04 червня 2025 року 640/29438/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, ч. 20 ст. 86 та ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, рішення КСУ від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019), рішення КСУ від 26.03.2020 №6-р/2020, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок належної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, ч. 20 ст. 86 та ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, рішення КСУ від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019), рішення КСУ від 26.03.2020 №6-р/2020, з розрахунку 90 % від місячної заробітної плати в розмірі 83 208,01 грн, без обмеження граничного розміру заробітної плати та максимального розміру пенсії, починаючи з 26.03.2020, та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі №2600-0305-8/158740 від 08.11.2020 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-1691зп від 01.10.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У зв'язку з набранням судовим рішенням законної сили був виданий виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
У зв'язку з цим, матеріали даної адміністративної справи надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва.
27.05.2025 Київським окружним адміністративним судом була зареєстрована подана ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 29 січня 2021 року у даній справі.
У заяві ОСОБА_1 просить суд:
1) визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20 та відмові позивачу (стягувачу) у здійсненні з 13 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
2) визнати протиправними зафіксовані у листі від 24.02.2023 №5523-3150/Ж-02/8-2600/23 дії, бездіяльність та рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у здійсненні попереднього розрахунку розміру пенсії за вислугу років з 13.12.2019 виходячи із суми 62595 грн з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році»;
3) вжити необхідних і достатніх заходів щодо невідкладного належного виконання суб'єктом владних повноважень - відповідачем (боржником) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України та відповідного законодавства, у повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі №640/29438/20, з урахування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а та висновків рішення від 22 грудня 2022 року Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 640/34873/21, зокрема:
- здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1691зп (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 29.01.2021 у справі №640/29438/20;
4) вжити інших необхідних і достатніх заходів щодо поновлення порушених суб'єктом владних повноважень - відповідачем (боржником) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, прав та законних інтересів позивача на належне, своєчасне пенсійне забезпечення, перерахунок призначеної пенсії та виконання рішення суду від 29.01.2021 у справі №640/29438/20, яке набрало законної сили;
5) зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону, невиконанню рішення суду від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 та порушенню його прав і законних інтересів позивача на належне, своєчасне пенсійне забезпечення та виконання вказаного рішення суду;
6) визначити у рішенні (ухвалі) спосіб, строки і порядок виконання рішення суду (ухвали) та покласти на суб?єкта владних повноважень - відповідача (його службових осіб) - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, обов?язки щодо забезпечення виконання рішення (ухвали);
7) допустити негайне виконання постановленого за цією заявою рішення суду (ухвали);
8) відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення (ухвали).
Заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав належним чином рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20, не врахував при цьому правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/34873/21, викладену у рішенні від 22.12.2022, не врахував рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а, відповідно до якого пенсія за вислугу років Головним управлінням Пенсійного фонду країни в м. Києва призначена в розмірі 90% від суми місячного заробітку, а натомість здійснив попередній розрахунок розміру пенсії за вислугу років (що не є тотожним перерахунку) в розмірі 37557,00 грн (в розмірі 60% із самостійно визначеної обмеженої суми - 62595 грн) та вдався до довільного тлумачення вимог рішення суду, проігнорував вказану у довідці Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1691зп суму - 83 208,01 грн., визначену судом як базу для здійснення відповідного перерахунку, та одночасно незаконно послався на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році», який не підлягає застосуванню під час виконання вказаного рішення суду. Внаслідок цього заявник до цього часу не одержує належної йому до виплати пенсії за вислугу років, яка була б перерахована у відповідності до рішення суду.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 27.05.2025 була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Обґрунтовуючи дотримання зазначеного строку, ОСОБА_1 повідомив, що 20 березня 2023 року ним до Київського окружного адміністративного суду поштовим зв?язком (рекомендованим листом №0408033606558) було подано заяву про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб?єктом владних повноважень - відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення суду, порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, у якій, крім іншого він просив:
1) визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність суб?єкта владних повноважень - Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20 та відмові позивачу (стягувачу) у здійсненні з 13 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
2) визнати протиправними зафіксовані у листі від 24.02.2023 №5523-3150/Ж-02/8-2600/23 дії, бездіяльність та рішення суб?єкта владних повноважень - Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у здійсненні попереднього розрахунку розміру пенсії за вислугу років з 13.12.2019 виходячи із суми 62595 грн з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році»;
3) вжити необхідних і достатніх заходів щодо невідкладного належного виконання суб?єктом владних повноважень - Відповідачем (боржником) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України та відповідного приведеного законодавства, у повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі №640/29438/20, з урахування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а та приведених вище висновків рішення від 22 грудня 2022 року Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/34873/21, зокрема:
- здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1691зп (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 29.01.2021 у справі №640/29438/20.
