Іменем України
04 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/36683/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач, АТ «Укрпошта) про застосування заходів реагування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачем було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Акціонерного товариства «Укрпошта», за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49.
28 жовтня 2021 року за результатами планової перевірки був складений акт № 994 щодо додержання Акціонерним товариством «Укрпошта» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, та було виявлено 19 порушень.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв'язку з чим суб'єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач зобов'язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Акціонерного товариства «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49.
Позивач вказує, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Акціонерного товариства «Укрпошта» за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, шляхом заборони експлуатації будівлі та приміщень зазначеного об'єкту направлені на попередження настання негативних наслідків, викликано наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, про що 06.01.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідач вказує, що Акціонерне товариство «Укрпошта» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
На об'єкті відповідача, за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49 розташовано відділення поштового зв'язку Переяслав-Хмельницький 4 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», яке надає послуги національного оператора поштового зв'язку та послуги з виплати і доставки пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, інші соціальні виплати, здійснює реалізацію продукції вітчизняного книговидавництва.
Даний виробничий підрозділ відноситься до критичної інфраструктури Київської області, яка надає соціально-важливі послуги населенню та суб'єктам господарювання.
Отже, зупинка експлуатації об'єкту за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв'язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв'язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог, що є їх основним джерелом доходу, інше).
Також відповідач вказує, що в частині пунктів 8, 9, 10, 13, 15, 16, 17, 19 акту від 28.10.2021 № 994, порушення Правил пожежної безпеки в Україні відповідачем усунуті.
В частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 14 вказаного акту усунення порушень буде здійснено після проведення відповідачем закупівлі послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки АТ «Укрпошта» забороняється проведення процедур закупівель без застосування процедур, встановлених законом.
Окрім того, відповідач посилається на формальність проведеної позивачем перевірки, а також на те, що зупинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/36683/21 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження.
Також Луганським окружним адміністративним судом запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
21.02.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких серед іншого вказано, що ним надано підтвердження вчинення дій з усунення порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, що свідчить про відсутність ризику для життя та здоров'я людей, а отже, на думку відповідача правових підстав для вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) приміщень АТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкту до повного усунення порушень зазначених в акті № 994 від 28.10.2021, немає.
На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.
24.02.2025 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач після 28.10.2021 не звертався до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки.
Враховуючи вищевикладене позивач зазначив, що станом на 06.02.2025 порушення, вказані в акті планової перевірки від 28.10.2021 № 994 відповідачем не усунуто.
На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Акціонерне товариство «Укрпошта» має ідентифікаційний код 21560045, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, види економічної діяльності: 53.10 - діяльність національної пошти (основний), 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля 47.81, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.89 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 64.19 - інші види грошового посередництва.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639), Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області видано наказ від 10.09.2021 № 1083 «Про проведення планових перевірок» (далі - Наказ № 1083).
Згідно з пунктом 1 вказаного Наказу визначено провести планові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, об'єкта АТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, строк проведення перевірки з 18.10.2021 по 28.10.2021, а також визначено посадових осіб, які мають право здійснювати перевірку: Бутенко О.О., Чередник С.М., Андрущенко А.О.
Пунктом 2 Наказу № 1083 визначено, що здійснювати перевірки мають право виключно посадові особи, які визначені цим наказом в установлені строки.
Позивачем складено повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 10.09.2021 № 56-9844/1, яке надіслано 23.09.2021 на адресу АТ «Укрпошта» та вручено представнику відповідача 27.09.2021, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується відповідачем.
На виконання Наказу № 1083 видано посвідчення від 16.09.2021 № 7236 на проведення заходу державного нагляду (контролю), а саме планової перевірки АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22 (Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49), яку вручено уповноваженій особі відповідача 27.10.2021, про що свідчить відповідна відмітка за зворотньому боці посвідчення.
За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ «Укрпошта» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складено акт від 28.10.2021 № 994 (далі - Акт № 994).
