04 червня 2025 року справа №320/7496/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати Протокол Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.01.2025 року № 3 в частині відмови в наданні Позивачу відстрочки від прозову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що оформлене Повідомленням від 23.01.2025 року № 7/407 про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення відстрочки з урахуванням висновків суду викладених за результатами розгляду цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, які знаходяться на його утриманні, у зв'язку з чим йому було надано довідку №10845 від 22.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025. Однак, відповідач скерував позивачеві повідомлення від 23.01.2025 року № 7/407 про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з тих підстав, що позивачем не надано документів підтверджуючих факт проживання дитини з військовозобов'язаним або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та порушує його право на відстрочку від призову під час мобілізації.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/7496/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/37971/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , є батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2024 (від першого шлюбу) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 15.10.2024.
Згідно з постановою Київського апеляційного суду від 06.06.2024 по справі №754/2677/23, позивачеві призначено аліменти на утримання ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано позивачеві довідку №10845 від 22.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025.
В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколом №3 від 27.01.2025 прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, про що позивачу направлено Повідомлення від 23.01.2025 №7/407.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що право на відстрочки мають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Водночас, комісією було встановлено, що відсутнє рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та діє до теперішнього часу.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, зокрема відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначені "Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту - Порядок №560).
Відповідно до пунктів 57, 60 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Також Порядком №560 визначено вичерпний перелік документів, які військовозобов'язаний повинен надати разом із заявою про надання відстрочки.
Згідно переліку документів (Додаток 5 до Порядку №560), що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаний повинен надати копії наступних документів:
свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Так, на підтвердження заявлених обставин, позивач, зокрема, надав до суду свідоцтва про народження неповнолітніх дітей, постанову Київського апеляційного суду від 06.06.2024 по справі №754/2677/23, платіжні доручення щодо сплати аліментів на двох неповнолітніх дітей, відомості з АСВП про відсутність виконавчих проваджень стосовно позивача.
В свою чергу, причиною прийняття відповідачем спірного рішення зазначено відсутність документів підтверджуючих факт проживання дітей з позивачем, або рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні позивача, які передбачені в додатку 5 до Порядку №560.
Відсутність таких документів стосується ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2024, з якими позивач не проживає разом, оскільки шлюб між позивачем та матір'ю вказаної дитини розірваний судом.
Суд не погоджується з прийнятим Комісією рішенням з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами частин 1-4 статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частинами 1-3 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що батьки в силу закону зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей незалежно від того чи проживають вони разом з ними чи не проживають разом.
Отже, відсутність рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком, або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного, а також договору про сплату аліментів на дитину, не дає підстави для висновку, що неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2024, з яким позивач не проживає разом, не знаходяться на утриманні позивача.
У свою чергу, відповідач не надав суду доказів того, що неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2024 не знаходиться на утриманні ОСОБА_1 .
При цьому, Комісія не використала своїх повноважень, визначених Порядком №560, щодо здійснення запитів до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Суд також звертає увагу на те, що п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачає для підтвердження перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років надання рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував заяви позивача про те, що неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2024 знаходяться на утриманні позивача, та не довів правомірності оскаржуваного рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у визначений позивачем спосіб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Протокол Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.01.2025 року № 3 в частині відмови в наданні Позивачу відстрочки від прозову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що оформлене Повідомленням від 23.01.2025 року № 7/407 про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення відстрочки з урахуванням висновків суду викладених за результатами розгляду цієї справи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.