Водночас позивач стверджує, що він не одержав ані ухвали суду про призначення розгляду справи, ані рішення у цій справі, у зв'язку з чим 12 травня 2023 року та 27 червня 2023 року ним було подано до Київського окружного адміністративного суду два клопотання, в яких він просив:
1) пришвидшити та забезпечити розгляд у визначений ч. 5 ст. 383 КАС України строк справи №640/29438/20 за його заявою до суб?єкта владних повноважень - відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, забезпечивши тим самим дотримання розумного строку розгляду цієї заяви;
2) допустити негайне виконання постановленого рішення суду (ухвали);
3) визначити у рішенні (ухвалі) спосіб, строки і порядок виконання рішення суду (ухвали) та покласти на суб?єкта владних повноважень - Відповідача (його службових осіб) - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обов?язки щодо забезпечення виконання рішення (ухвали).
Водночас, жодної відповіді або ухвали суду на вказані клопотання не надійшло, внаслідок чого ним 23 серпня 2023 року, 16 січня 2024 року подано до Київського окружного адміністративного суду запити на публічну інформацію, в яких він просив надати вичерпні відомості про поточний стан розгляду його заяви від 20.03.2023, проте відповіді на них не надано.
ОСОБА_1 повідомляє, що 16 травня 2025 року засобом електронного зв'язку, а 17 травня 2025 року особисто, він подав до Київського окружного адміністративного суду черговий запит на публічну інформацію, в якому, крім іншого, просив надати вичерпну інформацію щодо надходження, етапів розгляду та результатів розгляду вищевказаної заяви від 20.03.2023.
Позивач зауважив, що відповідно до офіційних відомостей, розміщених на сайті «Судова влада України» у розділі «Список судових справ, призначених до розгляду» (електронний режим доступу https://court.gov.ua/assignments/), до цього часу немає відомостей про призначення Київський окружним адміністративним судом справи №640/29438/20 до розгляду.
Так само немає жодних відомостей про будь-які інші рішення прийняті цим судом у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (електронний режим доступу https://reyestr.court.gov.ua/).
ОСОБА_1 зазначає, що 26 травня 2025 року у відповідь на поданий 16 та 17 травня 2025 року запит на публічну інформацію йому надійшла (засобами телефонного зв?язку із тел. НОМЕР_1 ) від уповноваженого працівника Київського окружного адміністративного суду, якому доручено забезпечення розгляду запиту, інформація про те, що внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв?язку з перевезенням справ цього суду до Київського окружного адміністративного суду та відсутності можливості їх належного упорядкування і обліку, у Київському окружному адміністративному суді було фізично втрачено заяву позивача від 20.03.2023, внаслідок чого безповоротно втрачено процесуальну можливість її належного розгляду судом відповідно до вимог КАС України у справі №640/29438/20, та одночасно рекомендовано повторно подати таку заяву для забезпечення її реєстрації, розгляду та відновлення моїх порушених прав і законних інтересів.
