04 червня 2025 року м. Київ №640/7109/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариство "Українська іноваційна-фінансова компанія" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство «Українська іноваційно-фінансова компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 10.02.2021 №407/6/31-00-07-02-01 про відновлення проведення планової документальної перевірки ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», яка була зупинена відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України»;
- визнати протиправним дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками щодо проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Українська іноваційно-фінансова компанія» (код ЄДРПОУ 25198262), про відновлення проведення планової документальної перевірки ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», яка була зупинена відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України»;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2021 №00001942502 та №00001870702, прийняті на підставі Акту від 12.04.2021 №223/31-00-07-02-01/25198262.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про поновлення термінів проведення перевірки є протиправними, оскільки перевірка проведена без законних на те підстав, а саме всупереч дії пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України мораторій на проведення перевірок, що є самостійною підставою для скасування рішень прийнятих за її наслідками.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що перевірка, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, проведена на підставі, в межах та у спосіб, що визначені ПК України. На переконання відповідача, постановою КМ України № 89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України, при цьому на час виникнення спірних у цій справі відносин постанова КМ України № 89 була чинною, а тому його дії в частині поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої перевірки є правомірними.
Позивач також надав до суду додаткові пояснення, в яких акцентував увагу суду на тому, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №640/7109/22, наголошено, що розгляд справи буде здійснюватись в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02.06.2022 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/18314/21.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/7109/22 та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 судом прийнято рішення здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Українська інноваційно-фінансова компанія» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного тa іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року, за результатами якої складено акт від 12.04.2020 №223/31-00-07-02-01/25198262.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПрАТ «УІФК» вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140, п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, пп. 5.2.1, пп. 5.7.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», п. 37, п. 38, п. 69, п. 72, п. 77 МСФ3 13 «Оцінка справедливої вартості», що призвело до завищення віл?ємного значення об?єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 121 269 819,00 грн та не утримання податку з доходів нерезидентів на загальну суму 3 958 311,11 гривень.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті та направлені податкові повідомлення-рішення від 14.05.2021 № 00001942502 про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 4 947 888,78 грн (основний платіж - 3 958 311,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 989 577,78 грн), № 00001870702 про зменшення суми від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток на 121 269 819,00 гривень.
ПрАТ «Українська інноваційно-фінансова компанія» не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями подано скаргу на вищевказані ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП (за вх. № 14732/6 від 24.05.2021), вказавши, що висновки акта перевірки, на підставі яких вони були прийняті, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
За результатами розгляду вищезазначеної скарги Державна податкова служба України залишила без змін ППР Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 14.05.2021 № 00001942502, № 00001870702, а скаргу позивача - без задоволення.
Документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «УІФК» проводилась з 06.03.2020 по 05.04.2021.
На період дії з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID - 19), встановлено мораторій на проведення планових документальних перевірок (пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом України No 591-IX від 13.05.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хворобі (COVID - 19)»).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» дозволено проведення тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок юридичних осіб, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
В зв?язку з цим, рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками № 407/6/31-00-07-02-01 від 10.02.2021 р. з 10.02.2021 року відновлено проведення планової документальної перевірки ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», яка була зупинена відповідно до пункту 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та дій по проведенню перевірки. У вказаному рішенні відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», як на основний нормативний акт, який надає право йому проводити тимчасово зупинені документальні перевірки.
Термін проведення перевірки продовжувався на 15 робочих днів з 16.03.2021 згідно наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.03.2021 № 196, який вручено 15.03.2021 під підпис головному бухгалтеру ПрАТ «УІФК» Донецькій О.О.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача та прийнятих ним рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Однією з підстав позову щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень ПрАТ «УІФК» вказано незаконність призначення та проведення перевірки, оскільки на той час діяв передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України мораторій на проведення перевірок.
У зв'язку з цим суд зазначає, що у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, доводи з приводу невиконання вимог Податкового кодексу України в частині дотримання процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. При цьому правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
У спірному випадку з огляду на відповідні зауваження представника позивача перш за все слід перевіряти обставини дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки.
Згідно з приписами п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п. 21.1.1, п.п. 21.1.4 ст. 21 ПК України).
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 521 - 525.
Пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни, зокрема, до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України і абзац 1 пункту 522 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.
29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким внесено зміни, зокрема до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, в абзацах 1 і 9 слова та цифри по 31 травня 2020 року замінено цифрами та словами 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.
Водночас 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020 №909-IX Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 №89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.
Так, у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, відповідно до якої мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
У постанові від 27.04.2022 у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМ №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу на те, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим, згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України, не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.
Аналогічна позиція у подальшому неодноразово висловлювалася Верховним Судом і в постановах від 15.04.2022 (справа №160/5267/21), від 17.05.2022 (справа №520/592/21), від 06.07.2022 (справа №360/1182/21), від 01.09.2022 (справа №640/16093/21), від 12.10.2022 (справа №160/24072/21), від 28.10.2022 (справа №600/1741/21-а), від 28.12.2022 (справи №160/14248/21, №420/22374/21), від 23.02.2023 (справи №160/20112/21, №600/1402/22-а).
Згідно з частинами 1 3 статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 підтримала усталену позицію Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Щодо наслідків допущеного контролюючим органом порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України наявні висновки Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, відповідно до яких таке порушення тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень як таких, що прийняті за наслідками протиправної перевірки.
Під час ухвалення вказаних постанов було враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 про те, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.
Більш того, у постановах від 18.04.2024 у справі №320/8524/22, від 28.07.2023 у справі №580/3888/22, від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, №160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, констатував власний висновок про те, що проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України вже є сформованою та усталеною.
Таким чином, враховуючи встановлені судом у цій справі обставини прийняття відповідачем рішення № 407/6/31-00-07-02-01 від 10.02.2021 р. про відновлення з 10.02.2021 року проведення планової документальної перевірки ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія», яка була зупинена відповідно до пункту 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та дій по проведенню перевірки.
Термін проведення перевірки продовжувався на 15 робочих днів з 16.03.2021 згідно наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.03.2021 № 196, який вручено 15.03.2021 під підпис головному бухгалтеру ПрАТ «УІФК» Донецькій О.О.
Судом встановлено, проведення перевірки під час дії мораторію, запровадженого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, суд визнає таку (обставину) самостійною для достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Суд зазначає, що враховуючи правовий висновок, сформований Верховним Судом у справах №826/17123/18 та №816/228/17, та враховуючи встановлені обставини щодо призначення та проведення перевірки позивача під час дії мораторію, суд не має переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, та відповідно і робити висновки по суті таких порушень.
У зв'язку з цим суд не здійснює дослідження та не надає оцінку суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.
Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність достатніх фактичних та правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 14 05.2021 №00001942502 та №00001870702 у повному обсязі виключно з мотивів протиправності призначення та проведення перевірки в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення ЦМУ ДПС по роботі ВПП від 10.02.2021 №407/6/31-00-07-02-01 та дій ЦМУ ДПС по роботі ВПП щодо проведення перевірки ПрАТ «УІФК» про відновлення проведення планової документальної перевірки ПрАТ «УІФК», яка була зупинена відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України» суд вказує про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки вказане спірне рішення не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права. Оскаржуване рішення саме по собі не породжує у платника будь-якого додаткового обов'язку та не перешкоджає реалізації його права, та, як наслідок, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, тому не підлягає скасуванню.
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18.
Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом зазначає, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 29 772,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.05.2022 № 1244.
Враховуючи задоволення позову частково, сума судового збору підлягає стягненню у розмірі задоволених позовних вимог, що складає 24 810,00 грн., на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 14.05.2021 №00001942502 та №00001870702.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариство "Українська іноваційна-фінансова компанія" (код ЄДРПОУ 25198262, місце реєстрації: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ : 44082145, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г) судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовом, у розмірі 24 810,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.