04 червня 2025 року справа №320/3244/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 38516849), в якому позивач просить суд:
визнати дії з боку посадових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, протиправними і безпідставними та такими, що порушили його права на отримання та виплату одноразової грошової допомоги, як відшкодування особі інваліду першої групи, отриманої внаслідок виконання службових обов'язків;
визнати право та зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 , на підставі ч. 3 ст. 1183 Кодексу цивільного захисту України та поданої ним заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги від 06.0.2024 року поданої до ГУ ДСНС України в м. Києві через отримання інвалідності першої групи;
визнати право ОСОБА_1 на отримання та проведення виплати в порядку спадкування, як дружини та спадкоємця, одноразової грошової допомоги призначеної відповідно до ч. 3 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України особі з інвалідністю першої групи ОСОБА_2 за поданою ним заявою про виплату одноразової грошової допомоги 06.06.2024 року;
зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій здійснити виплату грошової суми у розмірі одноразової грошової допомоги з урахуванням ч. 3 ст. 183 Кодексу цивільного захисту України ОСОБА_1 в порядку спадкування права на виплату одноразової грошової допомоги від її чоловіка ОСОБА_2 , який мав таке право за нормами Кодексу цивільного захисту України при житті, як відшкодування особі з інвалідністю першої групи, яка була отримана внаслідок виконання службових обов'язків і яка таким правом скористалась при житті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відмова відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги її померлому чоловікові є протиправною, оскільки чинне на той час законодавство України серед виключних підстав для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги не передбачало тієї, яку навів відповідач. При цьому, за доводами позивача, для призначення допомоги настали передбачені законом підставі, а її померлим чоловіком було надано всі необхідні документи. З огляду на що, відповідач зобов'язаний був призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, розмір якої чітко регламентований нормою закону й право на яку останній реалізував.
При цьому, позивач зазначає, що оскільки вона була дружиною ОСОБА_2 , то кошти належної йому допомоги (які підлягали безумовній виплаті, але не були виплачені з причин, які були поза волею ОСОБА_2 та не ґрунтувалися на нормі закону) є спільною сумісною власністю подружжя, а отже, їх невиплата за життя чоловіка завдала їй збитків. Окрім того, позивач звертає увагу на те, що такі невиплачені кошти входять до складу спадщини та підлягали спадкуванню з її сторони за померлим чоловіком.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/3244/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято справу до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву та письмові пояснення третьої особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, відповідно до наказу МНС України від 13.10.2005 №287 о/с, його було звільнено зі служби через хворобу та встановлено ІІІ групу інвалідності.
14.05.2024 після огляду МСЕК, ОСОБА_2 було встановлено І групу інвалідності (група «А», що засвідчується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №737644.
Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААГ №737644 ступінь втрати працездатності - 70%.
Як вбачається з матеріалів справи, з підстав установлення вищої групи інвалідності (І групи) ОСОБА_2 06.06.2024 звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві із заявою про отримання одноразової грошової допомоги.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.06.2024 серії НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з протоколу №8 від 19.07.2024, комісією з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги особі І групи ОСОБА_2 у зв'язку із його смертю.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Статтею 115 КЦЗ України регламентовано, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до ст. 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі:
1) загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов'язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов'язків;
2) смерті особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала в період проходження нею служби;
3) встановлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого нею під час виконання службових обов'язків або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням нею службових обов'язків, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому пункті;
4) встановлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаних з проходженням нею служби, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання нею службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення їй інвалідності.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Отже, нормами п. 4 ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави, за наявності яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога, при цьому встановлення особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності - є окремою правовою підставою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги та передбачає її виплати лише у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаних з проходженням нею служби, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому пункті.
На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінетом Міністрів України 29.03.2024 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту №357 (далі - Порядок №357).
Відповідно до Порядку №357 одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, якщо особі рядового і начальницького складу після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їй право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата такої допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплаченої суми..
Згідно з п. 14 Порядку №357 14. Для виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності без встановлення їй інвалідності особа рядового чи начальницького складу подає до органу чи підрозділу цивільного захисту рапорт (заяву) про виплату одноразової грошової допомоги в паперовій формі, до якої додаються:
копія документа, що посвідчує особу;
копія документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податку із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Одноразова грошова допомога призначається ДСНС та виплачується органами та підрозділами цивільного захисту, з яких було звільнено особу рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту (п. 17 Порядку №357).
Органи та підрозділи цивільного захисту протягом 10 календарних днів подають разом із документами, передбаченими пунктами 13 або 14 цього Порядку, до апарату ДСНС висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Тобто Порядком №357 визначено, що виключне право приймати відповідне рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги належить ДСНС України.
Так, як вже було встановлено судом, ОСОБА_2 06.06.2024 подав до ГУ ДСНС в м. Києві заяву про призначення йому одноразової грошової допомоги.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Приписами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1219 ЦК України визначає права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, тобто, ті, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 484/3648/16-а.
Як встановлено з матеріалів справи підставою для звернення до суду з даним позовом слугувала незгода позивача з наслідками дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги померлому ОСОБА_2 .
Поряд із тим, як вбачається з витягу з протоколу №8 від 19.07.2024 підставою у такій відмові слугував факт смерті заявника 07.06.2024, тобто проаналізувавши вказані обставини, вбачається, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій не розглядала по суті заяву померлого ОСОБА_2 , оскільки на час прийняття відповідного рішення про призначення грошової допомоги, заявник втратив цивільну правоздатність.
Крім того, надавши оцінку нормам цивільного законодавства, до вказаних правовідносин щодо призначення спірної грошової допомоги не застосовується інститут правонаступництва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що питнання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 1 групи вирішено не було і відшкодування в конкретній сумі не присуджено, а тому право на нього померлий не набув, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання" якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Враховуючи, що при житті ОСОБА_2 одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням І групи інвалідності не призначалась, суд приходить до висновку, що у позивача не було "законних сподівань" на виплату одноразової грошової допомоги, яка не була призначена її покійному чоловікові.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.