ОСОБА_1 стверджує, що заява про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду, порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, від 20.03.2023 подавалася ним до суду із суворим дотриманням встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України строку, а ця ж заява подається до Київського окружного адміністративного суду виключно у зв?язку з тим, що Київським окружним адміністративним судом втрачено з незалежних від позивача причин згадану Заяву від 20.03.2023 і втрачено процесуальну можливість її розгляду судом, а тому причина пропущення встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України строку, на переконання позивача, є поважною і такою, що не залежала від нього, його дій та його волі.
За таких обставин, позивач зауважує, що пропущений поза його волею з незалежних від нього і поважних причин строк має бути поновлений судом.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 121 КАС України).
Суд зазначає, що наведені вище обставини щодо причин пропуску строку звернення до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України підтверджуються документально, свідчать про те, що процесуальний строк був пропущений позивачем поза його волею, у зв'язку з втратою Київським окружним адміністративним судом первинно поданої заяви.
Наведене, у свою чергу, є достатнім для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Суд вважає за можливе розглянути подану ОСОБА_1 заяву в порядку письмового провадження та зазначає таке.
Як вже було вказано вище, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі №2600-0305-8/158740 від 08.11.2020 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2010, та зобов'язано відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач з часу набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/29438/20 направляв відповідачу заяви і запити щодо здійснення належного виконання зазначених рішення та ухвали, з урахуванням вимог рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а.
11 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд м. Києва за заявою позивача видав у справі №640/29438/2 виконавчий лист, відповідно до якого виконанню підлягає частина рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
6 вересня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за заявою позивача на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №66705439 та у подальшому здійснено передбачені законодавством заходи щодо виконання відповідачем зазначених вимог рішення суду.
За результатами вжитих позивачем до виконання рішення суду заходів відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 24.02.2023 №5523-3150/Ж-02/8-2600/23 повідомив заявника, що станом на 13.12.2019 розмір його пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.04.2016 року №752/5697/16-а становить 38829,02 грн. (90% від 43143,36 грн. (заробітна палата станом на 01.12.2015)).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює 15 мінімальних заробітних плат: 62595 (4173х15).
Також відповідач зазначив, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 №640/29438/20 не зобов'язано Головне управління виконувати перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, то після попереднього розрахунку розмір пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року згідно вищевказаного рішення суду буде становити 37557,00 грн (62595 х 60%) відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році».
Суд зазначає, що вказані обставини щодо розміру пенсії позивача підтверджуються доданими до заяви розрахунками пенсії з електронної пенсійної справи (електронного кабінету позивача).
З матеріалів справи вбачається, що позиція територіального органу Пенсійного фонду України зводиться до того, що відповідно до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія розраховується від суми лише тієї заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, а згідно з приписами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 викладено чіткі правові підстави - норми Закону України «Про прокуратуру», які підлягають застосуванню, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Також у цьому рішенні прямо вказано, що відповідач має здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 саме на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020, в якій зазначена сума 83208,01 грн, тобто в рішенні суду у справі №640/29438/20, яке підлягає виконанню, вже визначено базу для перерахунку цієї пенсії, а саме: 83208,01 грн., що не підлягає обмеженню.
Крім того, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 також зазначено, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання остатнього вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимального розміру є обґрунтованими.
На переконання суду, відповідач під час виконання зазначеного рішення не вправі відступати від вимог суду і допускати власне тлумачення судового рішення, а тому застосування відповідачем під час виконання рішення суду і перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років будь-яких обмежень (у тому числі заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, і максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 62595 (4173х15)), що призводять до зменшення суми, вказаної у довідці від 01.10.2020 №21-1691зп як бази для перерахунку призначеної пенсії, є протиправним.
Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 дійшов висновку, що частина 20 статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Суд констатував, що після тривалої перерви (01.01.2015 - 12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 20 ст. 86 в первинній редакції Закону №1697 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
Такий правовий висновок викладено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №640/14741/20.
Суд звертає увагу на те, що положення Закону України "Про прокуратуру" не передбачають обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску.
