факти та висновки, що ґрунтуються на недостатніх, недостовірних, неналежних та недопустимих доказах, зокрема висновку експерта, який не був всебічно перевірений у змагальному процесі. Крім того, суд допустив однобічне дослідження доказів без забезпечення рівних процесуальних можливостей сторін. Висновки суду не відповідають дійсному змісту доказів і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального прав.
Суд першої інстанції дав пряму оцінку діям ОСОБА_1 , вказавши, що саме вона, як водій FiatDoblo порушила п. 16.12 ПДР України, що призвело до ДТП. Ці висновки сформульовані в мотивувальній частині судового рішення, фактично визнаючи її винною у створенні аварійної ситуації. При цьому, ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі, не була повідомлена про судовий розгляд і не мала змоги подати пояснення, заперечення, клопотання чи здійснити захист. Відповідно до постанови, суд прямо зазначив:
«Аналізуючи схему місця ДТП, висновок експерта Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2024 за № CE-19/111-24/59291-IT, на переконання суду,зіткнення транспортних засобів відбулося по вині водія автомобіля FiatDoblo, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 , яка в порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, повинна була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч». Таким чином, ОСОБА_1 була фактично позбавлена можливості реалізувати право на захист, надати пояснення, заперечення, поставити запитання. Суд, не повідомивши особу, яка є прямим учасником подій і фактично визнаною винуватою у рішенні, діяв у спосіб, що порушує базові стандарти адміністративного судочинства, гарантовані ст. 7, 8, 245, 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до протоколу складеного поліцейським на місці ДТП, про адміністративне правопорушення серії ААД № 276121 до адміністративної
відповідальності притягнуто саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, інший же учасник ДТП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Так, відповідно до зазначеного протоколу «с. Березівка по автодорозі С-101407 водій ОСОБА_2 виїжджаючи на автодорогу з прилеглої території, а саме тунельної розв'язки». Відповідно до положень Правил дорожнього руху України, зокрема п. 16.12 водій, який виїжджає з прилеглої території, зобов'язаний дати дорогу всім транспортним засобам, що рухаються по дорозі, на яку він виїжджає. Це є імперативна норма, яка покладає на водія, що здійснює в'їзд на дорогу, підвищений обов'язок обачності та уважності.
Згідно з п. 1.10 ПДР, під «прилеглою територією» розуміють територію, яка прилягає до дороги, але не призначена для безпосереднього руху транспорту - наприклад, заїзди до дворів, АЗС, стоянки, території підприємств, тощо. Виїзд з таких ділянок прирівнюється до маневру, що вимагає обов'язкового надання переваги транспорту, який уже перебуває в русі по основній дорозі.
Однак у кожній конкретній ситуації для оцінки правомірності дій водія, який здійснює виїзд з прилеглої території, необхідно враховувати реальні умови дорожньої обстановки. Зокрема, наявність чи відсутність дорожніх знаків пріоритету (наприклад, 2.1 «Головна дорога»), технічну організацію перехрестя, видимість, дорожню розмітку та конструктивні особливості виїзду. В умовах, коли знаки відсутні, оглядовість обмежена, або немає чітко вираженої головної дороги, об'єктивна оцінка дій водія можлива лише з урахуванням усіх зазначених факторів.
Так, у висновку експерта від 27.12.2024 року (№ СЕ-19/111-24/59291-ІТ), проведеному у межах справи № 370/2107/24, експерт дійшов висновку, що водій автомобіля FiatDoblo, ОСОБА_1 , здійснювала виїзд на перехрестя. При цьому, за висновком експерта, вона не надала перевагу у русі транспортному засобу Opel Insignia, який рухався по головній дорозі. В результаті цього дії ОСОБА_1 були оцінені як такі, що порушують п. 16.12 Правил дорожнього руху України, і є першопричиною дорожньо-транспортної пригоди. Окремо експерт зазначив, що водій Opel Insignia, ОСОБА_2 , рухаючись головною дорогою, діяв відповідно до вимог ПДР України, і, з урахуванням конкретних умов, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з FiatDoblo. Розрахунки, проведені у висновку, свідчать, що навіть при належному реагуванні водія Opel (з урахуванням часу реакції та гальмівного шляху), уникнення наїзду було неможливим через коротку дистанцію та раптову появу перешкоди. Як зазначено у висновку експерта, висновки експерта були зроблені, зокрема, на підставі «Схеми місця ДТП».
