Справа № 420/37220/24
04 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» 02.12.2024 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000264;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Приватного акціонерного товариства ««ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA (далі - Продавець) 08.05.2019 року був укладений Контракт № 2019/BENT-MI/CENTR. Відповідно до умов Додатку № 13 від 05.07.2024 року до Контракту сторонами була погоджена поставка Активованого бентоніту в кількості 4000,00 (+/- 20%) т, строк поставки: серпень-вересень 2024 року, умови поставки CIF порт Південний, Україна, за ціною 88,37 USD/т. Вартість товару за цим додатком складає 353 480 доларів США. Строк оплати - оплата 30% впродовж 30 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 60 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 90 днів від дати коносаменту. Під час переміщення товару через митний кордон України декларантом ТОВ «ІМЕКС КР» до митниці в'їзду - Одеської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) № 24UA500130023463U6 з усіма необхідними документами, вказаними в гр. 44 ЕМД. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Відповідач з заявленими позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500130023170U1 від 07.08.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказує, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 - 0,0977 дол.США/кг (EМД від 17.02.2024 № 24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6 ніж заявлено декларантом 0,0884 дол.США/кг ваги).
Позивач з поданим відзивом на позовну заяву не погодився, у поданій до суду відповіді на відзив зазначив, що на всі виявлені Відповідачем «невідповідності» Позивачем були надані відповідні пояснення (докази долучені як Позивачем, так і Відповідачем). Зазначає, що ігноруючи надані декларантом документи, обирає відразу шостий резервний метод визначення митної вартості товару. Водночас у рішенні про коригування митної вартості детально не обґрунтовано, чому митницею не застосовано один із попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
Відповідач з відповіддю на відзив не погодився, у поданих до суду запереченнях вказав, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500130/2024/000031/2 від 09.08.2024 митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі від 05.12.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду платіжного документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
11.12.2024 представником позивача, з метою усунення вказаних в ухвалі від 05.12.2024 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено платіжну інструкцію №4500049647 від 11.12.2024, що підтверджує оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
При цьому, 10.12.2024 представником позивача було подано заяву про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до 13.12.2024 року, оскільки на підприємстві існує певний порядок подачі документів в оплату, а два дні з передбаченого ухвалою 5-ти денного строку припадали на вихідні дні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи №420/37220/24 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Між Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (скорочено ПРАТ «ЦГЗК», надалі - Позивач, Покупець) та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (далі - Продавець) 08.05.2019 року був укладений Контракт № 2019/BENT-MI/CENTR (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов'язується доставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Оброблений бетоніт для виробництва окатишів, що надалі іменується Товар. Якість, кількість та ціна Товару, а також умови поставки визначаються в межах цього Контракту.
Згідно з п. 2.3. Контракту Товар постачається партіями, які вказуються в Додатках. Датою поставки є дата коносамента.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.03.2024 до Контракту пункт 3.1. Контракту викладено у наступній редакції «Валютою платежу по цьому контракту є долар США або ЄВРО. Оплата за кожну доставку, що здійснюється Покупцем на користь Продавця, здійснюється наступним чином: Оплата 100% вартості доставленого Товару повинна бути здійснена Покупцем на користь Продавця шляхом банківського переказу протягом 170 календарних днів від дати коносамента (видачі BL). В кінцевому комерційному рахунку, виставленому Продавцем, повинна бути вказана ціна з усіма коректуваннями наданих цін та/або знижками, наданими Покупцю Продавцем у відповідності з пунктами «Кількість та якість» нижче.»
Згідно з п. 6.1. Контракту доставка Товару здійснюється на умовах CIF, Україна (Південний, Південний ТІС, Чорноморськ або Миколаїв) у відповідності до Інкотермс 2010 в строки, вказані у Додатках. Дата B/L вважається датою доставки.
Згідно додатку № 13 від 05.07.2024 до Контракту поставці протягом серпня-вересня 2024 підлягали 4000,00 тони (+/-20%) активованого бетоніту за ціною 88,37 USD/т. Умови поставки СІF порт Південний, Україна. Загальна вартість товару складала 353480 доларів США. Строк оплати - оплата 30% впродовж 30 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 60 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 90 днів від дати коносаменту.
Під час переміщення товару через митний кордон України декларантом ТОВ «ІМЕКС КР» до митниці в'їзду - Одеської митниці (далі - відповідач) було подано електронну митну декларацію (ЕМД) № 24UA500130023463U6.