Крім того, суд зазначає, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містять положень про те, що у разі перевищення розміру заробітної плати особи над максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, сума такого перевищення не буде враховуватися при обчисленні пенсії особи. Більш того, на переконання суду, у разі подібного трактування норм законодавства особі мала б бути надана можливість добровільної сплати ЄСВ у сумі, більшої за ту, яка обчислена з максимальної величини бази нарахування для того, щоб сума, яка перевищує цю величину (15 розмірів мінімальної заробітної плати), була врахована при розрахунку пенсії. Натомість, подібні норми в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відсутні. Навпаки, положення цього закону (ч.3 ст. 7; ч.5 ст.10) імперативно визначають, що нарахування єдиного внеску здійснюється виключно в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не допускають відхилень від цього.
Суд також зауважує, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 без обмеження максимального розміру, здійснення відповідачем такого обмеження навіть з посиланням на Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в якості обґрунтування правомірності таких дій, свідчить про невиконання судового рішення, яким чітко визначено, що пенсія позивача не підлягає обмеженню.
З урахуванням цього, суд констатує, що відповідачем було неправомірно обмежено розмір пенсії позивача з посиланням на необхідність розрахунку пенсії виходячи виключно з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
З вказаного слідує, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20 для перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років як база для такого перерахунку з 13.12.2019 має братися без будь-якого обмеження вся сума, що вказана у довідці від 01.10.2020 №21-169зп, виданій Офісом Генерального прокурора, тобто 83208,01 грн, а не протиправно визначена відповідачем сума в розмірі 62595 грн.
Суд також оцінює як протиправні дії відповідача під час виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20, що полягають у застосуванні під час попереднього розрахунку пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відсоткового розміру пенсії -60% від суми, що підлягає врахуванню як база для перерахунку.
На час призначення позивачу пенсії (2002 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ: прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
21 квітня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва постановив у справі №752/5697/16 рішення, відповідно до якого підтвердив обґрунтованість призначення пенсії у відсотковому розмірі (90%) та право ОСОБА_1 на подальше одержання пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.12.2015.
Зазначене рішення Голосіївського районного суду м. Києва набрало законної сили, є чинним, а тому підлягає застосуванню і виконанню відповідачем в частині встановленого судом відсоткового (90% від суми місячного заробітку) розміру під час виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20, яким визначено базу для перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019.
Як слідує з відомостей листа відповідача від 24.02.2023 №5523-3150/Ж-02/8-2600/23 ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за вислугу років на підставі зазначеного рішення саме в розмірі 90% від заробітної плати станом на 01.12.2015.
Тобто відповідач продовжує виконувати рішення Голосіївського районний суд м. Києва від 21 квітня 2016 року у справі №752/5697/16 і на цей час немає правових підстав для відступу від вимог цього рішення в частині визначення відсоткового розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Окружний адміністративний суд міста Києва в рішенні від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20 зазначив, що вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:
- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
- відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
У цьому судовому рішенні також зазначено, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання останнього вчинити дії по перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру є обґрунтованими. Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом в Рішенні від 14.09.2020 №560/2120/20.
Таким чином, зазначеним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва визначено, що під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач має керуватися частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII, положеннями якої не передбачено можливості зміни (зменшення) відсоткового розміру раніше призначеної пенсії за вислугу років.
За таких обставин не ґрунтується на вимогах суду та є протиправним застосування відповідачем - Головним управління Пенсійного фронду України в м. Києві під час виконання зазначеного рішення меншого відсоткового розміру пенсії за вислугу років - 60%, а не 90%, та протиправним є посилання відповідача на ч. 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», із змінами, внесеними згідно із Законом №76-VІІІ від 28.12.2014, як підставу для такого зменшення.
Верховний Суд у постанові від 2 березня 2023 року по справі № 300/5477/21 дійшов правового висновку, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.
Таким чином, під час виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20 відповідачем як база для перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019 має братися без будь-якого обмеження вся сума, що вказана у довідці від 01.10.2020 №21-169зп, виданій Офісом Генерального прокурора, тобто 83208,01 грн, а відсотковий розмір цієї пенсії має залишатися незмінним - 90%, що визначено відповідно до діючого рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у справі №752/5697/16, за формулою 90% від 83208,01 грн.
У разі ж невідповідності дій відповідача вищевказаному алгоритму, такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є свідченням порушення однієї з головних конституційних засад судочинства, визначених статтею 129 Основного Закону, а саме: принципу обов'язковості рішень суду, що потребує невідкладного реагування.
Так, стаття 129 Конституції України визначає, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 129-1 Основного Закону суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження. "Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції" (Рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві норм чинного законодавства під час виконання рішення суду у справі № 640/29438/20, відповідачем не виконано належним чином це судове рішення, яке набрало законної сили, а його рішення, викладене у листі від 24.02.2023 №5523-3150/Ж-02/8-2600/23, є протиправним, чим відповідачем допущено протиправні дії, рішення та бездіяльність, а тому наявні достатні правові підстави для застосування заходів судового контролю, визначених статтею 383 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У свою чергу, частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Суд встановив, що відповідач ухиляється від повного та належного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20, що свідчить про наявність підстав для винесення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до положень статті 249 Кодексу адміністративного судочинства в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Згідно з п.11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. №280, Голова правління Пенсійного фонду України, серед іншого, забезпечує виконання Пенсійним фондом України та його територіальними органами вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики з питань, що належать до сфери діяльності Пенсійного фонду України, та доручень Міністра.
Таким чином, контроль за дотриманням територіальними органами Пенсійного фонду України вимог чинного законодавства належить до повноважень Голови правління Пенсійного фонду України, який відповідно має вжити заходи по усуненню порушень, виявлених судом при розгляді справи.
Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів праці, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в частині організації виплати їм до Дня Незалежності України разової грошової виплати, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги) та за дотриманням прав дітей, а також забезпечує формування та реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління), державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, у сфері гуманітарної допомоги.
Згідно з підпунктом 21 пункту 4 Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/200, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового реагування на виявлені порушення, передбачених статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням цього, суд вважає за доцільне постановити окрему ухвалу про виявлені порушення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та повідомити про ці факти Голову правління Пенсійного фонду України та Мінсоцполітики для вжиття відповідних заходів реагування.
Натомість суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383) є окремими інструментами судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, які здійснюються з окремим процедурним врегулюванням. У даному випадку позивачем подана заява у порядку статті 383 КАС України саме про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, яка містить відповідне обґрунтування, з яким погодився суд та результатом чого постановлюється окрема ухвала. У свою чергу, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремою заявою про встановлення судового контролю у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382), у разі якщо засоби судового контролю, вчинені за статтею 383 КАС України не призведуть до належного та повного виконання судового рішення у цій справі.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк для звернення до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
2. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/200 задовольнити.
3. Визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20, а саме:
- нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру (у тому числі без обмеження заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, і максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), з урахуванням раніше проведених виплат;
- здійсненні попереднього розрахунку розміру пенсії за вислугу років з 13.12.2019 виходячи не із 90% від суми 83208,01 грн, а із 60% від суми 62595 грн з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році».
4. Зобов'язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві вжити відповідних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли зазначеному в ухвалі порушенню закону, у тому числі порушенню прав ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення та належне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 29.01.2021 у справі №640/29438/20 - здійснення на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі №640/29438/20 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 (із суми 83 208,01 грн.) без обмеження максимального розміру (у тому числі без обмеження заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, і максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), та з урахуванням рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а, яким визначено відсотковий розмір призначеної йому пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від місячної заробітної плати (90% від 83208,01 грн).
5. Повідомити Голову правління Пенсійного фонду України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 9) та Міністерство соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, 8/10; електронна пошта: info@mlsp.gov.ua) про допущені Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві факти порушень положень чинного законодавства України, для вжиття відповідних заходів реагування.
6. Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше п'ятнадцяти днів після надходження окремої ухвали.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), Голові правління Пенсійного фонду України та Міністерству соціальної політики України, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.