04 червня 2025 року справа №320/39506/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо не розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.05.2023 року, разом з поданими нею документами про призначення одноразової допомоги, про призначення їй, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_2 , пов'язаної із захистом Батьківщини та прийняти рішення щодо виплати ОГД з урахуванням правової оцінки суду наданої у судовому рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано сповіщення сім'ї №6 від 26.03.2022 про те, що ОСОБА_2 сержант (рідний батько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання. У ОСОБА_2 на момент смерті з членів сім'ї були повнолітній син, який нотаріально відмовився від від отримання грошової допомоги та позивач - повнолітня донька. Позивачем через ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано заяву на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн. як члену сім'ї (доньці) загиблого ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби. Так, розглянувши подані документи, Комісія дійшла до висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги дочці загиблого ОСОБА_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини. Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою-вимогою повторно розглянути і прийняти рішення за результатом розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого. Департамент соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 листом повідомив позивача, що так як додаткові документи, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого або перебувала на його утриманні не надходили - підстав для повторного перегляду поданих документів не має.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_3.) від 26 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_3 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/39506/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 прийнято справу до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач заперечує стосовно задоволення позовної заяви з огляду на наступне. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, законодавець визначив у ст.16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011. Відповідно до ч.1-2 ст.16-1 Закону України №2011 у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 Закону №2211, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262. Наріжним питанням у даному публічно-правовому спорі є з'ясування наявності у позивача правового статусу дитини загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 або приналежності позивачки по відношенню до ОСОБА_2 в статусі члена сім'ї останнього, як необхідних умов для виникнення у позивачки права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні ст.16-1 Закону №2011. Правовий статус дитини втрачається із набуттям повноліття. На момент загибелі свого батька ОСОБА_2 , який був військовослужбовцем, позивачка мала статус повнолітньої особи, а не дитини. Твердження позивачки про те, що дитина є членом сім'ї своїх батьків незалежно від віку, сімейного стану, працездатності та інших факторів, не знайшло свого нормативного підтвердження положеннями СК України. Мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести факт проживання з загиблим та наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків. Оскільки позивачка не мала правового статусу дитини або члена сім'ї свого батька-загиблого військовослужбовця на момент загибелі останнього, у неї відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.03.1998, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком є ОСОБА_2 та матір'ю - ОСОБА_4 .
Сповіщенням сім'ї від 26.03.2022 №6, ОСОБА_1 , повідомлено, що її батько сержант ОСОБА_2 , зник 14.03.2022 під час артилерійського обстрілу важкого калібру, а бойові позиції де він мав перебувати були завалені та розбиті. Під час пошукової операції 23.03.2022 був виявлений загиблис на своїх бойових позиціях.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30.03.2022, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув.
Позивачем через ІНФОРМАЦІЯ_3 25.05.2023 було подано заяву на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн. як члену сім'ї (доньці) загиблого ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.
Листом №502/15/3521 від 25.09.2023 Військова частина НОМЕР_3 повідомила позивача, що її заява від 25.05.2023 разом з доданими документами скеровані на розгляд Комісії (вих.№06/17344 від 10.08.2023).
Згідно Витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023 №23/д, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168:
71. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочки загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану головного сержанта ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.03.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 18.08.2023 №321/КЦ/6509.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького схладу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", одноразова грошова допомога виплачується сім?ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх смей" у редакції, чинній на день загибелі військовослужбовця), а саме: членам сім?ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця.
Члени сім?ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов?язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 3 Сімейного кодексу України установлено, що сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.
Щодо утриманців Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що члени сім?ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
За поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні.
Крім цього, за поданими документами неможливо встановити, що ОСОБА_1 проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов?язки.
Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що повнолітня дочка була членом сім?ї загиблого віськовослужбовця ОСОБА_2 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов?язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні на дату загибелі), неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв'язку з чим документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання.
Не погоджуючись з рішенням комісії про повернення документів на доопрацювання, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України від 25.03.1992 №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст.41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 №2011-XII.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами п.1 ч.2 ст.16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, законодавець визначив у ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції, на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII.
29.07.2022 Верховна Рада України ухвалила Закон України від 29.07.2022 № 2489-IX «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (далі - Закон України від 29.07.2022 № 2489-IX), яким, зокрема, текст ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII було викладено у такій редакції: « 1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)».
25.08.2022 Закон України від 29.07.2022 № 2489-IX набрав чинність.
Частиною 9 ст. 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що на виконання Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок №975).
Згідно з п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII.
За приписами п.10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, згідно з п. 2 якої сім'ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Так, судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 , сержант, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , приймаючи участь у бойових діях.
З метою отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю батька під час виконання військового обов'язку. Однак, Комісією було повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової допомоги дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_2 .
При цьому, в протоколі Комісії №23/д від 08.12.2023 зазначено, зокрема, що за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого, особою, що перебувала на утриманні ОСОБА_2 .
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що у даному публічно-правовому спорі є з'ясування наявності у позивача правового статусу дитини загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 або приналежності позивача по відношенню до ОСОБА_2 в статусі члена сім'ї останнього як необхідних умов для виникнення у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 14.03.2022 - день смерті ОСОБА_2 .
З цією метою суд вважає за необхідне звернутись до положень СК України, адже відповідно до цього нормативно-правового акту у розумінні ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначається коло членів сім'ї та батьків загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно з ч.ч.1-4 ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Права члена сім'ї має одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У ч.ч. 1-2 ст. 6 СК України законодавець визначив, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 6 СК України кореспондуються зі ст. 1 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон України від 26.04.2001 № 2402-III), відповідно до якої дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Із наведених вище положень законодавства у відповідній сфері правовідносин вбачається, що за загальним правилом особа втрачає правовий статус дитини із набуттям повноліття.
Так, судом встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, на момент загибелі свого батька ОСОБА_2 , який був військовослужбовцем, вона вже мала правовий статус повнолітньої особи, а не дитини.
У свою чергу, твердження позивача про те, що дитина є членом сім'ї своїх батьків незалежно від віку, сімейного стану, працездатності та інших факторів, не знайшло свого нормативного підтвердження положеннями СК України. Посилання ж позивача на приписи Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд не приймає до уваги, оскільки законодавець у ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) чітко регламентував, що, зокрема, члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до СК України.
За таких обставин, оскільки позивач є повнолітньою особою, а не дитиною, задля вирішення питання щодо наявності у неї права на одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, суд також вважає за необхідне з'ясувати, чи належала позивач до кола членів сім'ї загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_2 на момент загибелі останнього.
Слід зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 по справі № 240/5809/19, яка є аналогічною даному публічно-правовому спору, зауважив, що Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII визначення «члена сім'ї» не містить. Відповідно до ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, судом касаційної інстанції була сформульована правова позиція, згідно з якою для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести: 1) факт проживання з загиблим; 2) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105138755).
Аналогічний підхід викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 по справі № 456/1258/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81215111).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , захищаючи Батьківщину. У матеріалах справи також відсутні докази ведення ними спільного побуту та наявності взаємних прав та обов'язків.
Отже, факт спільного проживання та ведення спільного побуту позивачем з її загиблим батьком, на думку суду, також не знайшов свого належного нормативного підґрунтя та документального підтвердження під час розгляду даної справи.
З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності суд доходить висновку, що оскільки позивач не мала правового статусу дитини або члена сім'ї свого батька - загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 на момент загибелі останнього, у неї відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII.
Належних та достатніх доказів зворотного позивачем не надано.
За таких обставин суд оцінює рішення відповідача, викладене у протоколі №23/д від 08.12.2023, про повернення на доопрацювання документи для призначення одноразової допомоги дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_2 , як правомірне.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо не розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Як наслідок, відсутні і підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.05.2023 року, разом з поданими нею документами про призначення одноразової допомоги, про призначення їй, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_2 , пов'язаної із захистом Батьківщини та прийняти рішення щодо виплати ОГД з урахуванням правової оцінки суду наданої у судовому рішенні, оскільки її заява була розглянута та як встановлено судом прийнято правомірне рішення.
Повторно із заявою та додатковими документами позивач до відповідача не зверталась.
Отже, позовні вимоги у зазначеній частині є необґрунтованими, а відтак, у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.