про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2025 року м. Київ №320/22903/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України з вимогою визнати протиправними та незаконними дії Енергетичної митниці Державної митної служби України з складання протоколу про порушення митних правил №0368/90300/24 від 20.08.2024.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривні.
Суддя звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі №9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).
Аналогічна правова позиція щодо порядку обчислення розміру судового збору у справах цієї категорії викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №160/7601/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 80804973).
Проте, позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору в належному розмірі.
Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку “призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається з ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вимогами п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позові зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, до якого були додані такі додатки: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, договір поставки нафтопродуктів, додаткова угода до договору.
У той же час, при дослідженні позовної заяви, судом встановлено що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відсутнє оскаржуване рішення.
Крім того, позивачем незазначені підстави які унеможливлюють позивача надати відповідні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд звертає увагу на те, що відсутність документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду та її розгляд протягом розумного строку.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також оскаржувані рішення.
Крім того, в силу положень ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суддею встановлено, що позивачем, не додано до другий примірник позовної заяви для відповідача з відповідними додатками.
Крім того, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Статтею 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк; пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію; про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та незаконними дії Енергетичної митниці Державної митної служби України з складання протоколу про порушення митних правил №0368/90300/24 від 20.08.2024, втім копії вищевказаного протоколу до позовної заяви не додано.
При визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, з даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 06.05.2025, що підтверджується штампом щодо одержання позовної заяви Київським окружним адміністративним судом.
Суддя зазначає, що ненадання позивачем до суду належних доказів унеможливлює встановлення факту вчасного звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- належним чином засвідчених копій протоколу про порушення митних правил та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- примірника позовної заяви з належним чином засвідченими додатками для відповідача або доказів його направлення учасникам справи.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.