04 червня 2025 року м. Київ № 320/5604/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» до Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» з позовом до Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», пов'язані з розміщенням кладовища на земельних ділянках, що відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області;
- зобов'язати державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» утриматися від вчинення дій, пов'язаних з розміщенням кладовища на земельних ділянках, що відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи №320/5604/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого зазначено про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з огляду на те, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, має суспільний інтерес та суттєве значення для захисту прав та інтересів не тільки позивача, а й місцевого населення та держави й суспільства в цілому. Окрім того, вказано, що розгляд справи вимагає повного, прозорого та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне надати усні пояснення по суті спору, обґрунтовані відповіді на питання суду. Відтак, на думку позивача, існує необхідність у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін.
. Надаючи правову оцінку наведеній позиції щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
Як зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, серед іншого, вирішено здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін судом взято до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду справи з викликом сторін.
Окрім того, судом враховано практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Вказуючи про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача вказує на важливе значення даної справи для сторін, місцевого населення, держави та суспільства в цілому, а також зазначає про значний суспільний інтерес.
Оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав недостатньо для того, щоб вимагати розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду, зокрема, у справі №520/13014/2020 від 23.06.2021, у справі №460/6542/20 від 22.07.2021, у справі №200/5490/20 від 05.08.2021, у справі №640/23385/20 від 05.10.2021, у справі №640/23517/20 від 07.10.2021, у справі №200/6491/20 від 22.10.2021 та у справі №640/594/20 від 26.05.2022.
У поданому до суду клопотанні не наведено обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору. У контексті критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 КАС України, представником позивача не деталізовано тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання по суті носить загальний характер.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що не передбачає проведення судового засідання.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №320/5604/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.