04 червня 2025 року м. Рівне №640/22272/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ"
доГоловного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення., -
13.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" звернулось в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 №020928405 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій 10% у сумі 3415,49 грн щодо встановленої відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, зазначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П. від 18.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/22272/19. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
На виконання вказаного Закону та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025 передано 460 справ.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 для розгляду справи №640/22272/19 визначено суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою від 06.03.2025 адміністративну справу №640/22272/19 прийнято до провадження судді Друзенко Н.В. Розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії розгляду справи по суті, з урахуванням особливостей, визначених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 04.04.2025 замінено відповідача по справі №640/22272/19 Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: 44116011).
Згідно з позовною заявою та відповіддю на відзив, вимоги ТОВ "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" ґрунтуються на тому, що зазначені у акті камеральної перевірки податкові накладні є зведеними податковими накладними, що складені на підставі статті 199 ПК України, положення якої у сукупності із нормами статті 201 Податкового кодексу України об'єктивно унеможливлюють реєстрацію таких податкових накладних до 16-го числа місяця наступного за звітним, адже інформацію для складання зведеної податкової накладної та її реєстрації, платник податку отримує 16-го числа місяця наступного за звітним. В додаткових письмових поясненнях позивач додатково покликався на положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01 2020 року, який набрав чинності 23.05.2020 та яким доповнено пункт 201.10 ст.201 ПК України новим абзацом, згідно якого для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 ст.198 та пунктом 199.1 ст.199 цього Кодексу, строк реєстрації в ЄРПН - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (тобто, саме так, як вчиняв позивач). Цим же Законом доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який по іншому регулює порядок накладення штрафів за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, зокрема і для податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 199.1 ст.199 цього Кодексу. І з огляду на ретроспективну дію цієї норми позивач просив скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що позивач є платником з податку на додану вартість. Актом камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим було прийнято спірне податкове повідомлення рішення. Покликався на приписи п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України, як на належну підставу прийняття спірного податкового повідомлення- рішення. Також зазначав, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: 1. податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, 2. повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Доводив, що вказаним умовам податкові накладні позивача не відповідають.
Дослідженням по справі письмових доказів суд встановив таке.
03.10.2019 ГУ ДПС у м.Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №1600/26-15-04-05-16/30304612 (а.с.115).
В акті перевірки вказано про такі порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
податкова накладна №3 від 31.12.2017 (сума ПДВ 469,97 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 16.01.2018 10:45, тобто із затримкою на 1 календарний день;
податкова накладна №6 від 30.09.2017 (сума ПДВ 3081,38 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 20.10.2017 4:06, тобто із затримкою на 5 календарних днів;
податкова накладна №9 від 31.07.2017 (сума ПДВ 1310,06 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 19.08.2017 12:46, тобто із затримкою на 4 календарних дні;
податкова накладна №5 від 30.04.2017 (сума ПДВ 2448,54 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 19.05.2017 3:14, тобто із затримкою на 4 календарних дні;
податкова накладна №8 від 31.05.2017 (сума ПДВ 4078,75 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 19.06.2017 4:41, тобто із затримкою на 4 календарних дні;
податкова накладна №10 від 31.08.2017 (сума ПДВ 4712,49 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 20.09.2017 3:33, тобто із затримкою на 5 календарних днів;
податкова накладна №8 від 31.10.2017 (сума ПДВ 3087,58 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 16.11.2017 5:44, тобто із затримкою на 1 календарний день;
податкова накладна №8 від 30.11.2017 (сума ПДВ 3133,96 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 19.12.2017 12:30, тобто із затримкою на 4 календарних дні;
податкова накладна №7 від 30.04.2018 (сума ПДВ 3534,21 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 16.05.2018 2:50, тобто із затримкою на 1 календарний день;
податкова накладна №8 від 30.06.2018 (сума ПДВ 3661,14 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 16.07.2018 3:47, тобто із затримкою на 1 календарний день;
податкова накладна №7 від 31.08.2018 (сума ПДВ 4153,75 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 17.09.2018 4:00, тобто із затримкою на 2 календарних дні;
податкова накладна №7 від 31.03.2018 (сума ПДВ 482,88 грн.) - зареєстрована в ЄРПН 17.04.2018 8:05, тобто із затримкою на 2 календарних дні.
