справа №380/5109/25
04 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2002-2003 року (актуальні на час призначення пенсії у 2004 році) та з врахуванням середньої заробітної плати в період з 2020 по 2025 рік, у розмірі (коефіцієнта) 1,11 з 01.05.2020 року; 1,11 з 01.03.2021 року; 1,14 з 01.03.2022 року; 1,197 з 01.03.2023 року; 1,0796 з 01.03.2024 року; 1,115 з 01.03.2025 року.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачеві у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за період з 01.05.2020 року по 15.09.2024 року (включно) - повернуто позивачеві.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 07.12.2004 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що у період з 2020 року по 2025 рік при перерахунку розміру пенсії відповідачем використовувався проіндексований показник середньої заробітної плати в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за 2014-2016 роки. При цьому, на думку позивача, відповідач повинен був при проведенні зазначених перерахунків використовувати розмір середньої заробітної плати по Україні, за два роки, які передували призначенню пенсії у 2004 році, а саме за 2002 -2003 роки, а також врахувати розмір середньої заробітної плати за період з 2020 року по 2025 рік. У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з листом про перерахунок пенсії з урахуванням розміру середньої заробітної плати на час такого перерахунку. Однак листом від 29.01.2025 року відповідач відмовив в такому перерахунку, мотивуючи тим, що пенсія виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11 з 01.05.2020 року; 1,11 з 01.03.2021 року; 1,14 з 01.03.2022 року; 1,197 з 01.03.2023 року; 1,0796 з 01.03.2024 року; 1,115 з 01.03.2025 року), позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 10.04.2025 року о 01.09 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , з 07.12.2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2014-2016 роки.
16.01.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2002-2003 року (актуальні на час призначення пенсії у 2004 році) та з урахуванням середньої заробітної плати в період з 2020 по 2025 рік, з якої обчислено його пенсію з урахуванням індексації цієї суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 в розмірі 1,11 з 01.05.2020 року; згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127 у розмірі 1,11 з 01.03.2021 року; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року; згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 у розмірі 1,197 з 01.03.2023 рокуу; згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року; згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 у розмірі, встановленому постановою, з 01.03.2025 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.01.2025 року повідомлено позивачу, що пенсія виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для проведення перерахунку відсутні.
08.03.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, однак відповіді на неї так і не отримав.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Частиною 1 ст.9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з абз.2 п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.4 ст.42 Закону №1058-IV).
Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Суд встановив, що позивачу призначено пенсію за віком у 2004 році відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2014-2016 роки.
16.01.2025 року та 08.03.2025 року позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2002-2003 року та з урахуванням середньої заробітної плати в період з 2020 по 2025 рік, з урахуванням індексації цієї суми відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 в розмірі 1,11, від 22.02.2021 року №127 у розмірі 1,11, від 16.02.2022 року №118 у розмірі 1,14, від 24.02.2023 року №168 у розмірі 1,197, від 23.02.2024 року №185 у розмірі 1,0796, від 25.02.2025 року №209 у розмірі, 1,115.
Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що положеннями ст.42 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (обчислення) пенсії.
До того ж, Законом №1058-IV пенсіонерам, з метою збільшення розміру пенсій, передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку.
Верховний Суд, аналізуючи вищенаведені правові норми, у постановах, зокрема, від 18.11.2020 року у справі №522/1916/17 та від 21.10.2021 року у справі №2-а-2430/11 дійшов таких висновків.
«…За змістом ч.2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону №1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
З огляду на викладене, під час здійснення такого перерахунку, у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто, перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.».
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.01.2025 року у справі №630/7211/24, не є релевантними, адже у цій справі позивачу було призначено пенсію у 2020 році, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», відтак правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.