04 червня 2025 року справа №320/54582/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зменшення розміру відсотків ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному вище розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві:
а) здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Верховного Суду від 23 січня 2024 року №328/0/2-24 з 27 грудня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум;
б) зарахувати до загального стажу судді ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окрім безпосередньої роботи на посаді судді також: строк строкової військової служби терміном 2 роки 12 днів з 02 травня 1974 року по 13 травня 1976 року; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті терміном 1 рік 11 місяців, яке тривало з 01 вересня 1976 року по 01 липня 1980 року; строк роботи на посаді стажера судді в Жовтневому районному суді міста Харкова терміном 1 рік 2 місяці 25 днів з 01 серпня 1980 року по 26 жовтня 1981 року та визначити загальний стаж для призначення та перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці терміном 40 років 03 місяці 29 днів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем протиправно не зараховано до спеціального стажу строк строкової військової служби, половину періоду навчання та період проходження роботи в якості стажера, що вплинуло на відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, який без врахування означених періодів становить 80% суддівської винагороди замість 90%.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/54582/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/54582/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Вищої ради юстиції від 19.12.2016 №3271/0/15-16 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці від 21.12.2016 №211-714/1/11-16, станом на 19.12.2016, сформованого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ стаж позивача становить 39 років 01 місяців 06 днів.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Розмір довічного грошового утримання обраховано відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23 січня 2024 року №328/0/2-24, виданої Верховним Судом.
17.08.2024 та 19.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу судді період проходження строкової військової служби, половину строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та строк роботи на посаді стажера судді. Також позивач просив здійснити перерахунок виходячи з 90% розміру грошового утримання судді у відставці.
Листом від 06.09.2024 №35234-35221/М-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило, що стаж судді становить 35 років 1 місяць 25 днів. Також вказав, що з огляду на ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсутні підстави для врахування інших періодів роботи, окрім роботи суддею, для обчислення розміру щомісячного грошового утримання суддів у відставці.
Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу про відмову у здійсненні перерахунку грошового утримання, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями статті 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.
У статті 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Судом встановлено, що на час виходу у відставку та призначення позивачці щомісячного довічного грошового утримання був чинним Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 1402-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 69 Закону України № 1402-VІІІ на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Частинами першою, третьою статті 116 Закону України № 1402-VIІІ встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 такого Закону, має право подати заяву про відставку.
Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України № 1402 VІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності вказаним Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Системний аналіз статті 137 Закону України № 1402-VIІІ у взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв'язку із набранням чинності Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у рішенні від 22.11.2018 у справі №9901/805/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (далі Закон № 2862-XII) в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді вперше, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
05.08.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 № 2509-VIII (далі Закон № 2509-VIII), пунктом 18 розділу І його статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/537/19, досліджуючи питання обґрунтованості зарахування/незарахування судді, призначеному (обраному) до набрання чинності Законом № 2509-VIII, до стажу його роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, зазначила наступне: «Виражене й закріплене в частині другій статті 137 Закону № 1402-VIII положення (припис) про те, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття «стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді» треба розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи)».
За результатами системного аналізу статті 137 Закону № 1402-VIII у її взаємозв'язку з абзацом 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі дійшла висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Закон № 2509-VIII набрав чинності 05.08.2018, тобто до прийняття Вищою радою правосуддя рішення від 05.08.2021 № 1793/0/15-21 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ірпінського міського суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додатково зараховується стаж роботи, вимога щодо якого визначалась законом та надавала право на призначення на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді Старокиївського районного суду м. Києва, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Необхідність зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/537/19, від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19 та постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 560/499/19.
За змістом правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 07.11.2019 у справі № 727/4435/17, невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Як вже було встановлено судом, відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці від 21.12.2016 №211-714/1/11-16, станом на 19.12.2016, сформованого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.06.1976, позивач працював, зокрема:
з 02.05.1974 по 13.05.1976 про проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР (2 р. 00 міс. 12 дн.);
з 01.09.1976 по 01.07.1980 про навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.06.1976, позивач працював, зокрема:
з 01.08.1980 по 26.10.1981 про роботу на посаді стажера судді в Жовтневому районному суді міста Харкова (1 рік 2 місяці 25 днів).
Разом з тим, зазначені періоди стажу пенсійним органом при розрахунку довічного грошового утримання судді проігноровано.
Таким чином, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (35 років 1 місяць 25 днів), календарний період проходження строкової служби (2 роки 12 днів), половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (1 рік 11 місяців), поріод роботи на посаді стажера судді в Жовтневому районному суді міста Харкова (1 рік 2 місяці 25 днів). Всього стаж становить - 40 років 03 місяці 29 днів.
Отже, дії відповідача щодо невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу та роботи на посаді стажера судді, а врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірними.
З урахуванням наведеного Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві слід зобов'язати зарахувати до загального стажу судді ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окрім безпосередньої роботи на посаді судді також: строк строкової військової служби терміном 2 роки 12 днів з 02 травня 1974 року по 13 травня 1976 року; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті терміном 1 рік 11 місяців, яке тривало з 01 вересня 1976 року по 01 липня 1980 року; строк роботи на посаді стажера судді в Жовтневому районному суді міста Харкова терміном 1 рік 2 місяці 25 днів з 01 серпня 1980 року по 26 жовтня 1981 року та визначити загальний стаж для призначення та перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці терміном 40 років 03 місяці 29 днів та здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Верховного Суду від 23 січня 2024 року №328/0/2-24 з 27 грудня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%, суд відмічає таке.
Так, відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд відмічає, що у листі від від 06.09.2024 №35234-35221/М-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило про здійснення розрахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи з стажу судді у 35 років 1 місяць 25 днів.
Відповідач не приймав рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Отже, суд вважає, що в задоволенні цих позовних вимог потрібно відмовити, оскільки вони є передчасними, тобто такими, що заявлені для захисту права позивача, яке ще не порушено відповідачем.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу та роботи на посаді стажера судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до загального стажу судді ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окрім безпосередньої роботи на посаді судді: строк строкової військової служби терміном 2 роки 12 днів з 02 травня 1974 року по 13 травня 1976 року; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті терміном 1 рік 11 місяців, яке тривало з 01 вересня 1976 року по 01 липня 1980 року; строк роботи на посаді стажера судді в Жовтневому районному суді міста Харкова терміном 1 рік 2 місяці 25 днів з 01 серпня 1980 року по 26 жовтня 1981 року та визначити загальний стаж для призначення та перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці терміном 40 років 03 місяці 29 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Верховного Суду від 23 січня 2024 року №328/0/2-24 з 27 грудня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.