Іменем України
04 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/7558/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадження) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/7558/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора (далі - третя особа) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого документа - виконавчого листа № 640/1058/20 від 11.01.2022, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн;
- зобов'язати Державну казначейську службу України вчинити передбачені нормами чинного законодавства дії, направлені на виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 640/1058/20 від 11.01.2022, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн, а саме щодо негайного перерахування зазначених коштів на рахунок стягувана;
- зобов'язати Державну казначейську службу України подати звіт про виконання даного рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили.
В обґрунтування вимог зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2021 у справі № 640/1058/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 20.12.2019 № 1182-вк, яким прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ОСОБА_1 з 31.12.2019 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направлено його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 11.06.2020 № 1526ц «Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20.12.2019 № 1182-вк», яким внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 20.12.2019 № 1182-вк, а саме викладено пункт 1 у такій редакції: «Підполковника юстиції ОСОБА_1 , якого наказом Міністра оборони України від 19.12.2019 №715 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів), з 31.12.2019 звільнити з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Поновлено позивача на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 01.01.2020.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 рішення від 07.09.2021 у справі № 640/1058/20 залишено без змін. Тобто, судове рішення у справі №640/1058/20 набрало законної сили 21.12.2021.
11.01.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 640/1058/20 в частині рішення виконання рішення щодо стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 894 998,04 грн.
17.01.2022 позивачем направлено виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, на адресу Державної казначейської служби України.
Вказаний виконавчий лист надійшов до відповідача 18.01.2022.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог надав відзив на позов в якому зазначає, що до Казначейства 18.01.2022 надійшли заяви ОСОБА_1 від 17.01.2022 про виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з оригіналами виконавчих листів, виданих 11.01.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 640/1058/20 про стягнення на користь позивача судового збору у сумі 840,80 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1 894 998,04 грн.
Казначейством відповідно до пункту 29 Порядку № 845 направлено до Офісу Генерального прокурора запит від 25.01.2022 № 12-06-06/2011 щодо необхідності повідомити про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів. В даному запиті Казначейство зазначало про зупинення операцій на рахунках боржника відповідно до пункту 30 Порядку № 845 (крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку).
Листом від 15.02.2022 № 21-277 ВИХ-22 Офіс Генерального прокурора повідомив рахунок, коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету для безспірного списання судового збору в сумі 840,80 грн згідно з виконавчим листом від 11.01.2022 у справі № 640/1058/20.
17.02.2022 Казначейством здійснено безспірне списання коштів у розмір 840,80 грн згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/1058/20.
Щодо безспірного списання коштів у сумі 1 894 998,04 грн згідно з виконавчим листом від 11.01.2022 у справі № 640/1058/20 боржник повідомив про оскарження в касаційному порядку-рішення суду у справі № 640/1058/20 та подання клопотання про зупинення виконання рішення, в тому числі щодо стягнення середнього заробітку, до закінчення перегляду справ в касаційному порядку.
У зв'язку з неповідомленням Офісом Генерального прокурора кодів класифікації видатків бюджету та рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа у справі № 640/1058/20 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн та неможливістю виконати рішення суду протягом двох місяців у зв'язку із відсутністю у Офісу Генерального прокурора відповідних бюджетних призначень, відповідно до пункту 33 Порядку № 845 вказаний виконавчий лист підлягає виконанню за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду (Бюджетна програма КГІКВК 3504040) у другу чергу, оскільки рішення суду пов'язане з трудовими правовідносинами.
При цьому у разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостеи? орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Казначейством відповідно до пункту 31 Порядку № 845 направлено до Офісу Генерального прокурора вимогу від 17.05.2022 № 12-06-06/5876.
Листом від 06.07.2022 №21-838ВИХ-22 Офіс Генерального прокурора повідомив, зокрема, про оскарження в касаційному порядку рішення суду у справі № 640/1058/20.
Отже, станом на сьогодні виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/1058/20 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1 894 998,04 грн знаходиться на виконанні за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 та підлягає виконанню у другу чергу.
Отже, знаходження виконавчого листа на виконанні в Казначействі за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 не звільняє боржника від обов'язку самостійно виконати рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, Казначейство діяло в межах повноважень та відповідно до вимог, які безпосередньо визначені законом, зокрема, пунктами 24-33 Порядку № 845, здійснило всіх можливих заходів щодо безспірною списання коштів з рахунків боржника - Офісу Генерального прокурора.
На листи Казначейства щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 Міністерством фінансів України надавались відповіді, в яких зазначено, що «питання збільшення бюджетних призначень Казначейству для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету».
Отже, виконання виконавчого листа у справі № 640/1058/20 за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій черзі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача надала письмові пояснення, в яких вказала про безпідставність позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив з підстав зазначених у позовній заяві та з урахування наданих відповідачем листів.
Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду справи № 640/1058/20 в касаційному порядку Верховним Судом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 поновлено провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 26.04.2016 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та на підставі статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідну посаду зі штатно-посадовою категорією «підполковник юстиції» та в порядку переатестації присвоєно військове звання «підполковник юстиції» та з 31.12.2019 звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 .».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 у справі № 640/1058/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 20.12.2019 № 1182-вк, яким прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ОСОБА_1 з 31.12.2019 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направлено його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 11.06.2020 № 1526ц «Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року № 1182-вк», яким внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року № 1182-вк, а саме викладено пункт 1 у такій редакції: «Підполковника юстиції ОСОБА_1 , якого наказом Міністра оборони України від 19 грудня 2019 року № 715 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів), з 31 грудня 2019 року звільнити з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 01.01.2020; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 894 998,04 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
11.01.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 640/1058/20 в частині рішення виконання рішення щодо стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 894 998,04 грн.
17.01.2022 позивачем виданий Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, направлено на адресу Державної казначейської служби України.
Вказаний виконавчий лист надійшов до відповідача 18.01.2022.
31.03.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про стан виконання судового рішення.
04.05.2022 позивач повторно звернувся до відповідача щодо вжиття заходів із виконання рішення суду.
Листом № 5-05-1-05/166 від 11.01.2022 відповідач звернувся до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040.
Листом № 5-05-1-05/2429 від 31.01.2022 відповідач звернувся до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040.
Листом № 5-05-1-05/4171 від 21.02.2022 відповідач звернувся до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040.
Листом № 5-05-1-05/6413 від 30.05.2022 відповідач звернувся до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040.
На листи відповідача щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 Міністерством фінансів України надано відповіді, в яких зазначено, що «питання збільшення бюджетних призначень Казначейству для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету».
Листом від 06.06.2022 № 5-11-11/6703 відповідач повідомив позивача про те, що через не фінансування питання щодо виконання рішення суду у справі № 640/1058/20 може бути розпочате після припинення правового режиму воєнного стану в Україні.
Листом від 22.06.2022 № 5-11-11/7595 відповідач повідомив позивача про те, що з 18.01.2022 на обліку за бюджетною програмою по другій черзі заборгованості перебуває виконавчий лист у справі № 640/1058/20. Безспірне списання здійснюється за черговістю. Питання погашення заборгованості розглянеться після погашення заборгованості по першій черзі.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 640/1058/20 боржнику (Офісу Генерального прокурора) відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №640/1058/20.
Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 640/1058/20 зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду справи № 640/1058/20 в касаційному порядку.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 640/1058/22 Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 640/1058/20 - скасовано; ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною другою статті 6 цього Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання регулюються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VІ (надалі - Закон № 4901-VІ).
Відповідно до частин першої другої статті 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Частинами першою - другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VІ передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI заборгованість погашається в такій черговості:
у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9 Положення).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі - Порядок № 845).
Так, згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У силу абзаців 1, 3 пункту 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
Згідно з абзацом 1 пункту 33 Порядку № 845 у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
В силу приписів пункту 35 Порядку № 845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):
1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;
2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
У силу вимог пункту 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Аналіз наведених норм свідчить, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та з урахуванням черговості.
Однак, суд звертає увагу на те, що ухвалою Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 640/1058/20 зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду справи № 640/1058/20 в касаційному порядку.
Вказане свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача починаючи з 23.08.2022.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 640/1058/22 Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 640/1058/20 - скасовано; ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Отже, суд касаційної інстанції визнав помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для поновлення позивача на посаді та виплаті йому середнього заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача бездіяльності щодо невиконання виконавчого листа № 640/1058/20 від 11.01.2022, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн.
Оскільки за встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Державну казначейську службу України вчинити передбачені нормами чинного законодавства дії, направлені на виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 640/1058/20 від 11.01.2022, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/1058/20, про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1894998,04 грн, а саме щодо негайного перерахування зазначених коштів на рахунок стягувана, слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у позові не наведено, а судом не встановлено інших підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частини друга, третя статті 90 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 6, частин першої, другої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Водночас суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, відповідно до положення пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) від 18.07.2006 суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вирішує клопотання про зобов'язання Державну казначейську службу України подати звіт про виконання даного рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, ідентифікаційний код 37567646), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора (місцезнаходження: вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, ідентифікаційний код 00034501) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива