04 червня 2025 року справа №320/31347/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , в якому просить суд:
визнати бездіяльність Командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , шо полягає у не наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь його сина - ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, протиправною, та зобов'язати його видати мені довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції постанови КМУ №685 від 07.07.2023;
зобов'язати Командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням військ РФ в Україну його загиблий син ОСОБА_3 під керівництвом Молодіжного добровольчого воєнізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Військової частини НОМЕР_2 з 26.02.2022 по 20.03.2022 разом з іншими добровольцями неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу НОМЕР_3 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 на території ТРЦ "Ретровіль".
Вказує, що 19.03.2022 між ОСОБА_3 , як добровольцем, та командиром ДФТГ м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_4 , який діяв на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони ЗСУ від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_4 .
Згідно наказу командувача Сил територіальної оборони ЗСУ від 08.03.2022 №13 командир військової частини НОМЕР_1 здійснював керівництво та контроль за діяльністю ДФТГ м. Києва "Мрія".
Позивач зазначає, що близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території ТРЦ "Ретровіль" у АДРЕСА_1 , рф було нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа.
Син позивача, доброволець ОСОБА_3 , у вказаний час перебував в епіцентрі вибуху та загинув внаслідок ракетного удару.
Як зазначає позивач, вказані обставини підтверджуються службовим розслідуванням, проведеним Військовою частиною НОМЕР_2 за фактом зникнення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 під час ракетного удару в зазначеному районі очікування.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що його син ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України і загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ракетного обстрілу військами РФ вказаного вище об'єкту, тобто під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України в м. Києві.
Вказує, що за зверненням командира Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 до командира ВЧ НОМЕР_2 про надання добровольцям та рідним загиблих добровольців довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією РФ проти України отримано відмову у видачі таких довідок у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Позивач вважає такі дії командира НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 протиправними, оскільки його син загинув під час виконання бойового завдання у районі очікування 1 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , а тому він має право на отримання спірної довідки відповідно до Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого Постановою КМУ від 23.09.2015 №740, за формою в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023 лише за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.
Враховуючи викладені обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року (суддя ОСОБА_5 ) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_5 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) Донця В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/31347/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято справу до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади не є військовим формуванням в розумінні Закону України «Про оборону України», а тому у Військової частини відсутні повноваження щодо видачі спірної довідки.
В свою чергу, відповідач зауважує, що довідка, про яку просить позивач, передбачена додатком 1 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 №740.
Однак, постанова КМУ №685 від 07.07.2023, якою внесено зміни до постанови КМУ №740, встановлює факт безпосередньої участі у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, тобто передбачено видачу довідки про встановлення означеного факту.
Також, постановою КМУ №685 внесено зміни до інших постанов КМУ, що містять додатки у вигляді довідок про безпосередню участь особи у спірних заходах.
Так, пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов КМУ постановою КМУ №685, внесено зокрема зміни до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, затвердженого постановою КМУ №413 від 20.08.2014, який і є довідкою, про яку просить позивач.
Відповідач вказує, що така довідка учасника бойових дій видається лише військовослужбовцям, для надання їм відповідного статусу, в той час як добровольцям територіальної громади видача довідки передбачена за формою Додатку 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ №413 від 20.08.2014 в редакції постанови КМУ №837 від 12.07.2024.
В свою чергу, відповідач зазначає, що позивач не може отримати довідки, передбачені Порядком, затвердженим постановою КМУ №413 від 20.08.2014, оскільки згідно положень пункту 4 цього Порядку відповідні довідки видаються для надання особі статусу учасника бойових дій, а іншої причини видачі такої довідки законодавством не передбачено.
Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є батьком загиблого ОСОБА_3 .
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку із військовою агресією рф проти України, який послідуючими Указами Президента продовжений та на сьогодні не відмінений.
В місті Києві було утворено Молодіжний добровольчий воєнізований підрозділ «Київ-Щит» (далі - МДВП «Київ-Щит»), який з 26 лютого 2022 року під керівництвом Військової частини НОМЕР_2 неодноразово залучався до виконання бойового завдання з охорони та супроводу 1 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 (далі - 1-ї РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 ), що брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та забезпечувала відсіч і стримування збройної агресії росії проти України в м. Києві.
ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та військової частини НОМЕР_2 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 за місцем дислокації торгово-розважальний центр « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Відповідно до пункту 1 витягу з наказу Сил територіальної оборони ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 "Про призначення командирів добровольчих формувань територіальної громади міста Києва" та протоколу зборів ініціативної групи №21 від 07.03.2022 призначено командиром Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » громадянина ОСОБА_4 .
Згідно з пунктом 2 витягу з наказу Сил територіальної оборони ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 командиру військової частини НОМЕР_1 наказано прийняти до безпосереднього керівництва та контролю за діяльністю Добровольче формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Також командиру військової частини НОМЕР_1 наказано здійснювати забезпечення індивідуальною штатною зброєю членів добровольчих формувань територіальних громад за окремим дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України.
19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_4 .
Близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території ТРЦ "Ретровіль" у Подільському районі міста Києва, проспект Правди, 47, рф було нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа.
За наслідками ракетного удару частина військовослужбовців НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 та п'ятеро добровольців ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті, а частина військовослужбовців та четверо добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » отримали важкі поранення.
Внаслідок зазначеного ракетного удару син позивача ОСОБА_3 , який у цей час перебував в епіцентрі вибуху, загинув.
Відповідно до довідки про причину смерті від 23.03.2022, виданої Відділом судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 через стиснення тіла при руйнуванні будівлі внаслідок вибуху.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 , за результатами чого складено акт службового розслідування.
В акті службового розслідування вказано, що з пояснень ОСОБА_6 стало відомо, що з 26.02.2022 до 20.03.2022 включно він перебував на чолі групи добровольців ДФТГ «Мрія», яка виконувала обов'язки з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 .
Список членів ДФТГ "Мрія", які залучались до виконання бойового завдання з охорони та супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 , вказані в додатку до службового розслідування під №7.
У вказаному списку добровольців, які були залучені, що є додатком до акту службового розслідування, серед інших вказаний ОСОБА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 №2508 затверджено Акт службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по району очікування 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 .
При цьому, судом встановлено, що службове розслідування за фактом загибелі членів Добровольчого формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", серед яких був ОСОБА_3 , син позивача, військовою частиною НОМЕР_1 не проводилось.
У жовтні 2022 року командир ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із запитом від 24.10.2022 №541 про надання добровольцям ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та рідним загиблих добровольців, які брали участь у виконанні бойових завдань, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Листом від 14.11.2022 №1/37/5831 командир в/ч НОМЕР_2 полковник ОСОБА_7 повідомив про неможливість надання довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України за таких підстав:
- громадянам, які не зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
- на даний час не має законодавчо затвердженого зразка довідки про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, так як період з 24 лютого 2022 року не є операцією антитерористичних сил і не є операцією об'єднаних сил.
У серпні 2023 року командир ДФТГ м. Києва « ОСОБА_8 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з клопотанням від 01.08.2023 №961, в якому просив видати рідним загиблих добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які були залучені до виконання завдань, пов'язаних з обороною столиці (охорони та супроводу НОМЕР_5 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та внаслідок ракетного удару 20 березня 2022 року (близько 22 години 45 хвилин) по району зосередження підрозділів 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме по ТРЦ «Ретровіль» (м. Київ, пр. Правди, 47) загинули або зникли безвісті, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, за формою, затвердженою постановою КМУ «Про порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» від 23.09.2015 №740 (в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023), зокрема, щодо загиблого добровольця ОСОБА_3 .
Листом від 26.08.2023 №1696/3419 командир Військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_9 повідомив командира ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 про те, що командир в/ч НОМЕР_6 не може підтвердити факт виконання добровольцями ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бойових завдань станом на 20.03.2022 за межами території Печерського району м. Києва (зона відповідальності в/ч НОМЕР_1 ).
У подальшому позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із заявою про видачу довідки щодо безпосередньої участі його сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді від Міжвідомчої комісії він не отримав.
Так, вважаючи протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 щодо невидачі довідки про безпосередню участь його сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротив визначені Законом України від 16.07.2021 №1702-IX «Про основи національного спротиву» (далі - також Закон №1702-ІХ).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону №1702-ІХ доброволець - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п'яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування;
добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1702-IX завданнями територіальної оборони є, зокрема, 1) своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості; 2) участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; (…) 5) участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; 6) участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об'єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; 7) забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування; (…).
Абзацами 4-6 частини другої статті 8 Закону №1702-IX передбачено, що діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини за територіальним принципом.
У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин.
На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно частини третьої статті 9 Закону №1702-ІХ до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1703-ІХ на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З наведених правових норм слідує, що під час виконання завдань територіальної оборони на членів добровольчих формувань територіальних громад поширюються всі гарантії військовослужбовців, і це визначено в частині другій статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву».
Як було встановлено судом, ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та військової частини НОМЕР_2 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 за місцем дислокації торгово-розважальний центр « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу командувача СТО ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_4 .
Вказаним контрактом встановлено, що на час виконання державних та/або громадських обов'язків ОСОБА_3 перебуває під захистом Держави, має усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449.
Відтак, встановлені судом обставини дають можливість дійти беззаперечного висновку, що на ОСОБА_3 , який брав участь у захисті територіальної цілісності України у зв'язку з військовою агресією російської федерації в складі Добровольчого формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно, гарантії, передбачені цими законами, також розповсюджуються і на батьків загиблого добровольця, зокрема, і на позивача - ОСОБА_1 (батька загиблого).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - також Закон №3551-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема:
сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з частиною третьою статті 10-1 Закону №3551-XII підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п'ятому цієї статті, статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):
а) клопотання про надання статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;
б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
в) висновок судово-медичної експертизи.
Частиною четвертою статті 10-1 Закону №3551-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки.
Відповідно до частини п'ятої статті 10-1 Закону №3551-XII члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого надавати статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб'єкта звернення. У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит орган, уповноважений надавати статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.
При цьому, частиною другою статті 10-1 Закону №3551-XII встановлено, що порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (далі - Порядок №740 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку №740 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема: батьки.
В свою чергу, абзацом 5 підпункту 4 пункту 4 Порядку №740 передбачено, що підставами для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, є:
свідоцтво про смерть (копія);
контракт добровольця територіальної оборони (копія);
довідка за формою згідно з додатком, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади (абзац восьмий підпункту 4 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 685 від 07.07.2023);
висновок судово-медичної експертизи.
Додатком до Порядку №740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 від 07.07.2023) визначено форму спірної довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка видається командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), іншим керівником підприємства, установи чи організації або уповноваженою ним посадовою особою.
В свою чергу, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №685 затверджено Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок №685).
Цей Порядок визначає процедуру встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон).
Так, згідно з п.п.2 п. 2 Порядку №685 дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (пункт 6 частини першої статті 10-1 Закону).
Відповідно до п. 5 Порядку №685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім'ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком 1. За малолітніх чи неповнолітніх дітей заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах подає інший з їх батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник. Неповнолітні діти за письмовою згодою іншого з їх батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника також можуть самостійно подати заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
До заяви додаються такі документи, зокрема, копія довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану.
Аналіз наведених норм Порядків №740 та №685 дає підстави дійти до висновків, що довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у таких заходах видається командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.
При цьому, така довідка видається для надання особі статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, та за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України № 685.
В свою чергу, суд звертає увагу на те, що норми Порядків №740 та №685 не містять підстав для відмови у видачі вищевказаної довідки.
Як встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та військової частини НОМЕР_2 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 за місцем дислокації торгово-розважальний центр « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу командувача СТО ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_4 .
Згідно з пунктом 2 витягу з наказу СТО ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 командиру військової частини НОМЕР_1 СТО ЗСУ наказано прийняти до безпосереднього керівництва та контролю за діяльністю Добровольче формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Також командиру військової частини НОМЕР_1 СТО ЗСУ наказано здійснювати забезпечення індивідуальною штатною зброєю членів добровольчих формувань територіальних громад за окремим дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території ТРЦ "Ретровіль" у Подільському районі міста Києва, проспект Правди, 47, рф було нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа.
За наслідками ракетного удару частина військовослужбовців НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 та п'ятеро добровольців ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті, а частина військовослужбовців та четверо добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » отримали важкі поранення.
Внаслідок зазначеного ракетного удару син позивача ОСОБА_3 , який у цей час перебував в епіцентрі вибуху, загинув.
Відповідно до довідки про причину смерті від 23.03.2022, виданої Відділом судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 через стиснення тіла при руйнуванні будівлі внаслідок вибуху.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_3 РеЛБатр в/ч НОМЕР_2 , за результатами чого складено акт службового розслідування.
В акті службового розслідування вказано, що з пояснень ОСОБА_6 стало відомо, що з 26.02.2022 до 20.03.2022 включно він перебував на чолі групи добровольців ДФТГ «Мрія», яка виконувала обов'язки з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 .
Список членів ДФТГ "Мрія", які залучались до виконання бойового завдання з охорони та супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 , вказані в додатку до службового розслідування під №7.
У вказаному списку добровольців, які були залучені, що є додатком до акту службового розслідування, серед інших вказаний ОСОБА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 №2508 затверджено Акт службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по району очікування 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 .
Отже, в матеріалах службового розслідування, яке проводилось військовою частиною НОМЕР_2 за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 20.03.2022 під час ракетного удару по району очікування містяться відомості щодо залучення до виконання обов'язків з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 добровольців Добровольчого формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", серед яких був ОСОБА_3 - син позивача ОСОБА_1 .
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що загиблий син позивача - ОСОБА_3 був залучений до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що позивач просить видати довідку в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 про безпосередню участь його сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а не довідку за постановою Кабінету Міністрів України №704 про надання статусу учасника бойових дій, оскільки така довідка необхідна позивачу саме для подальшого звернення до Мінветеранів для отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Щодо посилання відповідачана постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014, то суд також звертає увагу на те, що вказаною постановою КМУ затверджено Порядок, який визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та категорії таких осіб.
Тобто, цей Порядок затверджений саме щодо надання чи позбавлення статусу учасника бойових дій відповідної категорії осіб, а не для отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Враховуючи встановлені обставини та певні факти, які не підлягають доказуванню, суд зазначає про необґрунтовані твердження командира ВЧ НОМЕР_1 про неможливість підтвердити факт виконання добровольцями ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бойових завдань станом на 20.03.2022 за межами території Печерського району (зона відповідальності ВЧ НОМЕР_1 ) на звернення про видачу довідки про безпосередню участь добровольця ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки виконання завдань за межами зони відповідальності ВЧ НОМЕР_1 не може свідчити про невиконання ОСОБА_3 бойових завдань.
Окрім того, факт загибелі сина позивача внаслідок атаки рф на позиції ТРЦ «Ретровіль» підтверджується не тільки довідкою про причину смерті від 23.03.2022, але й матеріалами службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 №2508, та показами свідків.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувану бездіяльність, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд зазначає, що відповідачі не навели під час розгляду справи достатніх підстав для відмови у видачі позивачу довідки із посиланням на чинне законодавство, обмежившись лише твердженням, що безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України має бути підтверджена лише бойовим розпорядженням командира військової частини.
Тому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для видачі позивачеві довідки про безпосередню участь загиблого сина позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на форму довідки та підстави для її видачі в силу предмету запиту позивача.
У той же час, суд повторно звертає увагу відповідача на те, що Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №740, визначає саме процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, де вимагається від члена сім'ї звернення до уповноваженого органу із заявою та долученням до неї документів, серед яких у випадку позивача передбачено довідку командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади, за формою згідно з додатком в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 та відмічає, що не отримання спірної довідки порушують права позивача як матері загиблого сина добровольця на подальше звернення до міжвідомчої комісії Мінветеранів для отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України так і права загиблого добровольця на отримання ним відповідних заслуг від держави, враховуючи, що останній поклав своє життя на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час військової агресії рф проти України.
Суд враховує, що в даній справі позивач просить визнати бездіяльність командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 протиправною щодо не видачі спірної довідки і протиправної відмови у видачі спірної довідки та зазначає, що судом встановлено бездіяльність зазначеного відповідача, оскільки за клопотанням командира ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 в серпні 2023 року вказаний відповідач зазначив про відсутність правових підстав для надання такої.
Водночас, суд враховує, що відповідно до наказу СТО ЗСУ (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 Військова частина НОМЕР_1 здійснювала контроль за діяльністю ДФТГ «Мрія», добровольцем якої був загиблий син позивача, а тому належним відповідачем за вказаними вимогами є саме Військова частина НОМЕР_1 , а не командир в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , оскільки останній є лише посадовою особою, якою було підписано відповідний документ від імені військової частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач має право на складання відносно його сина довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023, що кореспондується з обов'язком відповідача військової частини НОМЕР_1 скласти таку довідку, а оскільки зазначений обов'язок виконаний не був, отже, має місце протиправна бездіяльність як зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.
З метою виконання завдань, зазначених в ч. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне обраний позивачем спосіб захисту замінити на ефективний, а саме визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою, в редакції Постанови КМУ № 685 від 07.07.2023, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , без ідентифікації суб'єкта, видати позивачу спірну довідку, оскільки у випадку заміни командира (як посадової особи) унеможливлюється ефективний спосіб захисту прав позивача.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, які заявлені до командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , оскільки, як було зазначено вище, він є лише посадовою особою, якою було підписано відповідний документ від імені військової частини.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, враховуючи визначений судом належний спосіб захисту встановленого порушеного права та інтересів позивача.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» №685 від 07.07.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» №685 від 07.07.2023.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.