04 червня 2025 року справа №640/5662/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції столичного округу про визнання протиправними дій, скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції столичного округу, в якому просить:
визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції столичного округу та скасувати вимогу від 18.05.2021 № 2/155 в частині пункту 6 щодо приведення у відповідність із законодавством земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідачем прийнято вимогу від 18.05.2021 № 2/155, стосовно земельної ділянки, яка належить позивачеві на праві приватної власності.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці по догляду за дитиною до досянення нею 6-річного віку, справу №640/5662/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
Ухвалою суду (суддя Балаклицький А.І.) від 08.04.2024 прийнято справу до провадження судді Балаклицького А.І.
У зв'язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/5662/22 передано 28.10.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято адміністративну справу №640/5662/22 до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18.05.2021 Державною екологічною інспекцією столичного округу було сформовано вимогу №2/155 щодо приведення у відповідність із законодавством земельної ділянки яка розташована по вул. Приморській, б. 36 в с. Лютіж Вишгородського району Київської області.
Згідно вказаної Вимоги, Державною екологічною інспекцією Столичного округу розглянуто скаргу ОСОБА_3 від 29.04.2021 щодо незаконного зрізання дерев, розорювання та проведення незаконних будівельних робіт на земельній ділянці, яка відповідно до норм Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду та знаходиться у прибережно-захисній смузі Київського водосховища на території села Лютіж по вул. Приморська, 36 в Петрівській сільській територіальній громаді Київської області (Петрівська сільська рада).
Так, пунктом 6 Вимоги відповідачем встановлено, зокрема, вжити заходи, спрямовані на забезпечення приведення користувачем земельної ділянки за адресою по вул. Приморська, 36 до попереднього стану, як такої, що зазнала антропогенного впливу та незаконної зміни рельєфу.
Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2010, має кадастровий номер 3221885201:20:299:0106 площею 0,2072 га, Цільовим призначенням зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3221885201:20:299:0106, згідно класифікації видів цільового призначення земель є, зокрема, 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Вважаючи, що відповідач протиправно прийняв оскаржувану вимогу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року
№1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі.
Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Підпунктом 2 пункту 4 Положення №275 передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону земель, надр, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про раціональне використання, відтворення і охорону об'єктів тваринного світу, про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, про охорону, утримання і використання зелених насаджень, про використання, охорону і відтворення об'єктів рослинного світу, тощо.
Свої повноваження Держекоінспекція здійснює безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення №275).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон №877).
Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статею 2 Закону №877 визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).
Статтею 6 Закону № 877 визначені підстави для здійснення позапланових заходів, зокрема:
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Так, як вбачається з оскаржуваної вимоги, перевірка була ініційована за скаргою ОСОБА_3 від 29.04.2021 щодо незаконного зрізання дерев, розорювання та проведення незаконних будівельних робіт на земельній ділянці.
Відповідно до п.6 вимоги від 18.05.2021 №2/155, згідно до п. «ж» ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України, зазначено про необхідність вжити заходи, спрямовані на забезпечення приведення користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , до попереднього стану, як такої, що зазначала антропогенного впливу та незаконної зміни рельєфу.
Як вже було встановлено судом, земельна ділянка, згадана в оскаржуваній вимозі, має кадастровий номер 3221885201:20:299:0106 площею 0,2072 га, цільовим призначенням зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3221885201:20:299:0106, згідно класифікації видів цільового призначення земель є, зокрема, 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
А тому, земельна ділянка з кадастровим номером 3221885201:20:299:0106, яка стала предметом перевірки, відноситься до земель житлової та громадської забудови і не відноситься до земель водного фонду та не знаходиться у прибережно-захисній смузі Київського водосховища, а лише межує із прибережною смугою Київського водосховища.
Статтею 3 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до статті 4 Закону № 963- IV об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
У зв'язку з чим суд погоджує позицію відповідача, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не поширюється на правовідносини, пов'язані з перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, оскільки така перевірка проходить не щодо суб'єкта господарювання, а за відповідним об'єктом - земельна ділянка.
Така позиція висвітлена в постанові ВС КАС від 09.07.2020 у справі 824/561/18-а.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані бездіяльність або дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 992,40 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції столичного округу про визнання протиправними дій, скасування вимоги, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції столичного округу від 18.05.2021 № 2/155 в частині пункту 6 щодо приведення у відповідність із законодавством земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції столичного округу на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.