Однак, звертала увагу суду, що усі позначення на схемі - зокрема: «Наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (нема)», «Наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (нема)» виконані іншим почерком та іншою ручкою. Це може свідчити про внесення додаткових відомостей після первинного складання схеми, що викликає сумнів у достовірності її змісту та правомірності використання її як об'єктивного джерела вихідних даних для експертизи. На підтвердження протилежного, а саме наявності на вказаному перехресті дорожніх знаків пріоритету (знак 2.4 «Надати перевагу в русі»), до скарги долучила фотографії дорожньої розв'язки, де відбулась подія. На фото чітко видно встановлений знак 2.4, що спростовує вихідні дані, використані в експертному висновку, та свідчить про помилковість правової оцінки дій учасників ДТП.
Звертала увагу, що на момент складання матеріалів та схеми ДТП ОСОБА_1 перебувала у стані психологічного потрясіння (шоковий стан), викликаного раптовою дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої було пошкоджено її транспортний засіб та поставлено під загрозу її безпеку та дітей, які разом з нею перебували в транспортному засобі. У таких умовах, особа не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, у тому числі підпису, не мала змоги належно захистити свої інтереси або отримати правову допомогу на місці події, підпис не може розглядатися як беззаперечне підтвердження погодження з викладеним у матеріалах оформлення ДТП (а.с. 49-54).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 , її представник - адвокат Кацинський О.В. підтримали скаргу і просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_2 - адвокат Басан Ю.П. заперечував проти скарги і просив її відхилити. ОСОБА_2 до суду не прибув подав заяву в якій заперечував проти задоволення скарги і розгляд справи просив провести за його відсутності пославшись на хворобу. Факт належного сповіщення ОСОБА_2 його захисник - адвокат Басан Ю.П. підтвердив в суді про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 79-82, 93-98).
За змістом ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова була винесена без участі іншого учасника ДТП ОСОБА_1 , яка вказана потерпілою особою в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 276121 від 06.07.2024 року складеному працівниками поліції відносно ОСОБА_2 . При цьому, інший учасник ДТП ОСОБА_1 районним судом про розгляд справи не повідомлялась.
В матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 09.04.2025 року (а.с. 48).
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Поряд з цим, з метою реалізації права на апеляційне оскарження, частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, за змістом положень вказаної частини другої статті 294 КУпАП передбачена можливість, у разі пропущення особою десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, поновлення такого строку судом за відповідним клопотанням апелянта.
Враховуючи вищевказане, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянт пропустила строк на апеляційне оскарження постанови районного суду з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції забезпечив право апелянта надати пояснення і докази, які, вона не мала можливості надати районному суду.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані не в повному обсязі.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 276121 від 06.07.2024 року, 06.07.2024 року о 16:50 год. в с. Березівка по автодорозі С-101407, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Opel Insignia, д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи на автодорогу с-101407 з прилеглої території, а саме тунельної розв'язки, не впевнився в безпеці маневру, не надав перевагу в русі автомобілю Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем Opel Insignia, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження,завдано матеріальні збитки, чим було порушено вимоги п.п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
Протокол підписаний ОСОБА_2 та відповідальною особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення.
У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, по суті порушення: «на окремому аркуші».
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено схему ДТП, пояснення учасників ДТП
Схемою місця ДТП зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, та їх кінцеве розташування, а на зворотній стороні схеми відображені механічні пошкодження обох транспортних засобів (а.с. 2).
У письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що 06.07.2024 року приблизно о 16 год. 15 хв. він рухався на своєму автомобілі Opel Insignia,д.н.з. НОМЕР_2 , зі сторони траси в бік с. Колонщина. Виїжджаючи з повороту, він був впевнений, що рухався по головній дорозі та виїхав на головну дорогу, чим спричинив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило пошкодження його автомобілю, а саме бампер, фара, крило, двері. Тілесних ушкоджень не отримав (а.с. 4).
В свою чергу інший учасник ДТП ОСОБА_1 у поясненнях зазначила, що 06.07.2024 року приблизно о 16 год. 50 хв. Вона рухалась на автомобілі Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , з с. Колонщина на трасу. Під час її руху їй на зустрічному смугу виїхав автомобіль Opel Insignia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого сталось зіткнення автомобілів та її авто зазначало механічних ушкоджень, а саме передній бампер, капот, фари. Тілесних ушкоджень не отримала (а.с. 5).
Пунктом 10.2 ПДР України,виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Відповідальність за статтею 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Макарівського районного суду Київської області від 20.09.2024 року призначено у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.124 КУпАП судову автотехнічну експертизу, проведення якої за матеріалами справи про адміністративне правопорушення доручити експертам - автотехнікам Київського НДЕКЦ МВС України, які знаходяться за адресою: вул. Гарета Джонса, 5, м. Київ, 04119, Україна (ЄДРПОУ 25575285, тел. 044-226-21-60)на вирішення експертизи поставлено питання: Як повинен був діяти водій автомобіля марки «OpelInsignia» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , в даній дорожній обстановці згідно з вимогами Правил дорожнього руху України? Чи мав водій автомобіля марки «OpelInsignia» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді? Як повинна була діяти водій автомобіля марки «FiatDoblo» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці згідно з вимогами Правил дорожнього руху України? Чи мала водій автомобіля марки «FiatDoblo» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді?Чиї дії не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, і чи знаходились вони в причинному зв'язку з настанням даної ДТП? (а.с. 25).
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2024 за № СЕ-19/111-24/59291-ІТ, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Opel Insignia, ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України; За даних дорожніх умов, водій автомобіля Opel Insignia, ОСОБА_2 , своїми односторонніми діями не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Fiat Doblo; В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Fiat Doblo, ОСОБА_1 , повинна була діяти відповідно до вимог п. 16.12. Правил дорожнього руху України; В заданій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілем Opel Insignia полягала у виконанні водієм автомобіля Fiat Doblo ОСОБА_1 , вимог п. 16.12. Правил дорожнього руху України. При виконанні вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України, водій автомобіля Fiat Doblo ОСОБА_1 , мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Opel Insignia, на що у неї не було перешкод технічного характеру; За даних дорожніх обставин з технічної точки зору в діях водія автомобіля Fiat Doblo ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності у виконанні технічних вимог п. 16.12. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 29-33).
Закриваючи провадження у даній справі відносно водія ОСОБА_3 , суд першої інстанції враховуючи матеріали адміністративного провадження, схему місця ДТП, висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2024 за № СЕ-19/111-24/59291-ІТ, виходив з того, що в діях ОСОБА_2 , відсутнє порушення п. 10.2 ПДР України, а відтак і склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
При цьому, судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено, що зіткнення транспортних засобів відбулося по вині водія автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 яка в порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, повинна була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
Однак, судом безпідставно надано оцінку діям особи, щодо якої в рамках даної справи протокол про адміністративне правопорушення не складався, що унеможливлює оцінку дій ОСОБА_1 на предмет дотримання нею Правил дорожнього руху України. При цьому, судом не було викликано у судове засідання іншого учасника ДТП ОСОБА_1 .
Враховуючи викладені, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про виключення з мотивувальної частини постанови висновків суду про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося по вині водія автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 яка в порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, повинна була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
В апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що в протоколі зазначено, що «с. Березівка по автодорозі С-101407 водій ОСОБА_2 виїжджаючи на автодорогу з прилеглої території, а саме тунельної розв'язки». Відповідно до положень Правил дорожнього руху України, зокрема п. 16.12 водій, який виїжджає з прилеглої території, зобов'язаний дати дорогу всім транспортним засобам, що рухаються по дорозі, на яку він виїжджає. Це є імперативна норма, яка покладає на водія, що здійснює в'їзд на дорогу, підвищений обов'язок обачності та уважності.
Однак, вказані доводи є безпідставними, оскільки в даній справі протокол про адміністративне правопорушення було складено за порушення ОСОБА_2 саме пункту 10.2 ПДР України.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що усі позначення на схемі - зокрема: «Наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (нема)», «Наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (нема)» виконані іншим почерком та іншою ручкою, що може свідчити про внесення додаткових відомостей після первинного складання схеми, що на думку апелянта викликає сумнів у достовірності її змісту та правомірності використання її як об'єктивного джерела вихідних даних для експертизи, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції апелянт не довів, а судом не встановлено об'єктивних доказів, що до схеми місця ДТП були внесені додаткові відомості (виправлення тощо) після того, як вона була підписана ОСОБА_1 .
При цьому, апелянтом не спростовано жодними належними доказами інформацію, зазначену в схемі місця ДТП щодо відсутності дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі та дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі.
З аматорського фото, яке було долучене до апеляційної скарги не можливо встановити вказаних обставин.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не заявлено клопотання про проведення у справі експертизи та не надано власного висновку експерта на спростування висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2024 за № СЕ-19/111-24/59291-ІТ, наявного в матеріалах справи, виконаного на виконання постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови помилкове посилання суду, що зіткнення транспортних засобів відбулося по вині водія автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 яка в порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, повинна була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду, що зіткнення транспортних засобів відбулося з вини водія автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 яка в порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, повинна була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець