про відкриття спрощеного позовного провадження
в адміністративній справі
03 червня 2025 рокусправа № 380/10789/25
м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить суд:
-скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 №Ф-4767-57 -У;
-зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму боргу в розмірі 37788,74гривень.
Також, позивач просить поновити строк звернення до суду за його позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, аргументуючи це тим, що дізнався про існування оскаржуваної вимоги лише 09.05.2025, коли на його банківські рахунки наклали арешт.
Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
В порядку ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до правил предметної юрисдикції визначених статтями 19, 20 КАС України підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.
Судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Підстави для повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 260 КАС України справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи буде здійснюватись без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ст.ст 3, 257, 258, 260, 262 КАС України суд,-
визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду з даним позовом.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази, роз'яснивши, при цьому про необхідність дотримання вимог ст. 162 КАС України.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем - подати відповідь на відзив, дотримуючись, при цьому, приписів ст. 163 КАС України.
Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем - подати заперечення на позов, дотримуючись, при цьому, приписів ст. 164 КАС України.
Повідомити сторонам, що справу буде розглянуто протягом розумного строку, але не пізніше шістдесяти днів із дня відкриття провадження, відповідно до ст.258 КАС України.
Справа розглядатиметься судом у складі судді Лунь З.І. одноособово.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/gromadyanam/csz/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Лунь З.І.