Як вбачається з матеріалів справи 08.08.2024 відповідачем на адресу декларанта позивача було надіслано повідомлення, в якому було зокрема зазначено, що згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: - відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.04.2024 № FV1-20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ; - в наданому до ЕМД документі № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ від 05.07.2024, зазначено що згідно цієї калькуляції базова ціна купівлі на умовах FOB являється основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF, в яку входять інші витрати, маржа MISA та розраховується в момент заключення договору купівлі-продажу. Тобто, дата документа № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.04.2024 № FV1-20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни; - Страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA» Відповідно до статті 58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. З огляду на вище викладене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір, (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) розрахунок ціни (калькуляція); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару 6) копію митної декларації країни відправлення та її переклад українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України . Також є підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, у зв'язку з чим та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Відповідно до ч.6 статті 53 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ»), декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вказане повідомлення позивачем було надано лист № 359/43 від 08.08.2024 в якому було зокрема зазначено, що рахунок №95243346 був наданий ПРАТ «ЦГЗК» 14.07.2024 від Metinvest International SA, що відповідає даті коносаменту №AIL/MUN/BSN/02. Комерційний рахунок №FV1-20250344 від виробника Ashapura International Ltd. для Metinvest International SA був оформлений в понеділок 15.07.2024 у зв'язку з виходом судна «BISON» з порту вночі в неділю 14.07.2024. Митну декларацію країни відправлення не надано. Також повідомляю, що страхова сума, вказана в Certificate of insurance від 14.07.2024 складає суму інвойсу №95243346 від 14.07.2024, виставленої ПРАТ «ЦГЗК» від Metinvest International SA плюс 10%, що становить 388 828,00 USD.
Листом № 360/43 від 09.08.2024 позивач додатково повідомив відповідача зокрема, що рахунок від 15.04.2024 № FV1-20250344 не подавався для митного оформлення до ЕМД, подавався комерційний рахунок № FV1-20250344 від 15.07.2024 який виставив виробник Ashapura International Ltd для Metinvest International S.А. ПРАТ «ЦГЗК» своїм листом 359/43 від 08.08.24р. доводив чому рахунок від 15.07.2024 № FV1-210250344 датований від 15.07.24р. - Рахунок №95243346 був наданий ПРАТ «ЦГЗК» 14.07.2024 від Metinvest International SA, що відповідає даті коносаменту №AIL/MUN/BSN/02. Комерційний рахунок №FV1-20250344 від виробника Ashapura International Ltd. для Metinvest International SA був оформлений в понеділок 15.07.2024 у зв'язку з виходом судна «BISON» з порту вночі в неділю 14.07.2024. Згідно тлумачення Калькулямція (від лат. лат. calculatio - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Тобто в калькуляції враховуються затрати які складають вартість товару яка сформована для підписання додатка №13 від 05.07.2024 до контракту №2019/BENT-MI/CENTR від 08.05.2019. Згідно з правилами ІНКОТЕРМС на умовах CIF: А.3. Договори перевезення та страхування Б) Договір страхування - Страхування має покривати як мінімум передбачену в договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%) і має бути укладено у валюті договору купівлі-продажу. У документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 сума страхування - 388 828,00 дол., що складає 110% від вартості товару, цей розрахунок можливо перевірити арифметичними діями. У документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 в посиланні «MUDRA PORT» допущена помилка і правильно слід читати «MUNDRA PORT», дана помилка не тягне за собою географічної зміни розташування порту і тим самим не впливає на суть даних у Сертифікаті страхування.
За результатами митного оформлення Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000264.
Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року зокрема мотивовано тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ;
- в наданому до ЕМД документі № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ від 05.07.2024, зазначено що згідно цієї калькуляції базова ціна купівлі на умовах FOB являється основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF, в яку входять інші витрати, маржа MISA та розраховується в момент заключення договору купівлі-продажу. Тобто, дата документа № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни;
- страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA».
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову 4) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару, 5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.
В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у Листі підприємства від 09.08.2024 №360/43 до електронної митної декларації (ЕМД) №17166 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 07.08.2024 за № 24UA500130023170U1, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить по товару №1 - 0,0977 дол.США/кг (EМД від 17.02.2024 № 24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6 ніж заявлено декларантом 0,0884 дол.США/кг ваги).
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року, зазначено, що його зокрема прийнято у зв'язку з тим, що:
- відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ;
- в наданому до ЕМД документі № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ від 05.07.2024, зазначено що згідно цієї калькуляції базова ціна купівлі на умовах FOB являється основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF, в яку входять інші витрати, маржа MISA та розраховується в момент заключення договору купівлі-продажу. Тобто, дата документа № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни;
- страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA».
