04 червня 2025 рокусправа № 380/2843/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень,
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 28.08.2024 № 37048/13-01-24-08, № 37038/13-01-24-08, № 37052/13-01-24-08, № 37053/13-01-24-08.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою від 17 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 01 квітня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі №380/2843/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - повідомлення про її проведення та копія наказу надіслані вже після проведення перевірки, що дає підстави вважати перевірку незаконною, а прийняті за її наслідками рішення - протиправними. Підставою для проведення перевірки відповідачем зазначено пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України - неподання у встановлений законом строк податкової декларації. Як вбачається з акту перевірки, висновок про порушення позивачем податкового законодавства, як і прийняття рішення про проведення перевірки, зроблено виключно на підставі листа ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07, в якому наведено інформацію з листа Національного банку України щодо переказів між фізичними особами, зокрема щодо позивача в сумі 517699,00 грн. Законом не передбачено можливості прийняття рішення і щодо проведення перевірки і щодо встановлення за її результатами порушень на основі одного лише листа ДПС України, без дослідження первинних документів та детального вивчення самої суті операції, з'ясування статусу контрагентів та наявності чи відсутності в них обов'язку з утримання податку при виплаті доходу. Слід зазначити, що інформація про банківські рахунки та операції по цих рахунках є банківською таємницею, яка може бути розкрита виключно у встановленому законом порядку, зокрема відповідно до ст. 62 ЗУ “Про банки і банківську діяльність». Отримання позивачем у 2023 році будь яких інших доходів не підтверджено жодними доказами, які б відповідали вимогам допустимості, належності, достовірності та достатності.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив , що відповідно до листа ДПС України за № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 року надано інформацію Національного банку України лист від 20.03.2024 №24- 0006/21625/БТ, щодо зазначених обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежів) у 2023 році. За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року платник податків - фізична особа ОСОБА_1 згідно наданої інформації отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України в розмірі 517 699,0грн. Платник податків-фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір ненараховував та не сплатив. Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.06.2024 року № 3180- ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка, вищевказаний наказ та письмове повідомлення від 14.06.2024р. надіслано поштою з повідомленням про вручення 18.06.2024р. (згідно квитанції №0600931892395 від 17.06.2024 року) на зареєстровану податкову адресу : АДРЕСА_1 . Платник податків-фізична особа ОСОБА_1 згідно вищезазначеного повідомлення не надав до перевірки жодних первинних документів, які б підтверджували отримані доходи, чим порушено п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт від 26.07.2024 року. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідачем допущено описку, зазначено випадково пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 , проте має бути пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, оскільки ГУ ДПС у Львівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 в частині не подання в установленим законом строк податкову декларації. У наказі ГУ ДПС у Львівській області №3180-ПП від 13.06.2024р чітко вказано посилання пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України як підставу проведення документальної перевірки, що відображена в акті перевірки. Також вважає за доцільне обґрунтувати наявність пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК згідно з яким платником податків не подано установленим законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансферним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачена законом. У тексті відзиву, ГУ ДПС у Львівській області жодним чином не стверджувалось, що ОСОБА_1 є платником, який підпадає під трансфертне ціноутворення. Просимо суд, взяти до уваги, що документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 проведена на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року. Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Отже, повторно наголошуємо, що у контролюючого органу була наявна податкова інформація про отриманий ОСОБА_1 дохід у сумі 517 699,0грн грн, яку надав Національний банк України, що була виявлена при проведенні нагляду за надавачами платіжних послуг, а також аналізу операцій фізичних осіб, проведеного, у тому числі за результатами опрацювання звернень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (відповідно до листа НацБанку від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ долученого до матеріалів справи).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ГУ ДПС у Львівській області 13.06.2024 року винесло наказ № 3180- ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» відповідно до якого на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 з 22 липня 2024 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року.
14 червня 2024 року складено повідомлення № 427/13-01-24-08-08, яким повідомлено, що з 22.07.2024 року в приміщенні ГУ ДПС у Львівській області буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року. У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
З 22.07.2024 по 26.07.2024 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та cвоєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, за результатами якої складено акт від 29.07.2024 № 31817/13-01-24-08-03/3785303835.
Перевіркою встановлено порушення:
1.пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІV із змінами та доповненнями встановлено не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.
2. п.163.1. ст.163, пп.164.1.1. п.164.1 ст.164, пп.164.2.20. п.164.2 ст.164,п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 93185,82грн.
3. пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2023 рік на загальну суму 7765,49грн.
28.08.2024 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення:
1. №37048/13-01-24-08, яким збільшено суду грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 116482,28 грн, із них за грошовим зобов'язанням - 93185,82 грн, за фінансовими санкціями -23296,46 грн.
2. №37038/13-01-24-08, яким збільшено суду грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 9706,86 грн., із них за грошовим зобов'язанням - 7765,49 грн, за фінансовими санкціями -1941,37 грн.
3. № 37052/13-01-24-08, яким за платежем штрафні санкції застосовано штраф в розмірі 340,00 грн.
4. № 37053/13-01-24-08, яким за платежем адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та оскаржив їх до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до положень п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до положень п.75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пп.78.1.2 п.78.1,78.4, 78.6 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно з п. 79.1, 79.2, 79.3 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як встановлено судом підставою для винесення наказу про проведення перевірки став лист Національного банку України «Про надання інформації, що може свідчити про правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за їх вчинення», від 20.03.2024 р., який скерований ДПС України відповідача листом № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024. У додатку до листа зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , обсяги видаткових та прибуткових операцій за 2023 рік за рахунками відповідно до уточнених банками даних.
Доповідною запискою начальника відділу А.Кобільник № 760/13-01-24-08-08 від 11.06.2024 запропоновано прийняти рішення про доцільність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, так ОСОБА_2 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, внаслідок чого не задекларовано суму отриманого доходу.
Таким чином, вказані обставини обґрунтовано стали підставою для прийняття відповідачем оскарженого наказу.
З приводу пояснень представника позивача про те, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - повідомлення про її проведення та копія наказу надіслані вже після проведення перевірки, що дає підстави вважати перевірку незаконною, а прийняті за її наслідками рішення - протиправними суд зазначає.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення 0600931892395, згідно якого встановлено, що 17.06.2024 року на зареєстровану податкову адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 скеровано листа, який позивач отримав особисто 13.08.2024 р. Згідно пояснень представника відповідача, які не спростовано, даним листом позивачу скеровувались наказ про проведення перевірки та повідомлення № 427/13-01-24-08-08 від 14 червня 2024 року.
Положеннями пункту 42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з положеннями пункту 42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що наказ про проведення перевірки та повідомлення скеровані позивачу 17.06.2024, тобто більше як за 30 днів до її проведення.
Отже, порушень призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки судом не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, позивач після отримання акту перевірки - 13.08.2024 ( повідомлення про вручення поштового відправлення 0600946657120) міг скористатись правом на подання документів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Платниками податку на доходи фізичних осіб за правилами, визначеними підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, серед іншого, є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Пункт 164.2 статті 164 ПК України встановлює перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, серед іншого до такого доходу віднесені інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
При цьому у статті 165 ПК України наведено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у статті 166 ПК України передбачені випадки, за яких платник податків може зменшити загальний оподатковуваний дохід на розмір податкової знижки.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
За загальним правилом, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).
Пункти 167.2-167.5 статті 167 ПК України встановлюють випадки, за яких до бази оподаткування застосовується ставка податку, відмінна від загальної.
Згідно з підпунктом «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (підпункт 179.1 статті 179 ПК України).
Абзацом першим пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
За змістом підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що за загальним правилом кожна особа, яка отримує дохід, зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подавати у зв'язку з цим до податкового органу податкову звітність. При цьому Податковий кодекс України відносить до доходів фізичної особи будь-які доходи, отримані платником податків у відповідному періоді, окрім тих, що не підлягають оподаткуванню, чи підлягають зменшенню на суму податкової знижки або ж із застосуванням меншої ставки податку.
Вирішуючи питання щодо того, чи може у спірних правовідносинах інформація, надана банківською установою про обсяги отриманих платником податків грошових переказів, бути підставою для висновку податкового органу про порушення таким платником вимог податкового законодавства в частині декларування отриманого у періоді, що перевірявся, загального оподатковуваного доходу, суд виходить з наступного.
Так, стаття 83 ПК України встановлює перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України до таких матеріалів відносить, зокрема, податкову інформацію.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Таким чином, висновки податкового органу за наслідками здійсненого ним контрольного заходу можуть, серед іншого, ґрунтуватись і на податковій інформації, до якої відносяться будь-які відомості та/або дані, що стосуються предмета перевірки.
Приписи підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19 ПК України покладають на контролюючі органи функції з контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Пунктом 71.1 статті 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пункту 72.1.3 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.
За правилами пункту 73.1 статті 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 Кодексу КАС України).
З аналізу наведених норм права слідує, що на виконання покладених на них функцій податкові органи вправі звертатись до банків чи інших фінансових установ із запитами щодо отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків. Надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства.
При цьому положення статей 72, 73, 83 ПК України у взаємозв'язку з нормами статей 72-74 КАС України не дають підстав вважати, що отримана податковим органом у порядку, встановленому ПК України, інформація від банківської установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру.
В той же час, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов'язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб'єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.
Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов'язання не відповідають дійсності або він не виконав обов'язок щодо подання декларації за наявності об'єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно наявної податкової інформації платник податків-фізична особа ОСОБА_1 за 2023 рік отримав дохід в розмірі 517 699,0грн, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Позивач не надав суду доказів, які свідчать про відсутність такого доходу взагалі, наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Разом з тим, як зазначалось вище, у даній справі в першу чергу встановленню підлягав факт отримання платником доходу у певному розмірі.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна