з питань закриття провадження у справі
04 червня 2025 рокусправа № 380/4150/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській областііз вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії за вислугу років за період з лютого 2023 року по березень 2024 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії за вислугу років за період з лютого 2023 року по березень 2024 року однією сумою.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 380/20701/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2023 №27 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10.02.2023, виходячи з вислуги років - 26 років 10 місяців 15 днів.
На звернення представника позивачки щодо виконання зазначеного рішення суду відповідач листом № 1200-5902-8/56429 від 09.04.2023 повідомив, що рішення суду виконано - призначено пенсію з 10.02.2023 згідно з протоколом, сформованим 28.03.2024. Втім, як зазначає представник позивача, пенсію ОСОБА_1 виплачено лише з квітня 2024 року, а за період з лютого 2023 року по березень 2024 року складено розрахунок на доплату, однак нарахованої суми не виплачено.
Ухвалою судді від 10.03.2025 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що звертаючись з новим позовом представник позивача хоче забезпечити виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №380/20701/23, що відповідно являє собою порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом. Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного на її думку права, оскільки, подання нового позову щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам КАС України.
Вирішуючи питання про закриття провадження суд керується таким.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України.
Відповідно до ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з приписами ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями ст.3811 КАС України визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (ч.1 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 року (справа №355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:
«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 року, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку ст.267 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) або ст.383 КАС України (в діючій редакції)…».
Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №380/20701/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено повністю шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2023 №27 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10.02.2023, виходячи з вислуги років - 26 років 10 місяців 15 днів.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №380/20701/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено призначення позивачці пенсії з 10.02.2023. Відповідна обставина підтверджується як протоколом призначення пенсії, так і протоколом перерахунку пенсії з 01 квітня 2024 року.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано розрахунок на доплату (виплату утримання пенсії), з якого видно, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість пенсії за період з лютого 2023 року по березень 2024 року в сумі 134929,00 грн.
Відтак, встановлені судом обставини дають підстави стверджувати про те, що відносини у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою належних позивачу заборгованих на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №380/20701/23 сум пенсії, та, як наслідок, неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення. Тобто заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виконання судового рішення у справі №380/20701/23.
За таких обставин, суд приходить висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не підлягають розгляду в окремому позовному провадженні.
Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 29.04.2025 року у справі №520/23251/24.
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
Водночас суд роз'яснює позивачеві, що в силу вимог ч.2 ст.239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У відповідності до п.5 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн., що підтверджується квитанцією №YD25-3DUD-Z86E від 03.03.2025, а тому такий підлягає повернення на її користь з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст.238, 239, 243, 248, 250, 256, 293-295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
провадження в адміністративній справі №380/4150/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету сплачений згідно квитанції №YD25-3DUD-Z86E від 03.03.2025 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Желік О.М.