З вказаного акту вбачається, що відповідач відноситься за класифікацією суб'єктів господарювання та ступеню ризику до суб'єкта великого підприємства з високим ступенем ризику. Місцерозташування об'єкта, на якому проводилась перевірка: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, види об'єктів щодо яких проводився захід - пошта, вид діяльності згідно КВЕД: 53.10 - діяльність національної пошти (основний), 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля 47.81, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.89 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 64.19 - інші види грошового посередництва. Строк проведення заходу з 27.10.2021 по 28.10.2021. Особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю) - Бутенко О.О., Андрущенко А.О., Чередник С.М., уповноважені особи суб'єкта господарювання - Чукавіна М.О., Кудрявський О.А.
Перевіркою вказаного об'єкта відповідача, виявлено ряд порушень вимог законодавства, а саме:
1. Будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2, глава 1, розділ V ППБУ).
2. Не представлено документи щодо захисту будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку виконати відповідно до вимог (пункт 1.21, глава 1, розділ IV ППБУ).
3. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20, глава 1, розділ IV ППБУ).
4. Посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16, розділ II ППБУ).
5. Не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки (п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України).
6. Не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (п. 11 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 5, 6 ПКМУ № 444).
7. Територія, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками в достатній кількості, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6, глава 3, розділ V ППБУ).
8. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17, глава 3, розділ V ППБУ).
9. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6, глава 1, розділ IV ППБУ).
10. Електророзетки та вимикачі не встановлені на не горючу основу (конструкції) або з підкладанням суцільного під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17,глава 1, розділ IV).
11. Не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) (п. 2.2, глави 2, розділ III ППБУ).
12. Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ.
13. Допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок (абзац 4, пункту 1.18, глави 1, розділу IV, ППБУ).
14. Будівля не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби (пункт 2.22, глава 2, розділ III, ППБУ).
15. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8, глава 1, розділ IV, ППБУ).
16. Вогнегасники, які перебувають на об'єкті, не обладнані обліковими (інвентарними) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації (пункт 3.18 глава 3 розділу V ППБУ.
17. Первинні засоби пожежогасіння не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (абзац 2, пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ).
18. Для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4, розділ ІІ, ППБУ).
19. Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація електроламп зі знятими ковпаками (розсіювачами) (абзац 7, пункту 1.18, глави 1, розділу IV, ППБУ).
Вказаний акт направлено на адресу відповідача з рекомендованим повідомленням вручення, та вручено представнику останнього 01.11.2021, про що свідчить відповідна відмітка в акті, лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 28.10.2021 № 677, квитанція АТ «Укрпошта», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач листом від 20.12.2021 № 27-48 повідомив позивача про усунення ним порушень під номерами: 9, 10, 16, 17 та 19. Щодо порушення під номером 8 вказано, що АТ «Укрпошта» 31.08.2021 було укладено договір № 310821-01Е з ТОВ «Виробниче підприємство «РЕДТЕХ» про надання послуг з технічного діагностування та перезарядки вогнегасників на підставі якого було здійснено діагностування та перезарядку вогнегасників Київської міської дирекції АТ «Укрпошта». Стосовно порушення під номером 18 зазначено, що наказом КМД АТ «Укрпошта» від 06.12.2019 № 2291 «Про затвердження та введення в дію інструкції про заходи пожежної безпеки для службових та виробничих приміщень об'єктів поштового зв'язку у Київській міській дирекції ПАТ «Укрпошта», було затверджено Інструкцію № 02-19. Стосовно інших виявлених порушень відповідач вказав, що заплановано їх усунення, за змістом листа та доданого до нього плану з їх усунення, решту порушень було заплановано усунути з І по ІІІ квартал 2022 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.,
Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацами 2, 4 частини 1 статті 6 Закону 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 65 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.
Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).
Плановою перевіркою є перевірка, передбачена річним планом перевірок об'єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його заступником.
Позаплановою перевіркою є перевірка, не передбачена річним планом перевірок об'єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 66 КЦЗ України підставою для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу, письмової заяви про проведення перевірки об'єкта нагляду за їх бажанням; необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виданих за результатами проведення попередньої перевірки об'єкта нагляду суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу. Така позапланова перевірка проводиться не раніше останнього дня строку для усунення порушення, визначеного приписом або іншим розпорядчим документом, та не пізніш як через два місяці із зазначеного дня.
Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).
Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).
Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20.
У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
До таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17.
Як встановлено судом, як станом на час проведення перевірки відповідача, так і станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується 19 неусунених порушень, встановлених за результатами проведення позивачем заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на усунення ним порушень під номерами: 8, 9, 10, 13, 15, 16, 17, 19.
Водночас суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
На такий правовий аспект звернув увагу Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 у справі № 820/10989/15.
Проте, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача щодо проведення позапланової перевірки з метою встановлення факту усунення таких порушень.
Також матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, як і не містять належних доказів щодо усунення усіх заявлених відповідачем порушень, а тому доводи відповідача про їх усунення не підтверджені належними доказами.
Щодо наданих відповідачем документів на підтвердження діагностування та заправки вогнегасників, суд вважає за необхідне окремо зазначити, що такі докази не є належними та допустимими, оскільки з них неможливо встановити, чи проводились вказані дії з вогнегасниками саме на об'єкті відповідача за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, щодо якого розглядається ця справа.
Окрім того, наведене не спростовує не усунення відповідачем інших порушень, зокрема, під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 14, які полягають у: не обладнані будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», не наданні документів щодо захисту будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірки, не проведення заміру опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, не проходження навчання посадовою особою відповідача та перевірки знань з питань пожежної безпеки, не проведення навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, не проведення на об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, не забезпечення об'єкта первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками в достатній кількості, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечення утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування), не оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не забезпечення будівлі адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби.
Слід зазначити, що у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/14758/17, від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18 Верховний Суд зазначив, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
При цьому необхідно зауважити, що викладені висновки Верховного Суду перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо.
Справи цієї категорії спорів нерозривно пов'язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об'єктів, стосовно яких пред'явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).
Так, суд вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі № 280/8250/20, досліджуючи питання щодо незабезпечення об'єкта системами протипожежного захисту, вказав: «Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюються на проектування, монтування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) об'єктів будівництва, а саме: автоматичних систем пожежогасіння та флегматизації; автономних систем пожежогасіння; систем пожежної сигналізації; системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації систем протипожежного захисту.
Система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об'єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.
Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).
Системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу систем пожежної сигналізації.
Система керування евакуюванням - сукупність технічних засобів та організаційних заходів, призначених для оповіщування про виникнення пожежі та подавання сигналів керування евакуюванням.
Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. За способами оповіщення система оповіщення ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.
Верховний Суд зазначає, що відсутність необхідних систем заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Отже, виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусуненого відповідачем порушення в сфері пожежної безпеки, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що виявлене порушення, яке не було усунуто, становить загрозу життю та здоров'ю людей.».
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, а також проаналізувавши наведену частину порушень вимог протипожежної безпеки, суд переконаний, що порушення під номерами, зокрема, 1, 3, 7, 11, 12, становлять загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Так, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).
Отже, наведені порушення не є формальним, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Посилання відповідача на порушення прав третіх осіб, у разі зупинення роботи будівлі АТ «Укрпошта» суд вважає незмістовними та такими, що не спростовують наведених висновків суду щодо загрози життю і здоров'ю громадян, які відвідують таку будівлю.
Також доцільно вказати на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки, щодо якої подано цей позов була проведена позивачем ще у жовтні 2021 року, а станом на 2025 рік виявлені порушення у повному обсязі так і не усунуто, незважаючи на те, що відповідно до наданого ж самим відповідачем Плану заходів з усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки перевірки приміщень будівлі АТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, такі заходи мали бути вжиті ще у 2022 році.
Однак, жодних належних доказів щодо причин неусунення відповідачем вказаних порушень, не надано.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.
Як вже зазначено вище, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями.
Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція щодо порядку та можливості скасування заходів реагування викладено в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
У сукупності наведеного суд приходить до висновку, що на час розгляду справи по суті відповідачем не надано суду доказів усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн, згідно з платіжним дорученням № 1575 від 10.06.2021.
Оскільки інших судових витрат, окрім сплати судового збору, позивачем не понесено, тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (ідентифікаційний код 38537963, місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код 21560045, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Акціонерного товариства «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Грушевського, 49, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 28.10.2021 № 994.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок