04 червня 2025 рокусправа № 380/5153/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Стрийська, 73a, м. Львів, 79031; ЄДРПОУ 08380628) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_3 від 02.01.2025 на постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки ВЛК від 01.11.2024 року за № 1949;
- зобов'язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію розглянути скаргу ОСОБА_3 від 02.01.2025 на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки ВЛК від 01.11.2024 року за №1949 та надати відповідь за результатами її розгляду
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 вересня 2024 року ОСОБА_3 (далі - Позивач) у зв'язку з отриманою контузією та численними травмами під час проходження військової служби на Донецькому напрямку був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до подальшої служби. Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року, Позивача визнано придатним до військової служби. У зв'язку з перебуванням на лікуванні, Позивач ознайомився з висновком комісії лише 02 грудня 2024 року, що підтверджується відповідними підписом та датою. Не погоджуючись із висновками ВЛК, Позивач звернувся зі скаргою до 16 Регіональної ВЛК. Станом на день подання позову відповіді на скаргу не надано. Позивач вважає бездіяльність Відповідача протиправною та просить суд зобов'язати 16 Регіональну ВЛК надати письмову відповідь із результатами розгляду скарги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16 Регіональна військово-лікарська комісія ( далі - Відповідач) через електронний суд подав відзив (вх.№29407 від 08.04.2025), у якому заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що дійсно позивач звернувся до НОМЕР_2 РВЛК зі скаргою від 02.01.2025 щодо незгоди з висновком ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим довідкою від 01.11.2024 року №1949. За результатами розгляду скарги та вивчення наданих документів, посадовими особами НОМЕР_2 РВЛК направлено лист командиру військової частини НОМЕР_3 , а також надано відповідь заявнику (вих. №603 від 21.01.2025) щодо направлення ОСОБА_3 до ВЛК за територіальним принципом для повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Також НОМЕР_2 РВЛК звернулась з проханням інформувати її про результати медичного огляду для прийняття остаточного рішення. З огляду на те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , відповідне звернення було направлено командиру частини для організації додаткового медичного обстеження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії Солдат ОСОБА_3 на підставі статей графи 45б II Розладу хворіб визнаний придатним до військової служби.
Згідно з супровідним листом від 21.01.2025 який направлено до командира Військової частини НОМЕР_3 у зв'язку із скаргою від 02.01.2025 (Вх.№738 від 16.01.2025) військовослужбовця ОСОБА_3 призваного по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно незгоди з рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у 16 Регіональну військово-лікарську комісію , наказано командиру в/ч НОМЕР_3 направити солдата ОСОБА_3 у військово - лікарську комісію за територіальним принципом із службовою та медичною характеристиками, усіма наявними медичними документами до визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до супровідного листа від 19.03.2025 який направлено до командира Військової частини НОМЕР_4 у зв'язку із скаргою у 16 Регіональну військово-лікарську комісію військовослужбовця ОСОБА_3 , стосовно погіршення стану здоров'я та незгоди з постановою військово- лікарської комісії в/ч НОМЕР_5 наказано командиру в/ч НОМЕР_6 направити солдата ОСОБА_3 у в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення. Командира в/ч НОМЕР_3 організувати проведення повторного медичного огляду ВЛК солдата ОСОБА_3 госпітальною ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. Солдату ОСОБА_3 повідомлено, що відповідь на скаргу була надана 21.01,2025 №603. Оскільки, позивач вказав у скарзі, що являється військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 і оскаржуєте постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , - рекомендації щодо направлення позивача на повторний медичний огляд були надіслані на адресу командира в/ч НОМЕР_3 , а не командиру в/ч НОМЕР_4 . В подальшому просили правильно вказувати номер військової частини і назву закладу з постановою ВЛК якого він не погоджується, а не звинувачувати у бездіяльності.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо належного розгляду скарги на постанову військово-лікарської комісії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішення спору суд виходить з наступного.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року №2801-ХІІ лікарська експертиза визначає придатність кандидатів для прийняття на службу цивільного захисту, кандидатів на навчання у закладах освіти цивільного захисту, здобувачів вищої освіти таких закладів, придатність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до подальшого проходження служби, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень, травм і смерті осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з проходженням служби цивільного захисту, а також осіб, звільнених із служби цивільного захисту, із внутрішньої служби в державній пожежній охороні, звільнених із військової служби з військ цивільної оборони, з проходженням відповідної служби, визначає необхідність санаторно-курортного лікування, медико-психологічної реабілітації осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Лікарська експертиза осіб, визначених частиною першою цієї статті, здійснюється лікарсько-експертними комісіями, які створюються у системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основним завданням військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 закріплено право ЦВЛК розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Підпункт 2.3.5 названого пункту передбачає, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Главою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.
Так, пунктами 3.1 3.4 названої глави передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовано положеннями Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про звернення громадян»).
Стаття 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 19 Закон України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Пунктами 3 та 4 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 28 грудня 2016 року №735 (далі Інструкція №735), визначено, що розгляд пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів військового управління, військових частин, дієвим засобом отримання інформації про недоліки в роботі цих органів, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків з широкими верствами населення, участі в управлінні державними справами громадян України.
У роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена скарга, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Позивач вказує, що до моменту подання позовної заяви ним не було отримано жодної відповіді від Відповідача на скаргу від 02.01.2025 року (вх. №738 від 16.01.2025 року), що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Разом із тим, відповідно до матеріалів справи, відповідачем вжито заходи щодо реагування на вищевказану скаргу Позивача. Зокрема, скарга була розглянута, про що свідчать супровідні листи Відповідача а саме : Супровідний лист від 21.01.2025, направлений на адресу командира військової частини НОМЕР_3 , у зв'язку з розглядом скарги ОСОБА_3 щодо незгоди з висновком ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зазначеному листі відповідач рекомендував направити військовослужбовця ОСОБА_3 до військово-лікарської комісії за територіальним принципом, разом із службовою та медичною характеристиками та наявними медичними документами, з метою повторного визначення ступеня придатності до військової служби; Супровідний лист від 19.03.2025, направлений до командира військової частини НОМЕР_4 , також містить інформацію про надання відповіді на скаргу ОСОБА_3 стосовно погіршення стану здоров'я та незгоди з висновком ВЛК військової частини НОМЕР_5 . У листі зазначено, що командиру в/ч НОМЕР_4 доручено направити ОСОБА_3 до в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) для проведення повторного медичного огляду госпітальною ВЛК, із метою визначення ступеня придатності до військової служби. Також у листі зазначено, що відповідь на скаргу була надана 21.01.2025 за №603, і про це було повідомлено самого ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що у скарзі ОСОБА_3 вказав себе як військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 та оскаржив рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендації щодо повторного медичного огляду були направлені саме до командира в/ч НОМЕР_3 , а не до командира в/ч НОМЕР_4 . В подальшому Відповідач просив правильно зазначати реквізити військової частини, до якої належить Позивач, а також найменування ВЛК, рішення якої оскаржується, щоб уникнути подальших непорозумінь та необґрунтованих звинувачень у бездіяльності.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що Відповідачем скарга Позивача від 02.01.2025 була розглянута по суті, про що свідчать супровідні листи від 21.01.2025 року та 19.03.2025, направлені відповідно до командирів військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та Позивача. У зазначених листах містяться конкретні вказівки щодо направлення ОСОБА_3 на повторний медичний огляд до ВЛК за територіальним принципом, з метою повторного визначення ступеня його придатності до військової служби.
Відтак суд робить висновок що позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_3 від 02.01.2025 на постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки ВЛК від 01.11.2024 року за № 1949 не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - 16 Регіональна військово-лікарська комісія (вул. Стрийська, 73a, м. Львів, 79031; ЄДРПОУ 08380628).
СуддяКухар Наталія Андріївна