Позивач з висновками Акту не погодився та 22.10.2019 подав письмові заперечення (а.с.116-118), які за результатами розгляду відповідачем відхилені (а.с.119-120).
На підставі акту перевірки №1600/26-15-04-05-16/30304612 від 04.11.2019, ГУ ДПС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення №020928405, яким до платника податків у відповідності до п.120-1.1 ст.120-1.1 Податкового кодексу України, застосована штрафна санкція на загальну суму 3415,49 грн., тобто у розмірі 10% за порушення терміну до 15 календарних днів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 34154,71 грн. (а.с.113-114).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, а також визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України.
Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.5. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Відповідно до п.199.1. ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Абзацом четвертим п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 8 Наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: в тому числі «08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з пунктом 11 цього Порядку, у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи (а.с.28-105), зі змісту спірних податкових накладних вбачається, що вони були складені на підставні пункту 11 Порядку №1307, а саме в них зазначено:
-позначка «X» про те, що податкова накладна не видається покупцю;
-позначка «X» про те, що це зведена податкова накладна;
-тип причини - 08 «Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість»;
- продавець найменування та ІПН позивача;
- покупець - найменування позивача та умовний ІПН « 600000000000»;
-ряд І-VI з урахуванням ставки ПДВ: (відповідно 20 % (ряд. ПІ, V), 7 % (ряд. IV, VI));
-ряд. VII не заповнено.
Отже, позивачем були складені та надіслані відповідачу зведені податкові накладні відповідно до вимог п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України та Порядку №1307.
Суд зазначає, що згідно з актом перевірки будь яких порушень щодо складання зазначених накладних відповідачем встановлено не було.
Разом з тим, актом констатовано порушення строків реєстрації вказаних зведених податкових накладних.
Так, за змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону №1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" не вчасно зареєструвало зведені податкові накладні, які не надавалися покупцю, та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Оскільки «операції, які не є об'єктом оподаткування», «операції, які звільнені від оподаткування» та «операції, які оподатковуються за нульовою ставкою» віднесено до різних категорій, що мають різне правове регулювання, то підстави для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних відсутні.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020, який набрав чинності 23 травня 2020 року, змінено статтю 120-1 Податкового кодексу України та викладено пункт 120-1.1 вказаної статті у такій редакції: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу…».
Крім того, Законом №466-IX доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення», в редакції Закону №466-IX, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Пізніше, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» №786-IX від 14.07.2020, який набрав чинності 8 серпня 2020 року, у підрозділі 2 у пункті 73 Податкового кодексу України в абзацах першому і другому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами «2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі справа №640/6342/19 вказав, що виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови відповідних норм права, слідує правовий висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 1201.2 статті 120 Податкового кодексу України, у випадках та за відповідності умовам, наведеним у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-IX, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд визнав, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ, вказавши, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі») і будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Також Верховний Суд зауважив, що у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Таким чином, чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» за наведених у цій же нормі умов.
Наведений підхід висловлено також і у постановах Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 640/5138/19; від 5 серпня 2020 року у справі № 580/1424/19; від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19; від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19; від 21 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.001225; від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19; від 6 серпня 2020 року у справі № 200/7002/19-а, від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19, від 21 квітня 2022 року у справі № 580/5563/20.
Таким чином суд акцентує увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов'язків платника податків і контролюючих органів.
Відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Водночас, право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України належить виключно податковому органу, на якого Закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 №020928405 не відповідає легальній меті державного регулювання спірних правовідносин згідно зі введеними змінами Законом №466-IX та є непослідовним у контексті положень цього Закону як таке, що покладає безпідставний податковий тягар на платника, суд приходить до висновку про його протиправність.
За усього наведеного, податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування, а позовні вимоги ТОВ "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" - до задоволення.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведеного присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" до Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 №020928405 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3415,49 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 червня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" (вул.Димитрівська,30,Київ 54,01054, ЄДРПОУ/РНОКПП 30304612)
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)
Суддя Н.В. Друзенко