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача суд зазначає наступне.
Дійсно в комерційному інвойсі від 15.07.2024 № FV1-20250344, який виставлений виробником товару на ім'я METINVEST INTERNATIONAL SA встановлено, що вартість Товару на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA у кількості 4000 метричних тон складає 38,50 доларів США за метричну тону та загальна сума складає 154000 доларів США.
Згідно умов поставки FOB (Free On Board/Франко борт судна) відповідно до Інкотермс 2020 продавець виконує свої зобов'язання, коли товар пройшов митне оформлення на експорт і завантажений на борт судна в порту відвантаження.
У той же час, згідно інвойсу від 14.07.2024 №95243346 який виставлений METINVEST INTERNATIONAL SA на ім'я позивача встановлено, що вартість Товару на умовах CIF ПІВДЕННИЙ у кількості 4000 метричних тон складає 88,37 доларів США за метричну тону та загальна сума складає 353480,00 доларів США.
Згідно умов CIF (Cost, Insurance and Freight) відповідно до Інкотермс 2020 продавець зобов'язаний сплатити витрати, страхування та фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення, зазначеного покупцем.
Отже, виходячи з умов поставки, вказана різниця в ціні товару та умовах поставки не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Суд також вважає цілком необґрунтованими претензії відповідача до калькуляції ціни від 05.07.2024. Як свідчить преамбула до калькуляції, остання було складена в межах контракту та у зв'язку з підписанням сторонами специфікації (додатку) № 13 від 05.07.2024, тобто дата калькуляції відповідає даті додатку на поставку відповідної партії товару. При цьому, ціна в додатку № 13 та в калькуляції ціни є ідентичними.
У калькуляції ціни визначено, що ціна за одиницю (долар США/метрична тонна) щодо відповідної поставки розрахована на основі наступних складових: FOB-ціна закупівлі - 38,50 USD/MT, морське фрахтування 42,90 USD/MT, відстрочені платежі OT (Deferred Payment Charges) 0,81 USD/MT, страхування вантажу 0,02 USD/MT, адміністративні витрати 1,50 USD/MT, фінансові витрати 1,10 USD/MT, маржа MISA (прибуток компанії) 3,54 USD/MT. Підсумкова продажна ціна CIF 88,37 USD/MT.
Так само суд вважає надуманими наведені у оскаржуваному рішенні доводи, що страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA».
Як вбачається зі страхового сертифікату від 14.07.2024 № T0100031849-0, у останньому зазначено «MUDRA PORT, Іndia», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA». На переконання суду, вказані відмінності в найменуванні порту вказують на допущену під час його складання технічну помилку, оскільки замість вірного найменування порту відправлення «MUNDRA PORT, INDIA» було зазначено «MUDRA PORT, Іndia», що не може свідчити про недостовірність заявленої позивачем митної вартості.
Окрім того, відповідно до пункту А5 умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) для перевезення морським або внутрішнім водним транспортом відповідно до Інкотермс 2020 якщо інше не узгоджено сторонами або існує такий звичай, продавець повинен отримати за власний рахунок страхування вантажу з покриттям, що надається відповідно до застереження (С) згідно з умовами страхування вантажів Інституту лондонських страховиків (LMA/IUA) або будь-яких подібних застережень. Страхування має бути оформлено у вигляді договору (контракту) з андерайтерами або страховою компанією, що мають добру репутацію, і надавати покупцю або будь-якій іншій особі, ще має страховий інтерес стосовно товару, право вимоги безпосередньо до страховика.
Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракт).
Страхування повинне покривати товар від пункту поставки, визначеного у статті А2, принаймні до названого порту призначення.
В страховому сертифікаті від 14.07.2024 № T0100031849-0 зазначені умови страхування Institute Cargo Clauses (А) та загальна страхова сума визначена у розмірі 388828,00 доларів США, тобто 353480,00 доларів США (сума товару згідно додатку № 13 та інвойсу від 14.07.2024 №95243346) + 35348,00 доларів США (10% від суми вказаної суми).
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містили всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що повинна бути сплачена за ці товари. Тобто у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі №809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішенні № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить по товару №1 - 0,0977 дол.США/кг (EМД від 17.02.2024 № 24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6 ніж заявлено декларантом 0,0884 дол.США/кг ваги).
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500130/2024/000264, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 7210 грн 23 коп.
Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000264.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7210 грн 23 коп.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», місцезнаходження: 50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00190977.
Відповідач - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44005631.
Суддя Роман КАРАВАН