Справа № 523/8328/25
02 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пересипському району м. Одеси про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пересипського районного суду м. Одеси, в якому просить зобов'язати відповідача встановити до його пенсії з 01.01.2013р. підвищення, як політично репресованому і реабілітованому громадянину в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09.05.2025 року по справі №523/8328/25 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пересипському району м. Одеси про зобов'язання вчинити дії передати на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача встановити до його пенсії з 01.01.2013р. підвищення, як політично репресованому і реабілітованому громадянину в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про зобов'язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
Позивач, звернувшись до суду із позовними вимогами про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, не зазначив у прохальній частині які рішення, дії чи бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, згідно ст.5 КАС України оскаржуються позивачем, за результатами вирішення питання про правомірність яких, суд може вирішити позовні вимоги про зобов'язання вчинити відповідні дії.
Таким чином позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення (з копією для відповідача).
Крім того, суддя зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у позові відсутня інформація щодо ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, щодо його місцезнаходження.
Також у позові немає відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідачем по справі позивач зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в Пересипському району м. Одеси.
3 травня 2023 року рішенням Одеської міської ради перейменовано Суворовський район та він отримав назву ОСОБА_2 .
Разом з тим, суддя зазначає, що 16.12.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", відповідно до якої постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття. Відповідно до додатку 1 зазначеної постанови Управління Пенсійного України в Суворовському районі м.Одеси та Управління Пенсійного фонду України в м.Южне реорганізуються шляхом злиття у Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі.
На виконання зазначеної постанови, Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси припинило свою діяльність за рішенням засновників та 01.04.2016р. зареєстровано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 40388751; м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва,95).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22 серпня 2018 року № 628 вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.
Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628, Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Арцизьке об'єднане управління Пенсійного фонду України, Балтське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Роздільнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Чорноморське об'єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Пунктом 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
30 серпня 2019 року комісією з припинення підписано передавальний акт про передачу з балансу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на баланс Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області цінностей, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правонаступником всіх прав та обов'язків припиненого Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
За таких обставин, суддя зазначає, що фактично на сьогоднішній день, у зв'язку з припиненням Управління Пенсійного України в Суворовському районі м.Одеси та реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України, функції вказаного органу виконує Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Однак, позивачем не надано до суду жодного документу на підтвердження обставин, в тому числі, які викладені у позові.
Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для відповідача.
При цьому суддя зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн.
З огляду на заявлені вимоги, позивачу за подання даного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- уточненого позову з копією для відповідача із власноруч виконаним підписом позивачем або його уповноваженим представником;
- доказів на підтвердження обставин на які містяться покликання у позові;
- доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пересипському району м. Одеси про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко