04 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1855/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури
до відповідача Добровеличківської селищної ради
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкта нерухомості, а саме гідротехнічної споруди площею 0,2835 га на водному об'єкті ставок площею 43,6405 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521781900:02:000:9106), що знаходиться за межами с. Дружелюбівка Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
- зобов'язати Добровеличківську селищну раду вчинити дії, стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкта нерухомості, а саме гідротехнічної споруди площею 0,2835 га на водному об'єкті ставок площею 43,6405 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521781900:02:000:9106), що знаходиться за межами с. Дружелюбівка Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявами про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час виконання прокурорських повноважень виявлено, що на території Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда. Згадана гідроспоруда є безхазяйним майном, проте селищна рада не вчиняє жодних конкретних дій задля реєстрації такого майна як безхазяйного з метою подальшого його оформлення у комунальну власність, чим допущено протиправну бездіяльність.
Як на підставу звернення до суду з позовом, прокурор послався на відсутність органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу, суд встановив наступне.
На території Добровеличківської об'єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області знаходиться гідротехнічна споруда площею 0,2835, яка, відповідно до паспорту водного об'єкта ставок площею 43,6405 га (погодженого Державним агентством водних ресурсів України 19.09.2017), що розташований за межами села Дружелюбівка, складається з греблі земляної насипної, суглинок, шириною по гребеню - 9,00 м, довжиною - 315,00 м, максимальною висотою - 6,40 м. Закладення укосів: верхового 1:3,0, низового 1:2,0. Кріплення укосів: верхового - кріплення збірними з/б плитами, низового - біологічне кріплення. Переїзд розташований на греблі - гребля проїжджа зі щебеневим покриттям. Характеристика водоскидної споруди: відкритого типу з мостовим переїздом. Матеріал - бетон, збірний та монолітний залізобетон. Тип - регульований, донний водовипуск, матеріал - труба сталева, величина отвору 1000, затвори засувка Д=1000 м, відмітка на вході водоспускної споруди 121,00 мм, відмітка на виході водоспускної споруди 119,70 мм.
Водний об'єкт розміщений на річці Сухий Ташлик, яка є лівою притокою річки Синюхи, площею 43,6405 га, щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3521781900:02:000:9106 площею 43,6405 га, відноситься до земель комунальної власності Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Відповідно до інформації Добровеличківської селищної ради від 03.10.2024 №01-21/639/2, наданої на запит окружної прокуратури, повідомлено, що на даний час проводиться інвентаризація гідротехнічних споруд. Обстеження вказаної гідротехнічної споруди не здійснювалося. Додатково проінформовано, що вищезазначена гідротехнічна споруда є частиною дороги обласного значення О120502 Добровеличівка-Дружелюбівка-Завадське-вихід на а/д Олександрівка (Маркове-Липняжка).
Щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду селищною радою повідомлено, що відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі. Відтак, у селищної ради відсутні підстави для державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду (а.с.27-30).
На підставі даної інформації селищної ради, окружною прокуратурою надіслано запити до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області та ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» про надання інформації (а.с.70-74).
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградські області повідомлено, що згідно із розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.12.2019 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кіровоградської області» автомобільна дорога О120502 Добровеличівка-Дружелюбівка-Завадське-вихід на а/д Олександрівка (Маркове-Липняжка) є автомобільною дорогою обласного значення Добровеличківського району Кіровоградської області. Отже, вказана вище автомобільна дорога є автомобільною дорогою місцевого значення, управління якою здійснює ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» (а.с.75-76).
В свою чергу, ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» повідомило, що є балансоутримувачем вищевказаної дороги відповідно до розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17.04.2019 №654-р, при цьому технічні паспорти автомобільних доріг загального користування місцевого значення державному підприємству не передавалися. Штучна споруда, а саме залізобетонний міст на км 6+178 довжиною 36 метрів, був переданий відповідним актом прийому-передачі згідно вищевказаного розпорядження.
Гідротехнічна споруда, що розташована вздовж автомобільного мосту на км 6+178 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О122007 Добровеличківка-Дружелюбівка-Олександро-Завадське-вихід на а/д Олександрівка - (Маркове-Липняжка), не знаходиться на балансі державного підприємства. Повідомили, що право власності чи будь-яке інше речове право на штучну споруду, яка розташована на вказаній автомобільній дорозі не зареєстровано. У липні 2024 року працівниками державного підприємства проведено огляд вищевказаного автомобільного мосту. Оскільки гідротехнічна споруда не знаходиться на балансі, її огляд не проводився (а.с.77-79).
Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 08.01.2025, наданої на запит окружної прокуратури, повідомлено, що відомості щодо нерухомого державного майна за класифікаційними угрупуваннями: 215 - «Порти, канали, греблі та інші водні споруди» та 3101.0 - «Землі водного фонду та водні об'єкти» відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду від 15.03.2006 №461, яке розташоване у Новоукраїнському (Добровеличківському) районі Кіровоградської області, зокрема у с. Дружелюбівка, до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності суб'єктами управління не надавалися (а.с.85-86).
Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області у відповіді №1346/01-12 від 31.10.2024 повідомлено, що гідротехнічні споруди, що розміщуються на території Новоукраїнського району Кіровоградської області у них на балансі не перебувають. Також повідомлено, що за наявною в них інформацією, відповідно до інвентаризації водних об'єктів, проведеної в 2021 році на виконання п.5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року та уточнених даних територіальних громад у 2023 році, зазначені у листі гідротехнічні споруди водних об'єктів є безхазяйними (а.с.68-69).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за кадастровим номером земельної ділянки 3521781900:02:000:9106 на якій розмішена гідротехнічна споруда, відсутні відомості про державну реєстрацію права власності на неї.
Таким чином, зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном.
Оскільки відповідачем не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності.
У позовній заяві позивач вказує, що відсутність власника гідротехнічної споруди призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. При цьому, невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
У постанові від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах, Верховний Суд зазначив:
"…водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
Суд вважає необхідним звернути увагу також на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив:
“ 96. Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
97. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено невжиттям відповідачем заходів щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону №280/97-ВР).
Згідно підпункту 1 пункту “а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону №280/97-ВР, згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до частини 2 статті 60 Закону №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2012 №5293-VI “Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать:
надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Таким чином, органу місцевого самоврядування чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До таких речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч.1 ст.181 ЦК України).
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 ЦК України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об'єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Частиною 5 статті 14-1 Закону України “Про аквакультуру» встановлено, що для цілей цієї статті під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
Так, Закон України від 01.07.2004 №1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Згідно із Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України 16.05.2023 №3573 (далі - НК 018:2023) споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також, Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Термін гідротехнічні споруди вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010) це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 р. №661 (в подальшому Правила №661), гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині 4 статті 5 Закону №1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною 4 статті 5 Закону №1952-IV.
Таким чином, гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
В розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Тобто, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Як описано вище, на території Добровеличівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області знаходиться гідротехнічна споруда, яка розміщена на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3521781900:02:000:9106, власник її не визначений.
Відповідно до листа від 23.10.2024 р. Добровеличівської селищної ради на запит позивача, заходи щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду не проводяться (а.с.27-30).
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст.71 КАС України).
Суд також зауважує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Судом встановлено, що відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття нерухомого майна як безхазяйного, а отже допустив протиправну бездіяльність.
Таким чином, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 72-77, 139, 241 - 246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради щодо неподання до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяви про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, а саме, гідротехнічної споруди площею 0,2835 га на водному об'єкті ставок площею 43,6405 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521781900:02:000:9106), що знаходиться за межами с. Дружелюбівка Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Добровеличківську селищну раду вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди площею 0,2835 га на водному об'єкті ставок площею 43,6405 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521781900:02:000:9106), що знаходиться за межами с. Дружелюбівка Добровеличківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України. Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне рішення суду виготовлене 04.06.2025.
Сторони:
позивач Перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (27100, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., пров. Степана Бандери, 7, ЄДРПОУ 02910025),
відповідач Добровеличківська селищна рада (27000, с. Добровеличківка, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська обл., вул. Незалежності, 112, ЄДРПОУ 04365922).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА